Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/8053/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8053/21 пров. № А/857/15271/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м.Львові у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №380/8053/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: 20 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ № 64-к від 01.04.2021 «Про переведення ОСОБА_1 ». В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним наказом її протиправно переведено з посади начальника відділу грошових виплат та компенсацій Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області без отримання відповідної на це згоди. Переведенню передувало попередження про зміну істотних умов державної служби у зв`язку з введенням в дію нового штатного розпису з 1 квітня 2021 року, запропоновано посаду, роз`яснено передбачені ст. 32 КЗпП України права та попереджено про застосування ст.ст. 36, 44 КЗпП України, а також п. 6 ч.1 ст. 83 ЗУ «Про державну службу» у разі відмови у продовженні роботи в нових умовах. Позивач вказує, що протиправність оспорюваного наказу полягає у тому, що введення в дію нового штатного розпису з 01.04.2021, враховуючи положення ч.3 ст.43 Закону України «Про державу службу, не є зміною істотних умов державної служби. Вважає, що спірні правовідносини ввиникли не у зв`язку із зміною істотних умов праці, оскільки посаду начальника відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог скорочено, а відтак правовідносини, які виникали в ході реалізації цієї посади автоматично припинилися. На переконання позивача, застосуванню у спірних правовідносинах підлягає п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Наголошує також на тому, що їй не надано жодної інформації щодо неможливості зайняття нею рівнозначної посади, яка б відповідала її професійній підготовці та професійній компетентності чи наявності інших виняткових обставин, за яких їй запропоновано нижчу посаду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що оскільки позивача повідомлено про переведення у зв`язку з виведенням її посади зі штатного розпису, та з врахуванням її відмови від переведення на запропоновану посаду, підстав для прийняття рішення про переведення позивача на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог в Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області не було. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Позиція відповідача зводиться до того, що від моменту надсилання повідомлення (01.03.2021) до моменту видачі наказу (01.04.2021) управління не отримувало заяви про відмову від запропонованої посади. Зміст повідомлення, отриманого від ОСОБА_1 26.03.2021, скаржник не вважає інформуванням про те, що позивач не погоджується на проходження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. Вказує, що судом першої інстанції не проаналізовано, яка саме зміна істотних умов праці відбулась у позивача. Покликаючись на приписи п. 6 ч.1 ст. 83 Закону України «Про державну службу», за якими державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону), окремо вказує на те, що при видачі оспорюваного наказу відповідачем враховане переважне право залишення позивача на роботі. Управління наголошує, що фактично відбулась зміна посадових обов`язків працівників, проте кваліфікація і спеціальність змін не зазнали. Позивач і надалі виконує функції, пов`язані із призначенням та виплатою державних соціальних допомог, перебуває у трудових відносинах з Управлінням та частково виконує обов`язки, що свідчить про фактичне погодження із їх зміною. Управління вважає, що відбулась зміна функцій за посадою позивача та цю посаду було реорганізовано. Скорочення посади не відбувалось. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації. З 01.10.2014 призначена на посаду начальника відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації. 01.03.2021 було підготовлено попередження позивача про зміну істотних умов праці, яким відповідач повідомив про те, що відповідно до розпорядження Голови Золочівської райдержадміністрації № 22 від 23 лютого 2021 року та наказу начальника управління № 8 від 01.03.2021 у зв`язку із реорганізацією для оптимізації організаційної структури управління та проведення заходів, направлених на поліпшення діяльності відділів та секторів управління соціального захисту населення, вводиться в дію новий штатний розпис з 01 квітня 2021 року та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. Попередження містить посилання на ст. 36 КЗпП України та п. 6 ст. 43 Закону України «Про державну службу». Попередження також містить застереження про те, що позивачка має право на свій розсуд погодитися зі зміною істотних умов праці або відмовитися від продовження роботи в нових умовах. Із вказаним попередженням позивача було ознайомлено 02.03.2021 шляхом надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Із згаданим попередженням позивачка категорично не погодилася, у зв`язку з чим 26.03.2021 було скеровано заяву на адресу Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації рекомендованим листом та на офіційну електронну адресу органу (а.с.18). Зміст заяви не містить ані прохання про звільнення, ані про переведення на іншу посаду. Жодних інших заяв в межах 30-ти денного строку з дня повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов служби, позивачем не подавалось. 01.04.2021 наказом № 64-к від 01.04.2021 позивача переведено з посади начальника відділу грошових виплат та компенсацій управління Золочівської райдержадміністрації на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог управління Золочівської райдержадміністрації з 01.04.2021. Такий видано відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України, ст.41, ст.43 Закону України «Про державну службу». Позивач, вважаючи наказ Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області № 64-к від 01.04.2021 «Про переведення ОСОБА_1 » протиправним, звернулась до суду з вимогами про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII). За визнченням, наведеним у статті 1 Закону № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. В розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону. Рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу (пункт 6 частина перша стаття 2 Закону №889-VIII,). Статтею 5 Закону № 889-VIII визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. У свою чергу загальний порядок та підстави проходженням та припиненням державної служби передбачені нормами КЗпП України. Статтею 41 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. За ч.4 ст 43 Закону № 889-VIII про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. Таким чином, за наявності згоди державного службовця за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення його може бути переведено без обов`язкового проведення конкурсу на нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). Судом встановлено, що заяви про надання згоди на переведення на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог управління Золочівської райдержадміністрації не давала, зазначена обставина не заперечується сторонами. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до розпорядження Голови Золочівської райдержадміністрації № 22 від 23 лютого 2021 року «Про впорядкування структури Золочівської районної державної адміністрації» доведено нову граничну чисельність управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації в кількості 47 штатних одиниць. Начальником управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації видано наказ № 8 від 01.03.2021 року «Про впорядкування структури та введення в дію штатного розпису», затверджено структуру та штатний розпис управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації, який введено в дію з 01 квітня 2021 року. Новим штатним розписом не передбачено посаду, яку обіймала позивач - начальник відділу, натомість введено посаду заступник начальника-начальник відділу. Водночас передбачено посаду заступник начальника-начальник відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. Слід зазначити, що зміна структури Золочівської райдержадміністрації не віднесена до обставин, з якими законодавець пов`язує зміну істотних умов праці. Натомість, наслідком зміни структури відповідача є скорочення штату або чисельності працівників та означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису, що є однією із підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, передбаченою ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VІІІ. 01.03.2021 було підготовлено попередження позивачу про зміну істотних умов праці, відповідно до якого відповідач повідомив, що у зв`язку із реорганізацією для оптимізації організаційної структури управління та проведення заходів, направлених на поліпшення діяльності відділів та секторів управління соціального захисту населення, вводиться в дію новий штатний розпис з 01 квітня 2021 року та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. Слід зауважити, що таке попередження не містить ні дати його складання, ні номеру. Від запропонованої посади позивач відмовилася, про що зазначила у заяві від 26.03.2021, адресованій відповідачу. З огляду на положення ч. 2 ст. 41 Закону України «Про державну службу» переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. Тому отримавши відмову від запропонованої посади відповідач повинен був запропонувати позивачу інші вакантні посади. В даному випадку переведення позивача на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та виплати державних соціальних допомог управління Золочівської райдержадміністрації без її згоди є протиправним. Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості рішення відповідача на відповідність критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України та наявності підстав для його скасування. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ №64-к від 01.04.2021 «Про переведення ОСОБА_1 » винесено Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області з порушення трудового законодавства, а тому підлягає скасуванню. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуальногозакону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановленні статтею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі №380/8053/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний