Ухвала КАС ВС № 640/27971/20

УХВАЛА 02 грудня 2021 року м. Київ справа № 640/27971/20 адміністративне провадження № К/9901/41406/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/27971/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, в якому просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дати звільнення по дату ухвалення рішення у цій справі. 16 березня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено у задоволенні позову. 28 липня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ (код ЄДРПОУ 37317811, місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 28, Київ 03186) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 вересня 2016 року по 28 липня 2021 року у розмірі 2519842 (два мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 80 копійок. На вказану постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 15 листопада 2021 року. У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Проте у касаційній скарзі обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. Аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам відповідач фактично викладає обставини справи та цитує норми КАС України, КЗпП України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів». В цілому, доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та доводів про надання їм неправильної, на думку скаржника, правової оцінки, що також суперечить правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17, однак обґрунтування, чому на переконання відповідача висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин касаційна скарга не містить. Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм прав, а доводи скарги, в тому числі й щодо неправильного застосування статей 116, 117 КЗпП України, наведені безвідносно до предмета спору та висновків апеляційного суду. Подана касаційна скарга відповідача містить цитування пункту 3 частини другої статті 328 КАС України, нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі №640/27971/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова