Постанова 4824 № 756/9916/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2021року м. Київ Справа № 756/9916/21 Провадження: № 33/824/4647/2021 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О., за участю ОСОБА_1 та його адвоката Александрова Дмитра Олександровича розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Александрова Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, винесену під головуванням судді Шевчук А.В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и л а : Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 454 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Александров Д.О. в інтересах ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відмова від огляду на стан сп`яніння відбулась без залучення свідків, участь яких є обов`язковою. Звернув увагу на те, що стаття 266 КУпАП не регламентує дії поліцейських в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням процедури, встановленої законом. Натомість водія поліцейські не оглядали, ознак наркотичного сп`яніння не виявили та не називали, а тому законні підстави проходити огляд у лікарні були відсутні. Окрім того, поліцейськими не було складено направлення на проходження огляду. Свідок ОСОБА_2 може підтвердити, що ОСОБА_1 до підписання протоколу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, але поліцейські відмовились доставляти через вже зафіксовану відмову. Через кілька днів ОСОБА_1 звернувся до лікарні, пройшов огляд, результати огляду вказують на те, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння. Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що 26.07.2021 року ним, захисником, було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, відкладення розгляду справи та виклик свідка. Судовий розгляд було відкладено на 21.09.2021 року. Проте, у період з 17.09.021 року по 25.09.2021 року він, адвокат Александров Д.О., перебував у відпустці, у зв`язку з чим подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з доказами неможливості прибути в судове засідання. Суд першої інстанції не задовольнив клопотання та розглянув справу. Про винесення оскаржуваної постанови він, скаржник, дізнався лише 04.10.2021 року у ЄДРСР. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного. З матеріалів справи убачається, що розгляд справи судом першої інстанції було призначено на 26.07.2021 року. 26.07.2021 року адвокатом Александровим Д.О. в інтересах ОСОБА_1 до суду першої інстанції було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, перенесення судового засідання та виклик свідка. 07.09.2021 року адвокатом Александровим Д.О. в інтересах ОСОБА_1 до суду першої інстанції було подано клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з перебування у відпустці поза межами країни, що підтверджується копіями авіаквитків. По суті справу судом першої інстанції було розглянуто 21.09.2021 року. Відповідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст.248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу, що також не дотримано суддею суду першої інстанції і відповідно унеможливлювало судовий розгляд справи. Така загальна (основна) засада (принцип) судочинства як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (ст. 129 Конституції України, розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»). Отже, присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати в суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, у передбачений законом строк і порядок оскаржити постанову по справі, є невід`ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанції - важливим елементом законного і справедливого правосуддя. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення ЄСПЛ у справах «Домбо Бехер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands) від 27.10.1993, заява № 14448/88, п. 33); «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland) від 23.10.1996 р., заява № 17748/91, п. 38). Залишивши без задоволення клопотання адвоката Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та розглянувши справу по суті за його відсутності, суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1 на захист. Вказані підстави є поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, а тому клопотання адвоката Александрова Д.О. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , його адвоката Александрова Д.О., ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, суд виходив із даних, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, письмових пояснень та відеозапису. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом Інструкція). Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до п.п. 2, 3 розділу ІІ Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пунктом 12 розділу 2 Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в станінаркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 02.06.2021 року о 20 год. 10 хв. на вул. Озерна, 5/1 у м. Києві, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що здійснювалась відеофіксація, тобто, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП саме за відмову особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Отже, викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що поліцейським ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному заклад, з чим останній не погодився та відмовився проходити огляд. З відеозапису також убачається, що після відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі поліцейськими було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Зміст протоколу, суть правопорушення були зачитані ОСОБА_1 , в тому числі, щодо виявлених у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. При цьому, слід відмітити, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відповідали вимогам КУпАП та вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Жодних зауважень чи заперечень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив, напроти, підписав протокол, чим висловив згоду з його змістом, а тому посилання скаржника на те, що водія поліцейські не оглядали, ознак наркотичного сп`яніння не виявили та не назвали, є безпідставними. Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що був очевидцем події, яка відбулась 02.06.2021 року. Зазначив, що ОСОБА_3 запитав у поліцейських про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після відповіді працівників поліції про те, що така відмова є підставою для притягнення його, ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності він погодився пройти огляд, проте, поліцейські йому відмовили, пославшись на вже зафіксовану відмову. Також вказав, що працівники поліції запропонували йому, ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння самостійно на протязі декількох днів. Однак, такі свідчення ОСОБА_2 не мають правового значення для вирішення справи, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису чітко вбачається, що після відмови ОСОБА_3 пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, йому, ОСОБА_3 працівником поліції було роз`яснено, що за відмову від проходження такого огляду настає адміністративна відповідальність, з чим ОСОБА_3 погодився. Окрім того, навіть після такої відмови ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутись самостійно до медичного закладу у встановлений законом 2-годинний проміжок часу, проте, вчинив такі дії лише через 06 днів з моменту встановлення підстав для його здійснення. Доказів про те, що пропозиція пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння протягом декількох днів надійшла від працівників поліції матеріали справи не містять, а пояснення свідка ОСОБА_2 , з урахування встановлених обставин, не є беззаперечним доказом на підтвердження цієї обставини. В будь-якому випадку, презумпція знання законодавства не звільняє особу від відповідальності. Так, ОСОБА_1 09.06.2021 року добровільно звернувся до медичного закладу для проходження огляду, результати якого не встановили факту його перебування у стані наркотичного сп`яніння. Однак, такий огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений лише 09.06.2021 року, тому такий огляд в силу положень ч. 4 ст. 266 КУпАП є недійсним. Щодо доводів скаржника про незаконність проведення огляду на стан сп`яніння без участі свідків, слід зазначити, що згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. На час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (червень 2021 року), діяли положення статті 266 КУпАП зі змінами, внесеними на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», які набрали чинності 17.03.2021 року, згідно яких не вимагається присутність двох свідків у разі застосування поліцейським під час проведення огляду осіб технічних засобів відеозапису. Оскільки, фіксування події 02.06.2021 року за участю ОСОБА_3 здійснювалось працівниками поліції за допомогою технічних засобів (нагрудної відеокамери), присутність двох свідків для фікусвання відмови від проходження оглду на стан сп`яніння не є обов`язковою. Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки під час апеляційного розгляду справи наведено не було. Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року). Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу та дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу адвоката Александрова Дмитра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома