Постанова 4856 № 813/719/16

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 813/719/16 Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М. Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 01 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Виконкому Винниківської міської ради, Винниківської міської ради про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Виконкому Винниківської міської ради, Винниківської міської ради, в якій просила: - роз`яснити виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі №813/719/16 в частині виконання судового рішення правильності нарахування заробітної плати з індексацією, компенсацією, корегуванням, за ранг, стаж, категорію держслужбовця та сплати податків в пенсійні та соціальні фонди із заробітної плати за період з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року; - роз`яснити виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі №813/719/16 щодо відновлення втраченого виконавчого листа з Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування; - роз`яснити виконання Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі № 813/719/16 з кого мають стягувати кошти і хто має поновлювати ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань, якщо м. Винники перейшло в підпорядкування Львівського ОТГ; - роз`яснити як можна правильно нарахувати заробітну плату з індексацією, компенсацією, корегуванням, за ранг, стаж, категорію держслужбовця та сплати податків в пенсійні та соціальні фонди із заробітної плати за період з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року без втручання незалежної судово-економічної експертизи. ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Як встановлено із матеріалів справи, в лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року, накладення штрафу за статтею 267 КАС України на посадових осіб, стягнення компенсації за невикористані відпустки з 2010 року по 2015 рік і компенсації за вимушений прогул за період з 03 грудня 2010 року по час винесення рішення у справі, стягнення моральної та матеріальної шкоди, витрат на правову допомогу. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, об`єднано в одне провадження позовні вимоги в адміністративній справі № 813/2456/15 за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди та позовні вимоги в адміністративній справі № 813/719/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, правління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Винниківської міської ради, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, скасування постанови, стягнення моральної шкоди та притягнення винних осіб до відповідальності. Об`єднаній адміністративній справі присвоєно номер 813/719/16. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року передано на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду адміністративну справу № 813/719/16 за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, виконкому Винниківської міської ради, Головного територіальне управління юстиції у Львівській області, управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації, середнього заробітку, скасування постанови, стягнення моральної шкоди, притягнення до відповідальності посадових осіб. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року прийнято адміністративну справу №813/719/16 за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб до провадження. Водночас, зазначену справу передано на розгляд Хмельницькому окружному адміністративному суду. 15 вересня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою прийняв до свого провадження справу №813/719/16. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року адміністративний позов позивача задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Виконкому Винниківської міської ради, Винниківської міської ради щодо не поновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 року №2а-1041/08 та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року. Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 року №2а-1041/08 та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України та Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо закриття виконавчих проваджень від 18.02.2016 року ВП №44366223 та від 16.02.2016 року ВП №15410374, ВП №15409960. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанови про закриття виконавчих проваджень від 18.02.2016 року ВП №44366223 та від 16.02.2016 року ВП №15410374, ВП №15409960 відповідно та поновити виконавчі провадження. Зобов`язано Винниківську міську раду Львівської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2008 року по 01 жовтня 2018 року. Стягнуто з Винниківської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. Стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн), згідно поданих квитанцій за лікування; Стягнуто з Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Винниківської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, щодо непоновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2008 року №2а-1041/08 та рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року. Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2008 року №2а-1041/08 та рішення ЄСПЛ від 17 липня 2014 року щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України та Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо закриття виконавчих проваджень від 18 лютого 2016 року ВП №44366223 та від 16 лютого 2016 року ВП №15410374, ВП №15409960. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області скасувати постанови про закриття виконавчих проваджень від 18 лютого 2016 року ВП №44366223 та від 16 лютого 2016 року ВП №15410374, ВП №15409960 відповідно та поновити виконавчі провадження. Зобов`язано Винниківську міську раду Львівської області, Виконавчий комітет Винниківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року. Стягнуто з Винниківської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. Стягнуто з Виконавчого комітету Винниківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. Стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 06 травня 2019 року. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 повернуто без розгляду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців щодо невиконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №813/719/16. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали та арешт майна боржників в адміністративний справі №813/719/16- відмовлено. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року особі, яка її подала. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу на бездіяльність відповідачів про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб повернуто особі, яка її подала. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року повернуто особі, яка її подала. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №813/719/16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №813/719/16 - повернуто особі, яка її подала. Ухвалою від 23 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Виконкому Винниківської міської ради, Винниківської міської ради. В заяві вказала, що змушена подавати заяву про роз`яснення виконання судового рішення, адже зараз Винниківська міська рада, Виконком Винниківської міської ради переходить до Львівської ОТГ, а тому позивачці не зрозуміло хто буде виконувати надалі рішення у справі, яке тривалий час не виконується. Окрім того, позивачці незрозуміло, як буде виплачуватись середньомісячна заробітна плата без належної судово-економічної експертизи. А також те як її можна поновити на посаді без відновлення трудової книжки. Проте, суд першої інстанції ухвалою від 21 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернув заявнику без розгляду. Позивачка, не погоджуючись з такими діями звернулася до суду із апеляційною скаргою. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції встановив, що заявником не додано до заяви доказів надіслання її Винниківській міській раді, Виконкому Винниківської міської ради, Головному територіальному управлінню юстиції у Львівській області, Управлінню ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Крім того, суд вказав, що заявником у заяві не зазначено прізвище та ініціали судді (суддів). Також суд звернув увагу заявника, що відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. З аналізу вказаної норми вбачається, що рішення у справі роз`яснює суд, який його ухвалив, у даному випадку Сьомий апеляційний адміністративний суд, оскільки постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №813/719/16 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що заява, подана ОСОБА_1 , не відповідає вимогам статті 167 КАС України, а тому вважав за необхідне вказати заявнику на виявлені недоліки заяви та повернути її без розгляду. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачка оскаржила її в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, ухвалити нове рішення. Апеляційну скаргу позивачка мотивує тим, що на сьогоднішній день роботодавець привласнив її кошти та не виконує рішення суду, а тому вона звернулася із заявою про роз`яснення його виконання. Проте, суд першої інстанції повернув її заяву без розгляду з посиланням на те, що не було надано усіх доказів. Позивачка, у зв`язку із тим, що на сьогоднішній день грошей, присуджених по справі №813/719/16 не отримала, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції. Відповідачі правом подати відзиви на апеляційну скаргу не скористалися. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями частини 1 статті 167 КАС України передбачено, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що статтею 167 КАС України, на яку посилається суд першої інстанції, визначено лише загальні вимоги до заяв, клопотань та заперечень. У той же час спеціальними нормами КАС України визначаються вимоги та особливості подання тих чи інших процесуальних документів. Так, вимога щодо подачі доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи поширюється і на подачу позовної заяви суб`єктом владних повноважень (частина 2 статті 161 КАС України), відзиву на позовну заяву (частина 2 статті 162 КАС України), тощо. Якщо говорити про положення абзацу 10 частини 1 статті 167 КАС України, на яку в оскаржуваній ухвалі покликається суд першої інстанції, то вона передбачає обов`язок подачі доказів надіслання виключно до заяв, клопотань та заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень. Дослідивши зміст вимог заяви ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції досить формально підійшов до розгляду поданої заяви і взагалі не навів достатніх доводів на користь ухваленого ним рішення. Відтак не можна погодитись, що ця ухвала відповідає вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення. Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивачка просить: - роз`яснити судове рішення в частині виконання судового рішення правильності нарахування заробітної плати з індексацією, компенсацією, корегуванням, за ранг, стаж, категорію держслужбовця та сплати податків в пенсійні та соціальні фонди із заробітної плати за період з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року; - роз`яснити судове рішення в частині відновлення втраченого виконавчого листа з Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.), моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.), матеріальну шкоду в сумі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот грн.), згідно поданих квитанцій за лікування; - роз`яснити судове рішення в частині того, з кого мають стягувати кошти і хто має поновлювати ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови м. Винники з соціально-економічних питань, якщо м. Винники перейшло в підпорядкування Львівського ОТГ; - роз`яснити судове рішення в частині того, як можна правильно нарахувати заробітну плату з індексацією, компенсацією, корегуванням, за ранг, стаж, категорію держслужбовця та сплати податків в пенсійні та соціальні фонди із заробітної плати за період з 03 грудня 2010 року по 06 травня 2019 року без втручання незалежної судово-економічної експертизи. Розгляд питання про роз`яснення судового рішення передбачено статтею 254 КАС України. Так, статтею 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Відповідно до розділу IV КАС України визначено перелік процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у адміністративних справах. Питання роз`яснення судового рішення до таких процесуальних питань не належить. Це означає, що подана в цій частині заява не могла бути повернута без розгляду з огляду на неподання доказів її надіслання іншим учасником справи. В той же час, колегія суддів частково погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що питання роз`яснення судового рішення має вирішуватися судом, який його ухвалив. У той же час норми статті 254 КАС України не передбачають таких дій за наслідками розгляду заяви як повернення її без розгляду заявнику. Положеннями частини 3 статті 245 КАС України передбачається, що для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення суд, який її розглядає, вправі викликати учасників справи та державного виконавця. Частина 4 статті 245 КАС України вказує на те, що за наслідкам розгляду такої заяви суд може увалити ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні. При цьому, колегія суддів не виключає можливості застосування до процесуальних правовідносин, що виникли у зв`язку із розглядом даної заяви, аналогії закону, однак про це мало бути зазначено у самій ухвалі з посиланням на відповідні правові норми та з належним обґрунтуванням вибору тієї чи іншої норми, яка регламентує розгляд такого питання. Так колегія суддів вже зазначала, що обов`язок подати докази надсилання поданої заяви іншим учасникам процесу закріплений у різних нормах КАС України, зокрема і у статті

161. В той же час статтею 169 КАС України передбачено, що навіть у випадках неподання таких доказів під час подачі позовної заяви, суддя спочатку залишає позовну заяву без руху, а лише після того, як відповідні недоліки не усуваються, суд наділений повноваженнями повернути позовну заяву. Це пов`язано з тим, що на відміну від інших видів судочинства одним із визначальних принципів адміністративного судочинства, окрім змагальності сторін та диспозитивності, є принцип офіційного з`ясування обставин справи. Його особливістю є те, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд навіть може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 9 КАС України). На стадії підготовчого провадження суд наділений широким колом повноважень щодо уточнення позовних вимог, визначення обставин, що входять до предмета доказування тощо (стаття 180 КАС України). Слід зазначити, що за загальним правилом розгляд справ та різних процесуальних питань у адміністративних судах здійснюється в порядку загального чи спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених відповідними нормами, які регламентують апеляційний, касаційний розгляд, або ж регламентують розгляд окремих процесуальних питань або категорій справ. В той же час процесуальний закон не у достатній мірі регулює, яким чином діяти суду, під час розгляду заяв, подібних до тієї, що подана позивачкою. Разом із тим, частина 3 статті 254 КАС України передбачає можливість розгляду питання роз`яснення судового рішення у судовому засіданні на розсуд суду. Існування зазначених норм у сукупності з нормами, які дають право суду залишити подану заяву без руху, спрямоване на забезпечення дотримання одного із основоположних принципів адміністративного судочинства офіційного з`ясування обставин справи. Що у свою чергу унеможливлює занадто формалізованого підходу до розгляду заяв, подібних до тієї, яка подана позивачкою. Аналізуючи подану заяву, колегія суддів погоджується, що вона містить окремі недоліки, які могли бути усунуті за наслідками розгляду ухвали про залишення її без руху, або ж за наслідками її уточнення під час розгляду заяви у судовому засіданні. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейським судом з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal"). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain"). Так, суд першої інстанції перевіряючи на відповідність статті 167 КАС України заяви жодним чином не обґрунтував неможливість розгляду такої заяви у зв`язку із відсутністю доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Натомість, суд, з`ясувавши вищезазначені обставини на які вказав суд апеляційної інстанції та у відповідності до частини 3 статті 254 КАС України, призначаючи заяву до розгляду, мав змогу навіть самостійно виготовити копію такої заяви для забезпечення особи права на доступ до правосуддя та гарантії виконання судового рішення. В той же час суд і мав можливість залишити подану заяву без руху та вказати на її окремі недоліки, також міг запропонувати заявнику уточнити свої вимоги та обставини, якими він їх обґрунтовує. Таким чином, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції передчасно та помилково повернув заяву на підставі частини 2 статті 167 КАС України та зазначає, що надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття заяви - є порушенням права позивачки на доступ до правосуддя та справедливий судовий захист. Оскільки, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував та не в повному обсязі дослідив фактичні обставини, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи викладене, ухвала про повернення заяви без розгляду підлягає скасуванню в зв`язку з порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Виконкому Винниківської міської ради, Винниківської міської ради про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб скасувати. Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 01 грудня 2021 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.