Постанова 4855 № 640/20486/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20486/19 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виплату грошового забезпечення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень у вигляді ухилення від поновлення на посаді з 01.08.2018 протиправною та зобов`язати ГУ ДСНС України у м. Києві видати наказ, яким допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків та поновити останнього на посаді начальника управління ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у м. Києві; - визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати ГУ ДСНС України у м. Києві видати наказ про зарахування часу з 01.08.2018 до моменту поновлення на посаді як вимушений прогул, зарахування його до трудового стажу і виплатити грошове забезпечення за вказаний період. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що строк звернення до суду підлягає поновленню, оскільки порушення його прав відповідачем носили триваючий характер, тому суд першої інстанції протиправно повернув позовну заяву. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виплату грошового забезпечення. Ухвалою окружного суду від 01 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків, шляхом подання позивачем нової позовної заяви та її копії для відповідача (-чів), приведеної у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, в якій викласти позовні вимоги у відповідності до ч. 1 ст.5 КАС України; доказів сплати позивачем на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 768,40 грн.; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у визначеній в ухвалі частині або вказати інші підстави для поновлення строку. Так, на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позивачем 14 листопада 2019 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.; нову позовну заяву та її копію з додатками для відповідача; заяву про поновлення строку для звернення до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовом у цій справі з огляду на неповажність наведених у ній підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Статтею 5 КАС України визначені певні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Так, позивач звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку зазначав про те, що його було його відсторонено від посади наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 04.06.2018 №449 до закінчення проведення службової перевірки, проте йому не було повідомлено про закінчення службової перевірки та про її висновки. Також, позивач вказав на те, що 16.10.2019 в усній розмові із спеціалістом ГУ ДСНС України у м. Києві позивач дізнався про закінчення вказаної перевірки і оформлення висновку про результати її проведення, після чого позивач звернувся до суду з даним позовом. Крім того, позивач просив врахувати, що порушення його прав суб`єктом владних повноважень носило триваючий характер. Оцінюючи подану позивачем заяву про поновлення строку, колегія суддів зазначає, що викладені у ній підстави для поновлення строку є поважними і дають можливість дійти висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо ухилення від поновлення позивача на посаді з 01.08.2018, зарахування періоду з 01.08.2018 до трудового стажу і виплати грошового забезпечення з 01.08.2018. В свою чергу окружним судом не враховано характер порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки порушення мають ознаки триваючого. За таких обставин, позовна заява була передчасно повернута позивачу, а ухвала окружного суду підлягає скасуванню. Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). При цьому, Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О. Лічевецький суддя М.І. Кобаль суддя В.П. Мельничук