Постанова 4804 № 233/5911/20

Єдиний унікальний номер 233/5911/20 Номер провадження 22-ц/804/2588/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Мальованого Ю.М., суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В., за участю: секретаря судового засідання Гладуха О.О., представника відповідача адвоката Шамардіна В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області цивільну справу № 233/5911/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року (суддя першої інстанції Мартиненко В.С.),- В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дові-ра та гарантія» (далі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позов обґрунтований тим, що 28 січня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонер-ним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/07-169/42, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 97 200 грн. 00 коп. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором від 28 січня 2008 року між позичаль-ником та банком було укладено Іпотечний договір № 014/07-169/42, посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області Ізмайловою В.Б. за реєстр. № 251, відповідно до якого предметом Іпотеки є жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 67,00 кв.м. та житловою площею 50.50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, вартість предмета іпотеки становить 46 889 грн. 00 коп.; та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149.5 кв.м. та житловою площею 50.30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, вартість предмета іпотеки становить 74 731 грн. 00 коп. Відповідно до п. 1.2.1 та 1.2.2 Договору іпотеки, загальна сума вартості предмета іпотеки становить 121 620 грн. 00 коп. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, проте всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам. Позивач є правонаступником первісного кредитора. У зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» налічується заборгованість у розмірі 133 333 грн. 88 коп., яка складається з: 104 274 грн. 66 коп. загальна сума боргу за кредитним договором, 19 666 грн. 22 коп. сума збитків з урахуванням встанов-леного індексу інфляції, 9 393 грн. 00 коп. три проценти річних від простроченої суми. У зв`язку з викладеним, просило в рахунок погашення заборгованості у розмірі 133 333 грн. 88 коп. за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , яка складаєть-ся із загальної суми боргу за кредитним договором 104 274 грн. 66 коп., суми збитків з ураху-ванням встановленого індексу інфляції 19 666 грн. 22 коп., три проценти річних від простроче-ної суми 9 393 грн. 00 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки жилий будинок з надвір-ними будівлями, загальною площею 67,00 кв.м. та житловою площею 50,50 кв.м., що знахо-диться за адресою: АДРЕСА_1 , та жилий будинок з надвірними будівлям, загальною площею 149,5 кв.м. та житловою площею 50,30 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6, оф. 32, Код ЄДРПОУ: 38750239 п/р IBAN НОМЕР_1 в AT «Альфа Банк»; МФО: 300346) право продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження зa початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підстави оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України «Про виконавче провадження». З метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням передати предмет іпотеки в управління TOB «ФК «Довіра та Гарантія» на період до моменту його продажу в порядку ст. 41 Закону України «Про іпотеку», для чого: - вилучити у ОСОБА_1 та передати TOB «ФК «Довіра та Гарантія» вищезазначений пре-дмет іпотеки протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили; - надати право TOB «ФК «Довіра та Гарантія» отримувати в усіх установах, підприємствах, організаціях (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самовряду-вання, житлово-комунальних органах, в органам газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв`язку, водоканалу та інших підприємс-твах, установах та організаціях), а також Державній реєстраційній службі, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не ви-ключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів на постачання комунальних послуг, забезпечення нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`яз-ком, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані вищевказаного предмета іпотеки; - надати право TOB «ФК «Довіра та Гарантія» на укладення у відповідності до вимог чин-ного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів на постачання комунальних послуг, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком, договорів, пов`язаних з експлуатацію, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані вказаного предмета іпотеки з правом TOB «ФК «Довіра та Гарантія» діяти без довіреності, під-писання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд TOB «ФК «Довіра та Гарантія», реалізацію інших прав, необхідних для управління майном; - надати право TOB «ФК «Довіра та Гарантія» на отримання, доходів від управління пред-метом іпотеки, якими є доходи, що будуть отримані TOB «ФК «Довіра та Гарантія» за догово-рами, за якими він є стороною - управителем, а у випадках укладення договорів оренди - доходи у вигляді орендної плати, що отримані від передачі в оренду предмета іпотеки третім особам; - надати право TOB «ФК «Довіра та Гарантія» на спрямування отриманих як управителем доходів, за вирахуванням зроблених витрат TOB «ФК «Довіра та Гарантія» у зв`язку з управ-лінням майном, у тому числі, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпе-ченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, податків, інших обов`язкових пла-тежів, на погашення заборгованості ОСОБА_1 перед TOB «ФК «Довіра та Гарантія». Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені частково. Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, укладе-ним між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 68 523 грн. 06 коп., на предмет іпотеки жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 67,00 кв.м та житловою площею 50,50 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці Костянтинівської міської ради, та на жилий буди-нок з надвірними будівлями, загальною площею 149,5 кв.м та житловою площею 50,30 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці Костянтинівської міської ради, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах зa початковою ціною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціноч-ної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду у задоволеній частині, відповідач ОСОБА_1 , в інте-ресах якої діє адвокат Шамардін В.М., в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вже зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 у справі № 233/7759/19, в якій рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2020 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було відмовлено. Посилаючись на помилковість висновків суду у справі № 233/7759/19 щодо обґрунтованості прострочених чергових платежів за період з 28 листопада 2016 року по 28 жовтня 2019 року, які підлягають достроковому поверненню у розмірі 68 523 грн. 06 коп., скаржник прийшов до висновку, що при розгляду даної справи відсутні підстави для застосування приписів ч. 2 ст. 82 ЦПК України в силу незаконності розгляду у попередній справі № 233/7759/19 обставин, які не охоплювалися позовними вимогами. На думку скаржника, у зв`язку з тим, що при розгляді да-ної справи обставини щодо розгляду заборгованості за період з 28 листопада 2016 року по 28 жовтня 2019 року в загальному розмірі 68 523 грн. 06 коп. не доказувалися, рішення про стяг-нення зазначеної суми боргу за вказаний період часу є незаконним. Крім того, в апеляційній скарзі звертає увагу суду на ту обставину, що розглядаючи позов-ні вимоги ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 233/7759/19, суд у своєму рішенні від 09 вересня 2020 року обґрунтував від-мову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 і це рішення набрало законної сили. Разом з тим при зверненні того ж позивача до того ж відповідача з тими самими вимогами, суд у цій справі не застосував приписи ч. 4 ст. 82 ЦПК України і 30 липня 2021 року прийняв рішення протилежне рішенню від 09 вересня 2020 року у справі 233/7759/19. Порушення Костянтинівським міськрайонним судом при розгляді справи норм процесуаль-ного права та неправильне застосування норм матеріального права, на думку скаржника уне-можливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішен-ня, тому оскаржуване рішення не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасу-ванню. Позивачем ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на апеляційну скаргу відповідача надано пись-мові пояснення, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рі-шення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року без змін. При цьому звертає увагу на необґрунтованість посилань відповідача в апеляційній скарзі на незаконність рішення у справі № 233/7759/19, оскільки воно набуло законної сили і не є пре-дметом апеляційного оскарження. У зв`язку з тим, що рішення у справі № 233/7759/19 набрало законної сили, суд першої інстанції вірно застосував норми ст. 82 ЦПК України, щодо обставин встановлених рішенням суду, що набрало законної сили. Крім того, звертає увагу, що Товариство в межах справи № 233/5911/20 у позові просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 133 333 грн. 88 коп. шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури вико-навчого провадження з передачею предмета іпотеки в управління Товариству на період до мо-менту його продажу в порядку ст. 41 Закону України «Про іпотеку». В той час як в позовній заяві в межах справи № 233/7759/19 позовна вимога була іншою в рахунок погашення забор-гованості у розмірі 191 309 грн. 43 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Товариству права продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купі-влі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, по-зивач змінив підстави позову і посилання відповідача в цій частині на ч. 4 ст. 82 ЦПК України є помилковим. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за на-явними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача адвокат Шамардін В.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В судове засідання апеляційного суду представник позивача ТОВ «ФК «Довіра та гаран-тія», відповідач ОСОБА_1 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідом-лені. Судову повістку-повідомлення про розгляд справи 30 листопада 2021 року позивач ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» отримав 02 листопада 2021 року, відповідач ОСОБА_1 02 листо-пада 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про отримання по-штового відправлення (а.с. 106, 114). Про причини неявки у судове засідання 30 листопада 2021 року учасники справи не пові-домили і відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явилися у судове засідання без поважних причин. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позива-ча та відповідача, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відпові-дно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенст-ва права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і засто-суванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування від-повідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апе-ляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задово-ленню. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в загальному роз-мірі 68 523 грн. 06 коп., що складається із прострочених чергових платежів за період з 28 лис-топада 2016 року по 28 жовтня 2019 року та суми тіла кредиту, що підлягає достроковому пове-рненню. Натомість позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту станом на 28 жовтня 2016 року, заборгованості за процентами, які мали би бути нара-хованими станом на 28 січня 2023 року, а також в частині стягнення інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 19 666 грн. 22 коп. та трьох процентів річних у розмірі 9 393 грн. 00 коп., всього у розмірі 64 810 грн. 82 коп. задоволенню не підлягають. Позивач ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на вказане судове рішення апеляційну скаргу не приніс. Встановивши, що відповідач неналежним чином виконує умови кредитного договору, за-безпеченого заставою, суд дійшов висновку про можливість звернути стягнення в рахунок по-гашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за кредитним дого-вором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товарис-твом «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 яка складається із заборгованості за тілом кре-диту у розмірі 68 523 грн. 06 коп., на предмет іпотеки жилий будинок з надвірними будівля-ми, загальною площею 67,00 кв.м та житловою площею 50,50 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці Костянтинівської міської ради, та жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 149,5 кв.м та житловою площею 50,30 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці Ко-стянтинівської міської ради, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах зa почат-ковою ціною при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Колегія суду погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/07-169-42, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит на купівлю будинків у вигляді не віднов-лювальної кредитної лінії в сумі 97 200 грн. 00 коп. зі строком повернення до 28 січня 2023 ро-ку, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних (а.с. 8-10). Згідно із п. 1.3 кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником шля-хом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії цього дого-вору згідно Графіку погашення кредиту та інших платежів. За рахунок кожного рівного плате-жу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Рівний платіж розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі були рівними на весь період дії договору. Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти призначені для використання на купівлю бу-динків /та на сплату додаткового проценту кредитору за цим договором/. Забезпеченням зо-бов`язань позичальника за цим договором є будинки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 . Пунктом 5.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний у разі неви-конання або неналежного виконання позичальником умов договору та/або договорів заста-ви/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, достроково здійснити пове-рнення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені договором. Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту та в інших випадках, передбачених цим договором. Таке дострокове погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарних днів з дня надіслання позичальнику відповідного повідомлення від кредитора з вимогою дострокового повернення. У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за договором, у т.ч. у випадку невиконання позичальником зобов`язань з дострокового погашення заборгованості відповідно до умов договору, кредитор має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, або одержати відшкодування з майна позичальника, або звернутися до поручителів/майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов відповідних договорів, що забезпечують зобов`язання позичальника за договором (п.6.5). Відповідно до п.8.6 кредитного договору з укладенням договору позичальник надав згоду на те, що кредитор має право повністю або частково передати (відступити) свої права та зо-бов`язання по цьому договору, а також за договорами, пов`язаними із забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором, третій особі без додаткового отримання згоди позичальника. Пунктом 12.7 кредитного договору передбачено, що всі інші відносини сторін, не передба-чені договором, регулюються чинним законодавством України. До всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього Договору, застосовується загальний строк позов-ної давності тривалістю три роки (ст. 257, 259 ЦК України). 08 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 014/07-169/42 до кредитного договору № 014/07-169/42 від 08 січня 2008 року (а.с. 12). Сторонами кредитного договору погоджено графік погашення заборгованості за кредитом та відсоткам. Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що позичальник має право здійснювати часткове дострокове погашення кредиту з припиненням кредитних канікул за умови подання до креди-тора відповідної заяви та укладення додаткової угод до кредитного договору про припинення кредитних канікул та внесення змін до графіка погашення кредиту та інших платежів за креди-тним договором. У разі порушення позичальником зазначеного порядку кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником в повному обсязі у порядку, перед-баченому пунктом 6.5 кредитного договору. Графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладено в новій редакції в Додатках № 1, 2 до цієї додаткової уго-ди, які є невід`ємною частиною додаткової угоди (п.3). За рахунок щомісячного платежу в розмірі 1 442,14 грн. відповідно до графіку підлягають погашенню заборгованість за тілом кредиту та проценти за користування кредитними коштами. 28 січня 2008 року в забезпечення виконання грошових зобов`язань між Відкритим акціо-нерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки № 014/07-169/42 (а.с. 20). Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки, відповідач передав в іпотеку наступне нерухоме майно:

1. Жилий будинок з надвірними будівлям АДРЕСА_2 на земельній ділянці Костянтинівської міської ради. На земельній діля-нці розташовано: житловий будинок шлакобетонний літ. А-1, загальною площею 67,00 кв.м., житловою площею 50,50 кв.м., гараж з цегли літ. Б, вбиральня з цегли лит.Д, водопровід мета-левий лит. Г, огорожа з дерева лит № 1-2, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підс-таві договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Костянти-нівського МНО Ізмайловою В.Б. 28 січня 2008 року за реєстром № 250, зареєстрованим в дер-жавному реєстрі правочинів, номер правочину 2655624, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на не рухоме майно 19724606. Заставна вартість будинку становить 46889,00 грн;

2. Жилий будинок з надвірними будівлям АДРЕСА_2 на земельній ділянці Костянтинівської міської ради. На земельній ділянці розташовано: житловий будинок з гіпсоблоку, обкладений цеглою літ. А-1, загальною площею 149,5 кв.м., житловою площею 50,30 кв.м., погріб з цегли літ.Б, огорожа з дерева лит №, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського МНО Ізмайловою В.Б. 28 січня 2008 року за реєстром № 249, зареєстрованим в державному реєстрі правочинів, номер правочину 2655464, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на не рухоме майно 19729516. Заставна вартість будинку становить 74731,00 грн. Згідно п. 3.1.4. договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання зо-бов`язань за цим договором або кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін по-вернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою зобов`язання та вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, зазначені п.1.2 цього договору. Пунктом 5.1 зазначеного вище договору іпотеки передбачено, що у разі повного або част-кового порушення будь-якого з умов основного зобов`язання або умов цього договору іпотеко-держатель надсилає позичальнику/ іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до п.5.4 договору іпотеки № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року сторони узго-дили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержа-телем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, вста-новленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 договору); згідно з договором про за-доволення вимог іпотекодержателя згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (п.5.5.1 дого-вору). Між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціо-нерним товариством «Вектор Банк» 17 червня 2016 року було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/21 та 21 червня 2016 року Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 141/21 від 17 червня 2016 року, відповідно до умов яких ПАТ «Вектор Банк» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28.01.2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (а.с. 25-29). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезазначеного Договору про відступлення прав вимоги № 141/21 від 17 червня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, первісний кредитор передав, а новий прийняв на умовах, визначених Договором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року із загальною сумою заборгованості 191 309 грн. 43 коп., з яких сума основного боргу за кредитом 82 648 грн. 16 коп., сума заборгованості за відсотками 29 220 грн. 65 коп., сума пені 79 440 грн. 62 коп. (а.с. 30). Крім того, 22 червня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» ук-лали Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ПАТ «Вектор Банк» (а.с. 31). 17 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16 та 21 червня 2016 року Додаткову угоду № 1 до Дого-вору відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року, відповідно до умов яких ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло статусу нового кредитору та отримало право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором (а.с. 55 зворот 40). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезазначеного Договору про відступлення прав вимоги № 265/ФК-16 від 17 червня 2016 року, укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, первісний кредитор передав, а новий прийняв на умовах, визначених Дого-вором, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року із загальною сумою заборгованості 191 309 грн. 43 коп., з яких сума основного боргу за кредитом 82 648 грн. 16 коп., сума заборгованості за відсотками 29 220 грн. 65 коп., сума пені 79 440 грн. 62 коп. (а.с. 41) 22 червня 2016 року ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» уклали Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за Іпотечним договором № 014/07-169/42 від 28 січня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с. 42-43). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інте-реси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефектив-ного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу осо-би, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може ви-значити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом вер-ховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у роз-гляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства,що регулює спірні відносини. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим спо-собом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ЦК України). Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встанов-лених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або вико-нання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення вико-нання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодав-ця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпо-текою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки (статті 12, 33 Закону України "Про іпотеку"). Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис но-таріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"). Таким чином, Закон України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ви-конавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпоте-кодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (ст. 39 Закону України "Про іпотеку") є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст. 41-47 Закону України "Про іпотеку"); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України "Про іпотеку") (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19). Отже, застосування такого способу захисту права, як звернення стягнення на предмет іпо-теки, пов`язане виключно з невиконанням основного зобов`язання у встановлений строк (тер-мін). У справі, яка переглядається, позивач обґрунтовував свої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів тим, що позичальник не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором, допустив утворення заборгованості, розмір якої встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, проте заборгованість залишається непогашеною. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК Украї-ни). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переко-нанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право повніс-тю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами й відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, що відповідачка ОСОБА_1 неналежним чином виконувала зобов`язання за кредитним договором. Доведеним є факт наявності заборгованості за кредитним договором від 28 січня 2008 року № 014/07-169/42, розмір якої встановлено судо-вим рішенням у справі 233/7759/19. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України). Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали закон-ної сили. Преюдиційність грунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому ви-падку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. У ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейсь-кого суду з прав людини", ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суди застосовують при роз-гляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У преамбулі та ст. 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у спра-ві за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також у рішенні ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 233/7759/19. Враховуючи, що 22 червня 2016 року за договором про відступлення права вимоги це пра-во за вказаним кредитним й іпотечним договорами було переведено ПАТ «Вектор Банк» до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", позовні вимоги позивача у частині звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими (а.с. 42-45). Розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 не спростовано належними та допустими-ми доказами. Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду у справі № 233/7759/19 апеля-ційним судом відхиляються, оскільки вказане судове рішення набрало законної сили, а суд першої інстанції при вирішення спору обґрунтовано застосував приписи ч. 4 ст. 82 ЦПК Украї-ни. Доводом апеляційної скарги зазначено, що сторони відповідно до договору іпотеки № 014/04-169/42 від 28 січня 2008 року передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки безпосередньо іпотекодержателем, проте позивачем була заявлена вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встанов-лення права іпотекодержателя від свого імені провести відчуження іпотечного майна будь якій особі, що є неналежним способом захисту. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільно-го законодавства. Таким чином, вибір способу захисту є прерогативою позивача. Крім того, оскаржуваним судовим рішенням заявлені позовні вимоги були задоволені частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни у встановленому законом порядку, з огляду на що вказаний довід апеляційної скарги є безпідставним. На думку колегії суддів судове рішення, що переглядається в апеляційному порядку, є дос-татньо мотивованим, оскільки суд першої інстанції розглянув дану справу, дотримавшись принципу диспозитивності цивільного судочинства, та вирішив спір в межах заявлених позов-них вимог і на підставі наявних доказів. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно роз-міру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення суду без змін, витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року. Судді: