Постанова 4808 № 346/57/14-ц

Справа № 346/57/14-ц Провадження № 22-ц/4808/1640/21 Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого Бойчука І.В., суддів Пнівчук О.В., Томин О.О., секретаря Пацаган В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київська Русь» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 28 липня 2021 року під головуванням судді Яремин М.П. у м. Коломия, в с т а н о в и в: Представник ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. У заяві зазначає, що на виконанні Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження № 4589116, відкрите на підставі виконавчого листа №346/57/14 про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Київська Русь» 9 803,44 грн. боргу та виконавче провадження № 47839462, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-326, про стягнення з ОСОБА_2 22 180, 85 грн. боргу на користь ПАТ «Київська Русь». 09.08.2018 року між ПАТ «Київська Русь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (далі - ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс») укладено договір № UA-EA-2018-06-22-000031-b/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого від ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за кредитними договором №1969-06-07-2 від 13.11.2007 року, укладеного між ПАТ «Київська Русь» та ОСОБА_2 . Заявник вказував, що із ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» було врегульовано заборгованість за кредитним договором, що стверджується доданими документами. В зв`язку з наведеним заявник, посилаючись на норми ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» просив у виконавчих провадженнях № 4589116, № 47839462, які перебували на виконанні у Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби стосовно ОСОБА_2 , провести заміну стягувача ПАТ «Банк «Київська Русь» його правонаступником ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», з метою вирішення питання про зняття всіх обтяжень та обмежень щодо ОСОБА_2 . Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 28 липня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження. Представник ОСОБА_2 на зазначену ухвалу суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність. Апелянт зазначає, що на виконанні у Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження № 4589116, відкрите на підставі виконавчого листа № 346/57/14 про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Київська Русь» 9803,44 грн. боргу та виконавче провадження № 47839462, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-326, про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Київська Русь» 22 180,85 грн. боргу. 09 серпня 2018 року, відповідно до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від ПАТ «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за Кредитним договором від 13.11.2007 р. укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 . Надалі із ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було урегульовано заборгованість за кредитним договором № 1969-06-07-2 від 13.11.2007 р., про що стверджується доданими документами. Оскільки у правовідносинах, що виникли на підставі вищевказаних договорів відбулась кінцева заміна кредитора з ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», то апелянт вважаю, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Така заміна необхідна для того, щоб вирішити питання про зняття всіх обтяжень, що були здійснені відносно ОСОБА_2 в межах відповідних виконавчих проваджень. Вважає, що заявником надано достатній обсяг підтверджуючих документів про перехід права вимоги по кредиту до іншої юридичної особи. Тому, вважаю, що є всі підстави для задоволення поданої заяви і відповідно задоволення апеляційної скарги. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задоволити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. ТзОВ «Фінасова компанія «Сіті Фінанс» правом на подання відзиву не скористалося Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Враховуючи вищенаведене та необхідність дотримання судом строків розгляду, колегія суддів відповідно до статті 372 ЦПК України перешкод у розгляді справи в зв`язку з їх неявкою не вбачає. Начальник Коломийському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) подав до суду клопотання де просить розгляд справи проводити без участі представника Коломийського ВДВС. Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Відповідно до статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне питання, пов`язане із заміною боржника або стягувача у виконавчому листі врегульоване статті 442 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Частиною п`ятою цієї статті визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. З огляду на вищезазначене, по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Таким чином, без заміни стягувача у виконавчому листі правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача, однак із заявою про заміну сторони звернувся представник ОСОБА_2 як боржника у виконавчому провадженні. При цьому в ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» відсутні будь-які претензії до ОСОБА_2 відповідно до вказаного кредитного договору, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в своїй заяві, і можуть бути підставою для заміни сторони виконавчого провадження. З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві ПАТ «Банк «Київська Русь» ставилися вимоги до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9 803, 44 грн відповідно до кредитного договору №1969-06-07-2 від 13 листопада 2007 року. Рішенням суду першої інстанції від 09 жовтня 2014 року позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №1969-06-07-2 від 13 листопада 2007 року в сумі 9 803, 44 грн і судовий збір у розмірі 229 грн. На виконання цього рішення ПАТ «Банк «Київська Русь» отримало виконавчі листи. Відповідно до відомостей Електронного реєстру до Договору EA-2018-06-22-000031-b/42 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 серпня 2018 року, вбачається, що від ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за кредитними договором №1969-06-07-2 від 13.11.2007 року, укладеним між ПАТ «Київська Русь» та ОСОБА_2 , а 12.11.2010 була погашена заборгованість за цим кредитним зобов`язанням. Відповідно до довідки ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» вих.№1-26170 від 17.02.2021 вбачається, що заборгованість за кредитним договором №1969-06-07-2 станом на 17.02.2021 року погашена шляхом укладення 17.02.2021 Додаткового Договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору №1969-06-07-2 від 13.11.2007 року (т.1 а.с. 208). Представник ОСОБА_2 при зверненні до суду першої інстанції з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, у заяві вказував, що на виконанні у Коломиському міськрайонному відділі державної служби Південо-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №4589116, відкрите на підставі виконавчого листа №346/57/14 про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 9 803,44 грн боргу (постанова про відкриття ВП від 17.12.2014) та виконавче провадження №47839462, відкрите на підставі виконавчого листа №2-326 про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 22180,85 грн (постанова про відкриття ВП від 11.06.2015) та просив провести заміну стягувача ПАТ «Банк «Київська Русь» його правонаступником ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс»у виконавчих провадженнях № 4589116, № 47839462. Коломийським міськрайонним ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 07.07.2021 надана відповідь на звернення адвоката Атаманюка В.М. з якої убачається, що на виконанні у відділі ДВС перебували виконавче провадження № 4589116, відкрите на підставі виконавчого листа №346/57/14 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 9803,44 грн боргу та виконавче провадження № 47839462, відкрите на підставі виконавчого листа №2-326 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 22 180,85 грн боргу (т. 1, а.с. 214). Апеляційний суд підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, що стосується стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 9 803,44 грн боргу не вбачає, оскільки така заборгованість була погашена боржником, претензії фінансового та майнового характеру у ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс» щодо кредитного договору №1969-06-07-2 від 13.11.2007 року відсутні. Також суд не вбачає можливості для заміни сторони у виконавчому провадженні № 47839462, яке відкрите на підставі виконавчого листа №2-326 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 22 180,85 грн боргу, оскільки у цій справі рішення щодо стягнення такої заборгованості не приймалося, відповідні виконавчі листи не видавалися, тому заявлені вимоги не можуть бути задоволені. Також відсутні дані за виконавчим документом №2-326 про відступлення права вимоги від ПАТ «Банк «Київська Русь» на користь ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс». Доводи апелянта про те, що заміна сторони виконавчого провадження необхідна для того, щоб вирішити питання про зняття всіх обтяжень, що були здійснені відносно ОСОБА_2 в межах відповідних виконавчих проваджень не доведені і спростовуються вищенаведеними доказами. У матеріалах справи відсутні дані про накладення чи застосування будь-яких обмежень щодо ОСОБА_2 у процесі виконання судового рішення чи після відступлення права вимоги за цим кредитним договором. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не містять підстав для зміни чи скасування судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстав для скасування ухвали з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 28 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року. Судді: І.В. Бойчук О.В. Пнівчук О.О. Томин