Постанова 4808 № 344/8059/15-ц
від 02.12.2020 ·Справа № 344/8059/15-ц Провадження № 22-ц/4808/1280/20 Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д., секретаря Турів О.В., з участю представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Скавронського В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ТзОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа у справі за позовом ПАТ Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Скавронського Віктора Івановича на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Бородовським С.О. 23 вересня 2020 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» подана заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №24225-45.1/7-2 від 13.07.2007 року в розмірі 34405,81 доларів США, що станом на 27.05.2015 року в гривневому еквіваленті становило 737 092,87 грн (а.с.141-144). В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року станом на 27.05.2015 року, на загальну суму 34 405,81 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2015 року становить 737 092,87 грн та судовий збір в сумі 3654,00 грн. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2015 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2015 року в частині стягнення пені змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1000 доларів США пені, що еквівалентно 23 550 грн. В решті рішення суду залишено без змін. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 року замінено стягувача у виконавчих листах ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус». З автоматизованої системи виконавчих проваджень ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» стало відомо про відсутність виконавчих проваджень з примусового виконання вказаного рішення суду. У зв`язку із тим, що оригінал виконавчого листа від ПАТ «Банк «Київська Русь» до ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» по справі № 344/8059/15 не передавався, ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» звернулося із запитом до ПАТ «Банк «Київська Русь» на який отримало відповідь, що виконавчі листи по справі № 344/8059/15 у розпорядженні ПАТ «Банк «Київська Русь» відсутні, що свідчить про те, що як у теперішнього, так і у колишнього стягувача виконавчі листи по вказаній вище справі відсутні. Втрата оригіналів виконавчих листів та пропуск строку повторного пред`явлення їх до виконання ПАТ «Банк «Київська Русь» були зумовлені процедурою ліквідації, звільненням працівників банку та закриттям регіональних відділень. Про втрату оригіналів виконавчих документів та пропуск строку на їх пред`явлення стало відомо лише після реалізації активу на електронних торгах. Відповідно, ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» зазначені обставини стали відомі лише після заміни стягувача у виконавчих листах на товариство. Заявник просив видати дублікати виконавчих листів по справі та поновити товариству строк пред`явлення виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року (а.с.141-144). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2020 рокузаяву ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» задоволено. Суд видав дублікат виконавчого листа у справі № 344/8059/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року станом на 27.05.2015 року на загальну суму 34 405,81 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБ України станом на 27.05.2015 року становить 737 092,87 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн. Поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 344/8059/15 як пропущений з поважних причин. Виданий раніше виконавчий документ у справі № 344/8059/15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості, Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області вважав недійсним (а.с.178-180). Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на її незаконність та необґрунтованість. Представник апелянта зазначає, що боржник не був належним чином повідомлений про розгляд заяви ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа в даній справі. Зазначає, що в заяві про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення від 25.02.2020р. жодної вказівки, що виконавчий документ втрачено при пересилці засобом поштового зв`язку немає. Тому посилання в оскаржуваній ухвалі суду на цю обставину є повністю необґрунтованою та суперечить як поясненням стягувача, так і матеріалам справи. Із матеріалів справи слідує, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованості за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року станом на 27.05.2015 року на загальну суму 34 405,81 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2015 року становить 737 092,87 грн. та судового збору взагалі не видавався. Вказує, що строк, визначений пунктом 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України, завершився через 1 рік, тобто 21.12.2016 року. В той же час стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа тільки 25 лютого 2020 року, тобто аж через 4 роки та 2 місяці. Також жодних доказів на підтвердження пропуску строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, які були зумовлені процедурою ліквідації та закриттям регіональних відділень стягував не надає. Навпаки, в матеріалах справи наявні докази, які вказують, що навіть після початку ліквідаційної процедури Банк продовжував ефективно брати участь у всіх правовідносинах, зокрема, надав відповідь товариству «Фінансова компанія «ІнвестХаус» 26.12.2019 року (що на а.с.148). З наведених підстав просить скасувати ухвалу суду, постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити та судові витрати покласти на ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» (а.с.190-195). Представником ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» подано відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про втрату виконавчого документа при пересилці засобами поштового зв`язку з причин ліквідаційних процедур, звільнення працівників банку та закриття регіональних відділень. Враховуючи той факт, що рішення в справі було ухвалено після початку процедури ліквідації банку, очевидним є факт, що виконавчі листи по справі були направлені до регіонального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь», адреса якого була зазначена в позовній заяві, в той час, як зазначене відділення було закрито. Акт прийому-передачі документів від 24.05.2019 року підтверджує, що ПАТ «Банк «Київська Русь» не передавало виконавчі листи ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус». Заявником повною мірою доведено про відсутність виконавчих листів по справі як у попереднього стягувача, так і в його правонаступника, а також на виконанні у виконавчій службі, що дає самостійні підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с. 204-205). У судове засідання не з`явивився представник стягувача, про день місце та час розгляду справи юридична особа повідомлена належним чином, а саме її представник ОСОБА_2 . Суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення інших учасників справи про день, місце та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованою поштовою кореспонденцією та телефонограмами. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, зокрема і представника стягувача (заявника)та боржника про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності. Вислухавши пояснення представника апелянта (боржника), доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,виходячи з таких підстав. Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ втрачено при пересилці засобом поштового зв`язку, дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа підлягає поновленню, тому слід видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для його пред`явлення. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке. Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року станом на 27.05.2015 року на загальну суму 34 405,81 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБ України станом на 27.05.2015 року становить 737 092,87 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн (а.с.52-54). Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.12.2015 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.10.2015 року в частині стягнення пені змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» 1000 доларів США пені, що еквівалентно 23 550 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.93-94). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 року замінено стягувача у виконавчих листах ПАТ «Банк «Київська Русь» на ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» (а.с.130-132). 17.02.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» направлено заяву до начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з запитом про те, чи надходив до відділу виконавчий лист з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 344/8059/15 від 02.10.2015 року, а також результати його виконання (а.с.172). Із листа начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лавриновича Р.М. від 24 лютого 2020 року №46434 вбачається, що згідно пошуку АСПВ на виконання виконавчий лист з виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 344/ 8059/15 від 02.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» не надходив (а.с.173). Із листа ПАТ «Банк «Київська Русь» від 26 грудня 2019 року №2437/12 встановлено, що 24 травня 2019 року банк передав ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» усі наявні документи по виконавчих провадженнях стосовно боржників, право вимоги до яких відступлено відповідно до договору UA-EA-2019-04-02-00001-В/42 відповідно до акту прийому-передачі документів. Виконавчий лист, виданий Івано-Франківським міським судом 04.10.2013 року у цивільній справі №0907/2-7670/2011 за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року у розпорядженні ПАТ «Банк «Київська Русь» відсутній (а.с.148). В силу положень частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України. Згідно ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. На час ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили правовідносини щодо примусового виконання рінь судів були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, який втратив чинність з 05.10.2016 року на підставі Закону N 1404-VIII від 02.06.2016 . Аналогічно на час ухвалення судового рішення (02.10.2015р.) і набрання законної сили рішенням (21.12.2015р.) чинною була редакція Цивільного процесуального кодексу України згідно Закону № 1618-IV від 18.03.2004 із змінами, відповідно до якої у статті 371 передбачалася можливість поновлення пропущеного с троку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними. Процедура видачі дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу визначалася статтею 370 ЦПК України. Таким чином, правовідносини у даній справі щодо пред`явлення виконавчих листів до виконання були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, оскільки цей закон був чинним на час набрання рішення суду законної сили, а процедура поновлення пропущеного строку залишилася незмінною і після набрання чинності ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до п.2 ч.1 та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили), виконавчі листи, видані на виконання судових рішень, могли бути пред`явлені до виконання протягом року, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Отже, виконавчі листи могли бути пред`явлені до виконання стягувачем в порядку Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час прийняття рішення, протягом року, тобто у річний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, до 21.12.2016 року. З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно п.п. 5,6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. У відповідності до п.п. 5,6 та 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII у разі видання виконавчого листа навіть до набрання чинності цим Законом, вони пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто у трьохрічний строк. Відповідно до п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При цьому слід виходити з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу за наявності доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Даний правовий висновок зроблено у пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача. Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами. Докази щодо видачі оригіналу виконавчого листа до примусового виконання про стягнення з ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні. Про розгляд справи в апеляційному порядку була повідомлена юридична особа ПАТ «Банк «Київська Русь» за юридичною адресою місцязнаходження ( вул..Хорива, 11а, м.Київ) (а.с.89). Копія ухваленого рішення апеляційним судом дійсно направлена за адресою відділення (Південний Бульвар,24а, м.Івано-Франківськ) і поштова кореспонденція повернута суду у зв`язку з вибуттям адресата (а.с.101). Матеріали справи свідчать про те, що заява про видачу виконавчого листа первинним стягувачем не подавалася, що свідчить про те, що виконавчий лист взагалі не видавався. За таких обставин не можна вважати його втраченим, що унеможливлює видачу його дубліката. Подані докази акт приймання-передачі документів від 24.05.2019 року (а.с.145), лист банку про відсутність у розпорядженні банку виконавчих листів (а.с.148) та повідомлення Івано-Франківського міського відділу ДВС про те, що виконавчий лист на виконання не надходив, жодним чином не свідчать про втрату виконавчого листа. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим підстави для поновлення строків повинні бути переконливими. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури. Подібних висновків дійшов і Верховний Суд, відмовляючи ухвалою від 23 липня 2018 року у відкритті касаційного провадження (справа 32-988/10, провадження №61-39843ск18). Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасність подання усіх доказів, які стосуються виконання рішення суду, зокрема з`ясування чи видався виконавчий лист, чи пред`являвся він до виконання і у яких юридичних осіб він знаходиться, або дійсно втрачений, чи пропущений строк пред`явлення його до виконання, заявник не надав а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції. Таким чином, апеляційний суд не погоджується з доводами суду першої інстанції про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа і поновлення строку пред`явлення до виконання. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання. На підставі викладеного, керуючись 374, 376, 381384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Скавронського Віктора Івановича задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2020 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «ІнвестХаус» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа у справі за позовом ПАТ Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №24225.45.1/7-2 від 13.07.2007 року станом на 27.05.2015 року на загальну суму 31090 доларів США та поновленні строку пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі №344/8095/15-ц відмовити. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: І.О. Максюта Судді: Л.В.Василишин М.Д. Горейко Повний текст постанови складено 10 грудня 2020 року.