Постанова КЦС ВС № 534/856/20

Постанова Іменем України 24 листопада 2021 року м. Київ справа № 534/856/20 провадження № 61-14916св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ткачука О. С. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 , про визнання рішень незаконними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником - ОСОБА_4 , на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2021 року, ухвалене суддею Куц Т. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з указаним позовом, посилаючись на те, що 02 квітня 2020 року на підставі заяви її неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останню було знято з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що рішення реєстратора про зняття з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 є незаконним, оскільки дитина не ініцювала подання відповідних заяв, фактично була введена в оману своєю бабою ОСОБА_5 , яка була власником вказаної квартири, та адміністратором Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_6 . Крім того, позивач посилалася на те, що на даний час наявний спір, пов`язаний з реалізацією житлових прав неповнолітньої ОСОБА_2 , стосовно права користування зазначеною вище квартирою, яку наступного дня після зняття з реєстрації, було продано третій особі - ОСОБА_7 . Ураховуючи викладене, позивач просила: визнати незаконними рішення органу реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області в особі Сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб житлового відділу департаменту економічного розвитку та ресурсів виконкому Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 02 квітня 2020 року про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 , у зв`язку з вибуттям за адресою: АДРЕСА_2 та рішення від 02 квітня 2020 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати орган реєстрації сформувати і внести дані про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проведеної 02 квітня 2020 року до реєстру територіальної громади; сформувати інформацію про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , проведеної 02 квітня 2020 року, для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру; зобов`язати орган реєстрації сформувати і внести дані про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до реєстру територіальної громади; сформувати інформацію про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проведеної 02 квітня 2020 року, для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру. Короткий зміст судових рішень Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними рішення органу реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області в особі Сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб житлового відділу департаменту економічного розвитку та ресурсів виконкому Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 02 квітня 2020 року про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 у зв`язку з вибуттям за адресою: АДРЕСА_2 та рішення від 02 квітня 2020 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області сформувати і внести дані про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , до реєстру територіальної громади; сформувати інформацію про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру. Зобов`язано виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області сформувати і внести дані про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до реєстру територіальної громади; сформувати інформацію про скасування зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру. Вирішено питання розподілу судових витрат. Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_2 , звернувшись до сектору з питань реєстрації із заявою про зняття її з реєстрації, надала копію свідоцтва про народження, а не оригінал, як того вимагають Правила реєстрації місця проживання. Таким чином суди дійшли висновку, що відповідач належним чином не перевірив вдповідність поданих документів, у зв`язку з чим допустив порушення законодавства, що регулює порядок зняття осіб з реєстраційного обліку, що дає підстави для задоволення позову в повному обсязі. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У вересні 2021 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Заявник посилався на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Доводи інших учасників справи У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , яка посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, просила залишити їх без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у складі п`яти суддів. Обставини справи Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала ОСОБА_5 . У вказаній квартирі з 14 квітня 2006 року була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 квітня 2020 року центром надання адміністративних послуг Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області на підставі заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснено зняття реєстрації місця її проживання у квартирі АДРЕСА_1 та зареєстровано у квартирі АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_2 звернулася до виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області із вимогою про скасування зняття її з реєстрації, які були проведені 02 квітня 2020 року, однак їй було відмовлено, так як порушень законодавства зі сторони посадових осіб сектору реєстрації виявлено не було. З відповіді міського голови від 06 травня 2020 року вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення адміністратором Центру (відділу) надання адміністративних послуг щодо прийняття документів для подальшої їх передачі до Сектору з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету, адміністратора притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Позиція Верховного Суду Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випаду, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації. У частині четвертій цієї ж статті передбачено, що разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку (стаття 9 Закону). Пунктом 28 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, визначено, що реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства. У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Пред`являючи позов, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 , посилалася на те, що остання не подавала до реєстраційного органу оригіналу свого свідоцтва про народження, а лише його копію. Проведення реєстраційних дій на підставі копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , на думку позивача, є порушенням Закону, яке є підставою для скасування цих реєстраційних дій. Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) та від 18 травня 2020 року у справі № 466/4044/17 (провадження № 61-40935св18). Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували, не навели у своїх рішеннях у чому саме полягає порушення прав ОСОБА_2 з урахуванням того, що зняття її з реєстрації місця проживання та реєстрація за іншим місцем проживання відбулись за її власноруч написаними заявами. Слід відзначити, що ОСОБА_2 та її законний представник не заперечують того факту, що ОСОБА_2 власноруч написала та підписала заяви про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, реєстраційні дії були вчинені на підставі волевиявлення ОСОБА_2 . Крім того, у заяві про зняття з реєстрації місця проживання та у заяві про реєстрацію місця проживання, написаних ОСОБА_2 , містяться відомості про наданий нею документ, зокрема вказано, що вона пред`явила свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом ДРАЦС РС Комсомольського МУЮ у Полтавській області 08 квітня 2015 року. У листі виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 04 травня 2020 року надано відповідь адвокату позивача та повідомлено про реєстрацію про реєстрацію останньої за адресою: АДРЕСА_5 . При цьому виконавчий комітет надіслав адвокату копії поданих ОСОБА_9 документів, у тому числі й копію свідоцтва про її народження (т. 1 а.с. 16). У листі виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 06 травня 2020 року, на який як на підставу задоволення позову посилалися суди, вказано, що в ході перевірки посадових осіб виконавчого комітету встановлені порушення адміністратора Центру (відділу) надання адміністративних послуг, проте ці порушення не є підставою для скасування реєстраційних дій, проведених за заявами ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 31). Разом з тим, у цьому листі не вказано, що ОСОБА_2 при поданні заяв про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та про реєстрацію місця проживання за іншою адресою надавала не оригінал, а копію свого свідоцтва про народження. Ураховуючи те, що захисту підлягає лише порушене право, а ОСОБА_2 та її законний представник не надали доказів того, що виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області порушив її права чи законні інтереси шляхом виконання її ж заяви про вчинення реєстраційних дій, колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що її позов задоволенню не підлягає. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Ураховуючи викладене та те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю порушення її прав відповідачем, а касаційна скарга ОСОБА_3 - задоволенню. Керуючись статтями 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником - ОСОБА_4 , задовольнити. Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року скасувати та постановити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання рішень незаконними та зобов`язання вчинити дії відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О.С. Ткачук Судді А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров