Постанова 4803 № 199/4293/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8149/21 Справа № 199/4293/20 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 2 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі Соломці М.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2021 року у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Віксард», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович про визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віксард» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович про визнання договору дійсним та визнання добросовісним набувачем, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на належній на праві комунальної власності Територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельній ділянці по АДРЕСА_1 розміщено самочинно збудований об`єкт нерухомості, а саме автозаправна станція, первинна реєстрація права власності на яку здійснено за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 33797520, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943303912101. 23 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД» укладено договір позики у розмірі 49 511 грн., строком виконання зобов`язання до 25 листопада 2019 року. З метою забезпечення виконання вимог за вищевказаним договором позики, 25 жовтня 2019 року між сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 398, за умовами якого Пошивайло І.Д. надав в іпотеку нерухоме майно: автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідний запис внесено до Державного реєстру Іпотек за №33860391. Згідно Інформаційної довідки № 214606222 сформованої 01 липня 2020 року на підставі розпорядження міського голови № 46-р, 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі іпотечного договору № 398 від 25 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД», вид обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 33860408. 02 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №34485581 про право власності ТОВ «ВІКСАРД» на зазначений об`єкт нерухомого майна, як підставу виникнення права власності вказано договір іпотеки від 25 жовтня 2019 року № 398 та заяву від 30 листопада 2019 року № 471, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943303912101. За даними Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Дніпропетровській області, що викладені у листі від 13 травня 2020 року № 1004- 1.14/1076, згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на час надання відповіді, відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211029671 від 09 серпня 2011 року, а також відповідно до пошуку серед матеріалів архівних справ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (з 01 січня 2008 року по 20 травня 2011 року) відсутня інформація щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 307/2010-04 від 21 липня 2010 року. Зазначає, що документ, який би встановлював належність ОСОБА_1 на праві власності вказаного нерухомого майна - відсутній, отже і право власності у нього не виникло, таким чином останній не мав права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном, а тому виникає необхідність у вирішенні питання щодо визнання недійсним договору іпотеки (за яким ТОВ «ВІКСАРД» отримало право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, як на предмет іпотечного договору, що витікає з договору позики від 23 жовтня 2019 року), скасування записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки належної на праві комунальної власності Територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Оскільки територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради є власником земельної ділянки, на якій розташоване іпотечне нерухоме майно, саме тому вищезазначений договір позики від 23 жовтня 2019 року, обтяжений договором іпотеки №398 від 25 жовтня 2019 року, порушує законне право Дніпровської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, що є порушенням економічних інтересів громади, і підлягає визнанню його недійсним. Враховуючи вищезазначене, просить суд: -визнати недійсним договір іпотеки №398 від від 25 жовтня 2019 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. -припинити право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме автозаправну станцію, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: - запис про право власності за ОСОБА_1 №33797520 від 19 жовтня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09 серпня 2011 року № ДП 14211029671 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 21 липня 2010 року № 307/2010-04, видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1943303912101; - запис про право власності за ТОВ «ВІКСАРД» №34485581 від 02 грудня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., на підставі договору іпотеки № 398 від 25 жовтня 2019 року та заяви № 471 від 30 листопада 2019 року, видані приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1943303912101; запис про державну реєстрацію іпотеки №33860391 від 25 жовтня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки № 398 від 25 жовтня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О.; запис про державну реєстрацію обтяження № 33860408 від 25 жовтня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки № 398 від 25 жовтня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О.; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 2636, привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд, а саме: автозаправної станції: літ. А операторська, літ. Б під В колонка, літ. В навіс, літ. Г під В резервуар, літ. Д навіс, літ. Е під Д колонка, літ. Ж під Д резервуар, літ. З навіс, літ. И під З колонка, літ. К під З резервуар, літ. Л вбиральня, І мостіння; загальна площа. У жовтні 2020 року ТОВ «ВІКСАРД» звернулося до суду із зустрічним позовом до Дніпровської міської ради та Пошивайла І.Д. про визнання договору дійсним та визнання добросовісним набувачем, посилаючись на те, що усі передбачені законом вимоги під час укладання і посвідчення іпотечного договору від 25 жовтня 2019 року було виконано. Стосовно документів, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту автозаправної станції по АДРЕСА_1 , зазначило про те, що позивач за первісним позовом сам надав суду копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211029671 від 09 серпня 2011 року та дозвіл на виконання будівельних робі від 21 липня 2010 року № 307/2010-04. Зауважує, що Порядок ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, який був затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 року за № 885/19623, набрав чинності 05 серпня 2011 року. При цьому, дозвільна документація для будівництва автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 (дозвіл на виконання будівельних робіт № 307/2010-04 від 21 липня 2010 року) була видана Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області 21 липня 2010 року, тобто до набрання чинності вказаним Порядком. Таким чином, станом на час видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 307/2010- 04 від 21 липня 2010 року Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів ще не існувало. Споруди (об`єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1943303912101), були збудовані ще у 2011 році, є нерухомим майном, що підтверджується технічним паспортом по інвентарній справі № 34313 від 29 квітня 2013 року, виготовленим ТОВ «Концепт К» на споруди (об`єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1943303912101. Станом на серпень 2011 року обов`язок реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації - це обов`язок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, печатка якої міститься на декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211029671 від 09 серпня 2011 року. Вказує, що рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято на підставі належних документів, право власності на вказане нерухоме майно виникло і було законно зареєстровано за Пошивайлом І.Д. Звертає увагу, що ТОВ «ВІКСАРД» зверталося до міського голови Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок, зокрема, по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 з клопотанням № вх. 36/296 від 21 січня 2020 року, однак до теперішнього часу товариство не отримано відповіді. Вважали, що на момент укладення спірного договору іпотеки ОСОБА_1 мав право на відчуження вказаного нерухомого майна, оскільки воно належало саме йому. В свою чергу, товариство не знало і не могла знати про обставини реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, так і про обставини отримання дозволу на виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тому просили суд: - визнати дійсним іпотечний договір, що укладений 25 жовтня 2019 року між ТОВ «ВІКСАРД», як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 398. - визнати ТОВ «ВІКСАРД» (код ЄДРПОУ 43292905) добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна - автозаправної станції, загальною площею 9,9 кв.м., опис: літ. А - операторська, літ. Б під В - колонка, літ. В - навіс, літ. Г під В - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З - навіс, літ. И під 3 - колонка, літ. К під 3 - резервуар, літ. Л - вбиральня, І - мостіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943303912101. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Віксард», де треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О. про визнання недійсним договору іпотеки, скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Віксард» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , де третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О. про визнання договору дійсним та визнання добросовісним набувачем відмовити. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлені первісні позовні вимоги не можуть бути підставою для припинення права власності на об`єкт нерухомого майна у розумінні положень ст. 346 ЦК України, оскільки такі обставини у даній справі не встановлені. Позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту своїх прав, оскільки Дніпровська міська рада звернулася з позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а не з позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Оскільки записи про про право власності за ОСОБА_1 не скасовані, правові підстави для визнання договору іпотеки недійсним, так і решти позовних вимог про повернення земельної ділянки територіальній громаді привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення, відсутні. Пред`явлення зустрічного позову ТОВ «ВІКСАРД» про визнання добросовісним набувачем не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК), у розумінні вимог закону, оскільки відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача. Ненадання суду відповідних доказів на підтвердження нікчемності договору іпотеки, виключає підстави для визнання його дійсним. Не погодившись з рішенням суду, Дніпровська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки права та інтереси Дніпровської міської ради, яка є власником майна - земельної ділянки на якій самовільно побудоване спірне нерухоме майно, підлягають захисту шляхом задоволення даного позову з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 376 та 1212 ЦК України. Зазначають про те, що судом першої інстанції була встановлена відсутність у державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Деллалова А.О. підстав для проведення реєстрації права власності на спірне нерухоме майно станом на 19 вересня 2019 року за ОСОБА_1 , отже, спірне нерухоме майно вважається самочинно побудованим, чим саме і порушено законне право Дніпровської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на об`єкти нерухомості, набуття прав реалізації прав на землю комунальної власності, а також порушує майнові інтереси територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади. Вважає, що підставою для відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції визнав факт набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна після закінчення його будівництва та, посилаючись на встановлений факт, зазначив про неможливість знесення об`єкта нерухомості, на який зареєстровано право власності, у порядку, встановленому для самочинного побудованих об`єктів. Проте, судом не враховано відомостей щодо документа державної реєстрації такого права в порушення умов надання у користування землі на якій здійснено забудову, встановлених договором обмежень щодо її забудови та передбачених законодавством правил і порядку здійснення такої забудови не змінюючи режиму такого об`єкту та не виключаючи застосування правових наслідків щодо такого будівництва. Отже, висновок до якого дійшов суд першої інстанції про те, що позивачем має бути обраний інший спосіб захисту скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, оскільки саме такий спосіб захисту прав відповідає вимогам закону та є ефективним - є хибним, оскільки предметом спору у цій справі є об`єкт самочинного будівництва, а тому ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою, є вимога про знесення такого будівництва відповідно до положень ч.4 ст. 376 ЦК України. З огляду на те, що рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині відмови у задоволенні первісного позову, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється. ТОВ «Віксард» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на таке. Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно - автозаправна станція по АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності в силу положень ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 19 жовтня 2019 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09 серпня 2011 року, №ДП 14211029671 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 21 липня 2010 року №307/2010-04, які були видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., було внесено запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, загальною площею 9,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 33797520, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943303912101 (а.с. 13-15). 23 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД» було укладено договір позики у розмірі 49 511 грн., зі строком виконання до 25 листопада 2019 року Зазначена обставина визнана учасниками справи, у зв`язку з чим в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не потребує доказуванню. З метою забезпечення виконання зобов`язання, 25 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД» укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі № 398, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., предметом якого є нерухоме майно: автозаправна станція, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру Іпотек було внесено відповідний запис про іпотеку за №33860391 (а.с. 24 - 26). Відповідно до Інформаційної довідки, 25 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі договору іпотеки № 398 від 25 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ВІКСАРД», вид обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 33860408 (а.с. 13-15) . 02 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №34485581 про право власності ТОВ «ВІКСАРД» на зазначений об`єкт нерухомого майна, як підставу виникнення права власності вказано договір іпотеки від 25 жовтня 2019 року № 398 та заяву від 30 листопада 2019 року № 471, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943303912101 (а.с. 13-15). ТОВ «Віксард» здійснює права власника вказаного нерухомого майна. На підставі інформації з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (а.с. 17) на запит від 06 травня 2020 року Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради (а.с. 16) за даними Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Дніпропетровській області, що викладені у листі від 13 травня 2020 року № 1004- 1.14/1076, згідно з Єдиним реєстром документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на час надання відповіді, відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211029671 від 09 серпня 2011 року, а також відповідно до пошуку серед матеріалів архівних справ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (з 01 січня 2008 року по 20 травня 2011 року) відсутня інформація щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 307/2010-04 від 21 липня 2010 року. На підставі відповіді від 12 червня 2020 року Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (вих. №3/15-294) про присвоєння адреси встановлено, що відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста адреса АДРЕСА_2 була присвоєна автозаправній станції №7 ТОВ виробничої фірми «Дніпронафта» розпорядженням міського голови від 23 серпня 2000 року №964-р. Адреса АДРЕСА_2 була присвоєна станції технічного обслуговування №3 ВАТ «Дніпронафтопродукт» розпорядженням міського голови від 06 листопада 2000 року №1266-р. Адреса АДРЕСА_2 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній (а.с. 19). Пошивайлом І.Д. був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт №307-1/2010-04 від 21 липня 2010 року: будівництво автозаправної станції по АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації з терміном дії до 21 липня 2011 року (а.с. 14). 09 червня 2011 року Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстрована декларація про гото Як встановлено судом першої інстанції у даній справі, рішення про передачу земельної ділянки у користування/власність, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 Дніпровською міською радою не приймалося; адреса АДРЕСА_2 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась (а.с. 19), відтак, вказана земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Дніпра. Врахувавши відсутність підстав для припинення за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна, зважаючи на те, що обраний позивачем спосіб судового захисту права як скасування запису про право власності, не відповідає дійсному характеру спірних правовідносин, тобто не є ефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушеного права, як вважає Дніпровська міська рада права на користування та розпорядження землею, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. З такими висновками погоджується й колегія суддів, оскільки вони є обґрунтованими, зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки права Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки на якій самовільно побудоване спірне нерухоме майно, підлягають захисту шляхом задоволення даного позову з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 376 та 1212 ЦК України, висновків суду не спростовують, оскільки судом було перевірено правовий режим захисту відповідного права, отже зазначені обставини справи були предметом судового розгляду у суді першої інстанції, отримали відповідну правову оцінку та повторного правового аналізу не потребують. Посилання Дніпровської міської ради, що судом першої інстанції у рішенні сформовано висновок про відсутність у державного реєстратора станом на 19 вересня 2019 року підстав для проведення реєстрації права власності на спірне нерухоме майно станом за ОСОБА_1 , чим саме і було порушено майнові інтереси територіальної громади міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав. Очевидно, що спір стосується не стільки законності угоди та відповідних дій при реєстрації, тобто законності проведених реєстраційних дій, скільки правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, тому колегія суддів вважає, що захист порушеного права власності Дніпровської міської ради має вирішуватися в іншій спосіб. 19 жовтня 2019 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09 серпня 2011 року, №ДП 14211029671 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 21 липня 2010 року №307/2010-04, які були видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., було внесено запис про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, загальною площею 9,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Судом апеляційної інстанції не встановлено факту скасування, визнання незаконним чи недійсним жодного з вищевказаних документів чи дій, а отже, останні є чинними та створюють відповідні юридично значущі наслідки. На підставі викладеного, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, доводи апеляційної скарги про те, що право власності у ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості не виникло, а тому він не мав права розпоряджатися нерухомим майном. Разом з цим, з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи з урахуванням положень ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, а також з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі ж встановлення того, що суб`єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім`я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення, а відтак і бути підставою для застосування приписів статті 212 Земельного кодексу України. Судом апеляційної інстанції встановлений факт вжиття відповідачем заходів по оформленню спірної земельної ділянки, а отже відсутність у нього відповідних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як підстава для застосування до нього приписів ст. 212 Земельного кодексу України. Щодо позовних вимог в частині приведення спірної земельної ділянки у придатний для використання стан, судова колегія, посилаючись на ст.41 Конституції України, ст.179, ч.1 ст.181, ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України зазначила, що встановлені судом обставини справи свідчать, що на спірній земельній ділянці ТОВ «ВІКСАРД» на праві власності належить нерухоме майно - автозаправна станція, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, будь-яке переміщення вказаної нерухомості є неможливим. Крім того, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. За ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою (Лист Верховного Суду України від 01 квітня 2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України"). Згідно чинного земельного законодавства використання землі здійснюється або на праві власності, або на праві користування земельною ділянкою (в даному випадку - договору оренди земельної ділянки). Так, у відповідача ТОВ «ВІКСАРД» виникло право власності на нерухомість на підставі угоди, яка зареєстрована відповідно до законодавства. Втім, право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином останнім не оформлено, але недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права ТОВ «ВІКСАРД» як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок - земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою. Зобов`язання ТОВ «ВІКСАРД» повернути земельну ділянку Дніпровській міській раді, означає знесення належного підприємству на праві власності майна, що є порушенням його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України. Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті

1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-92цс13. Доводи апеляційної скарги про хибність висновку до якого дійшов суд першої інстанції, що позивачем має бути обраний інший спосіб захисту ніж скасування запису про право власності, оскільки предметом спору у цій справі є об`єкт самочинного будівництва, а тому ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництво відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України, спростовуються правовими висновками наведеними у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі №278/3367/19 (провадження №61-13586св20). З урахуванням істотної зміни з 16 січня 2020 року і на час ухвалення даного рішення матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем має бути обраний інший спосіб захисту, оскільки засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду без змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова