Постанова Львівський апеляційний суд № 463/4947/21

Справа № 463/4947/21 Головуючий у 1 інстанції: Нор Н.В. Провадження № 22-ц/811/2265/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. секретар Савчук Г.В. З участю апелянта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу №463/4947/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 01 червня 2021 року у справі за скаргою представника боржника ОСОБА_3 адвоката Маліцького Дмитра Вікторовича на дії державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в с т а н о в и в : 29.04.2021 року боржник ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою у якій просить зобов`язати уповноважену особу Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) врахувати надмірно сплачені кошти ОСОБА_3 у ВП №58418110 в сумі 110 937,77 грн. до ВП №64982076 за яким у ОСОБА_3 існує заборгованість по сплаті аліментів в сумі 15 908,85 грн. Залишок коштів ОСОБА_3 включити до подальшого виконання у вигляді стягнення коштів з боржника до припинення навчання ОСОБА_2 (сина), або до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку, за виконавчим провадженням №64982076. Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 01 червня 2021 року скаргу задоволено. Зобов`язано уповноважену особу Личаківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) врахувати надмірно сплачені грошові кошти ОСОБА_3 у ВП №58418110 в сумі 110 937,77 грн. до ВП №64982076 за яким у ОСОБА_3 існує заборгованість по сплаті аліментів в сумі 15 908,85 грн. Залишок коштів ОСОБА_3 включити до подальшого виконання у вигляді стягнення коштів з боржника до припинення навчання ОСОБА_2 (сина) або до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку за виконавчим провадженням №64982076. Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі зазначають, що вважають ухвалу незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи судове рішення, суд не дослідив всіх обставин у справі та безпідставно дійшов висновку про задоволення скарги. Стверджує, що суд порушив законні права та інтереси стягувача аліментів, так як за рішеннями 2003 та 2020 року підстави стягнення аліментів були різними і зарахування розміру аліментів, виплачених боржником за рішенням 2003року і сплату аліментів за рішенням 2020 року не передбачено нормами матеріального права. Суд не врахував, що грошові кошти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надсилав поштовими переказами, визначаючи їх цільове призначення «для сина», а не як сплату аліментів за рішенням суду 2003 року. Задовольняючи скаргу, суд не залучив до участі у справі стягувача аліментів та ОСОБА_2 на утримання якого рішенням 2020 року стягнуто аліменти на період його навчання або до досягнення ним 23 річного віку, чим грубо порушив їх законні права та інтереси. Просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою у задоволенні скарги відмовити. На виконання вимог ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником боржника ОСОБА_3 адвокатом Д.В.Маліцьким надано Відзив на апеляційну скаргу. У Відзиві адвокат Д.В.Маліцький зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Посилається на те, що сума переплати в розмірі 110 937,77 грн. у ВП № 58418110 грн. була достатньою для погашення заборгованості в сумі 15 908,85 грн. у ВП № 64982076. Просить звернути увагу, що ОСОБА_3 здійснював оплату аліментів на неповнолітню дитину до 18 липня 2020 року (в тому числі із врахуванням переплати) на депозитний рахунок ДВС у м.Львові із відміткою «для сина» та надмірно сплачені кошти не поверталися йому, оскільки було відкрите виконавче провадження, де він сплачував аліменти для сина. Інших виконавчих документів та зобов`язань, крім виплати аліментів на сина у нього не було. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Начальник Личаківського ВДВС у м.Львові І.Шургот надіслав суду заперечення з приводу апеляційної скарги, просив справу слухати у відсутності представника. Боржник ОСОБА_3 та його представник адвокат Маліцький Д.В., державний виконавець Личаківського ВДВС у м.Львові в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями від 11.10.2021р. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення стягувача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Матеріалами справи та судом встановлено, що у ВДВС Личаківського району м.Львова перебуває виконавчий документ за № 58418110 відповідно до якого виконується рішення Личаківського районного суду м.Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 15.01.2003 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 15.04.2021 року, який сформовано державним виконавцем Личаківського ВДВС у м.Львові у ВП № 58418110 у боржника ОСОБА_3 мала місце переплата аліментів в сумі 110 937,77 грн. (а.с.5-5 зворот). У Личаківському ВДВС у м.Львові на примусовому виконанні перебуває також виконавчий документ № 463/5407/20 від 24.03.2021 року, виданий Личаківським районним судом м.Львова, де відкрито ВП № 64982076 за яким вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18 червня 2020 року і до припинення навчання або досягнення ним двадцятитрьохрічного віку. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_3 від 13.04.2021 року по ВП № 64982076 має місце заборгованість в розмірі 15 908,85 грн. (а.с.4-4зворот). Відтак, по двох виконавчих провадженнях, які є у Личаківському ВДВС м.Львова стягувачем є ОСОБА_1 , боржником - ОСОБА_3 . Обидва виконавчі провадження стосуються стягнення аліментів на сина ОСОБА_2 в розмірі по ј частині заробітку, однак по ВП № 58418110 -до досягнення повноліття, по ВП № 64982076- на час навчання, але не довше двадцятитрьохрічного віку. Відтак, одне виконавче провадження є продовженням іншого. Так як ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, тому державний виконавець 20.07.2020 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 58418110 (а.с. 8). На підставі проведеного розрахунку перерахованих коштів боржником ОСОБА_3 на виконання своїх зобов`язань по утриманню сина та на погашення виплат по виконавчих листах, суд першої інстанції зобов`язав державного виконавця встановлену переплату коштів в розмірі 110 937,77 грн. по ВП № 58418110 зарахувати на погашення заборгованості по сплаті аліментів в сумі 15 908,85 грн. до ВП № 64982076, а залишок коштів боржника ОСОБА_3 врахувати до ВП № 64982076. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що перераховані боржником ОСОБА_3 кошти призначені для утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незважаючи на те, по якому виконавчому провадженню вони стягувалися. Боржник ОСОБА_3 не просив здійснити поворот виконання рішення суду відповідно до ст.445 ч.2 ЦПК, де поворот виконання рішення суду по аліментах не дозволено, а просив провести зарахування перерахованих ним коштів на подальше виконання рішення суду по утриманню сина на час навчання, але не більше як до двадцяти трьох років, що судом було належно проведено. Відповідно до ст.267 ЦПК суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання про що зазначає у рішенні. За змістом ч.6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику ( крім випадків повернення коштів іншим особам). Враховуючи те, що судом першої інстанції визначено порядок виконання виконавчого листа внаслідок надлишку сплачених грошових коштів по одному із ВП та зарахування таких коштів на інше ВП, однак на одного і того ж стягувача та на утримання тієї ж дитини, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам ст.263 ЦПК. Щодо доводів апеляційної скарги в частині, що перераховані грошові кошти не містили відмітки свого цільового призначення як аліменти, а «на сина» суд вважає зазначене надмірним формалізмом апелянта, оскільки завданням боржника ОСОБА_3 було перерахунок грошових коштів на виконання рішення суду по виконавчому провадженню та обрахунок перерахованих коштів проводився через ВДВС Личаківського району м.Львова. Стягувач ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 2002 року народження були присутні в суді апеляційної інстанції, давали пояснення з приводу предмета спору, беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. Згідно із ст..447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушені їхні права чи свободи. Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 01 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк