Постанова 4814 № 554/4023/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/4023/21 Номер провадження 22-ц/814/2387/21Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів: Панченка О.О., Триголова В.М., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зменшення розміру аліментів та проведення перерахунку відрахувань, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зменшення розміру аліментів та проведення перерахунку відрахувань. В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2012 року з позивача утримуються аліменти на користь відповідача на утримання їх спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повнолітнього віку починаючи з 10 листопада 2011 року. Виконавче провадження №32348526 від 25 квітня 2012 року перебуває в провадженні Подільського відділу ДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Крім того, рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 року з ОСОБА_2 утримуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повнолітнього віку починаючи з 15 лютого 2021 року. Виконавче провадження №6478134 від 11 березня 2021 року перебуває в провадженні Полтавського районного відділу ДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Враховуючи вищезазначені судові рішення, з позивача утримуються аліменти, які загалом становлять 41,66 % його щомісячного доходу, що перевищує встановлену законом частку та є порушенням конституційних прав позивача. У зв`язку з вищезазначеним, прохав суд зменшити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_2 за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2012 року на користь відповідача ОСОБА_1 (в рішенні - ОСОБА_1 ) на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частина всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повнолітнього віку починаючи з 01 квітня 2021 року та зобов`язати Подільський відділ ДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) провести перерахунок відрахування аліментів по виконавчому провадженню №32348526 від 25 квітня 2012 року у відповідності до рішення суду. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зменшення розміру аліментів та проведення перерахунку відрахувань задоволено частково. Зменшено розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття. Відкликано виконавчий лист виданий Октябрським районним судом м. Полтави за рішенням від 21 лютого 2012 року у цивільній справі №2/1622/1526/2021 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину. Стягнуто з громадянки України ОСОБА_1 на користь громадянина України ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сімейний стан позивача з дня винесення рішення від 21 лютого 2012 року змінився та зараз на його утриманні перебуває також неповнолітній син від другого шлюбу, то наявні підстави для зменшення розміру аліментів стягуваних з позивача на користь відповідача. В мотивувальній частині оскаржуваного рішення також зазначено про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов`язання Подільського відділу ДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) провести перерахунок відрахування аліментів у ВП №32348526 від 25 квітня 2012 року у відповідності до рішення суду у зв`язку з їх передчасністю. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року не погодилася відповідач ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Вказуючи, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконним, постановленим при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими, неправильному застосуванні норм матеріального права, прохала скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Також особою, що подала апеляційну скаргу зазначено, що відповідно до норм діючого законодавства розмір відрахувань із заробітної плати в рахунок стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70 відсотків. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року залишено без розгляду і повернуто заявнику. Позиція учасників справи у суді апеляційної інстанції Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та прохали їх задовольнити. Позивач ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прохав оскаржуване судове рішення залишити без змін. Від представника Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до суду надійшло клопотання, в якому прохають розгляд справи провести без участі представника третьої особи та зазначено, що при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Щодо меж перегляду рішення суду першої інстанції Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині зменшення розміру аліментів, у колегії суддів відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в частині, яка не оскаржена. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2012 року у справі №2/1622/1526/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 14 лютого 2007 році у Центральному відділі РАЦС Полтавського МУЮ, актовий запис №139, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повнолітнього віку починаючи з 10 листопада 2011 року (а.с.5, 6). ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_4 - мати, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , зареєстроване та видане Октябрським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Полтавського МУЮ 18 грудня 2013 року (а.с.14). Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2021 року у справі №545/8/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи із 04 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.15-17). Згідно з довідки №31 від 27 квітня 2021 року, виданої Полтавським фаховим коледжем транспортного будівництва, вбачається, що ОСОБА_2 працює в Полтавському фаховому коледжі транспортного будівництва на посаді викладача вищої категорії та за січень 2021 року по квітень 2021 року ним отримувалась заробітна плата в розмірі 12274,60 грн (а.с. 10). Позиція суду апеляційної інстанції У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року по справі № 715/2073/20 вказано, що у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у зв`язку із стягненням аліментів за двома судовими рішеннями із його заробітної плати утримується загалом 41,66 % від його щомісячного доходу, що перевищує встановлену законом частку та є порушенням його прав. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, що стягнення аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу позивача не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, адже не підтверджує факт погіршення майнового стану ОСОБА_2 . Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Вищевказане узгоджується із правовими позиціями висловленими Верховним Судом у постановах від 04 липня 2018 року у справі №542/1420/16-ц, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20. Що ж стосується утримання із заробітної плати позивача 41,66 % від його доходу, то слід зазначити, що чинним законодавством України, а саме статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Так, відповідно до норм вищевказаної статті, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Отже, з вищевказаного вбачається, що суд першої інстанції, врахувавши сімейний стан позивача, а саме стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини від іншого шлюбу, дійшов до хибних висновків про наявність підстав для зменшення розміру аліментів стягуваних на користь відповідача. В той же час, сумарний відсоток відрахувань із заробітної плати ОСОБА_2 не перевищує встановлену максимальну межу стягнень, які передбачені чинними нормами законодавства. Колегія суддів також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на відсутність підстав для зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру аліментів, відкликання виконавчого листа та розподілу судових витрат слід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зменшення розміру аліментів - відмовити. В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року слід залишити без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та вона звільнена від сплати судового збору, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1362,00 грн Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року в частині зменшення розміру аліментів, відкликання виконавчого листа та розподілу судових витрат - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зменшення розміру аліментів - відмовити. В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2021 року - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1362,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 листопада 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді О.О. Панченко В.М. Триголов