Постанова 4814 № 527/1213/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/1213/25 Номер провадження 22-ц/814/1615/26Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О., Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П. при секретарі Філоненко О.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костенко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Костенко Олени Олексіївни на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2025 рокуухвалене у складі головуючого судді Свістєльнік Ю.М., повний текст судового рішення виготовлено дати не вказано у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Глобинський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по аліментах, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом в якому просив припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів розмірі 1/6 частини на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та звільнити його від сплати заборгованості по аліментам стосовно неї, що стягуються на підставі судового наказу, виданого Глобинським районним судом Полтавської області від 22.03.2019 року, яка виникла за період із березня 2019 року по березень 2025 року у сумі 77056,54 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.07.2007 року по 26.09.2014 року. Під час шлюбу відповідач народила двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідності до судового наказу, виданого Глобинським районним судом Полтавської області 22.03.2019 року (справа №527/518/19) з нього стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12 березня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 03.10.2024 року виключено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька, з актового запису № 5 від 20.90.2007 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Федорівською сільською радою Глобинського району Полтавської області. З огляду на вказане, оскільки він не є батьком ОСОБА_3 , його права та обов`язки щодо дитини є безпідставним та такими, що порушують його права. У зв`язку з чим, вимушений був звернутися до суду з даним позовом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2025 рокув задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Глобинський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по аліментах відмовлено. Рішення мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є не вірним, оскільки належним способом захисту інтересів позивача буде вирішення питання про зміну розміру аліментів та у подальшому вирішення питання про скасування заборгованості по аліментам на одну дитину. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ОСОБА_1 адвокат Костенко О.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясуванням всіх обставин справи просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому не може нести обов`язку щодо її утримання і відповідно, повинен бути звільнений від сплати вказаних аліментів. Вказує, що відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 26.09.2014 року розірвано (а.с.5). Як вбачається із свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.9-10). Згідно судового наказу, виданого Глобинським районним судом Полтавської області 22.03.2019 року (справа №527/518/19) з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12 березня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.7-8). Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 03.10.2024 року виключено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька, з актового запису № 5 від 20.90.2007 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого Федорівською сільською радою Глобинського району Полтавської області (а.с.12-16). Згідно з довідкою-розрахунком, виданою головним державним виконавцем Глобинського РВ ДВС, станом на березень 2025 заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 становить 154113,09 грн. (а.с.22). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, вказав, що належним способом захисту інтересів позивача буде вирішення питання про зміну розміру аліментів. Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Положеннями статті 183 СК України передбачено, що аліменти на утримання дитини стягуються в частці від заробітку батьків. Згідно з частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком. Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає. За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. З огляду на вказані норми закону суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач зобов`язаний виконувати судовий наказ, виданий Глобинським районним судом Полтавської області 22.03.2019 року (справа №527/518/19) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12 березня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття з огляду на те, що він є чинним, в установленому законом порядку не скасований, а зазначений у ньому розмір аліментів судовим рішенням не змінювався. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому у нього відсутній обов`язок щодо сплати аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_3 відповідно до судового наказу від 22 березня 2019 року виданого Глобинським районним судом Полтавської області проте позивачем обрано неналежний спосіб захисту враховуючи вимоги ст.. 273 ЦПК України. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Костенко Олени Олексіївни залишити без задоволення. РішенняГлобинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 липня 2026 року. Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль