Постанова 4809 № 402/69/20

ПОСТАНОВА Іменем України 09 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 402/69/20 провадження № 22-ц/4809/1192/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді Мурашко С. І., Письменний О. А., за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н. В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2021 року (суддя Бондаренко А. А.),- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Осієвська І. В. 24 січня 2020 року звернувся до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , жительки с. Сабатинівка, Благовіщенського району Кіровоградської області, яка померла у м. Кіровограді ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, в тому числі на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Сабатинівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Вказує, що має право на обов`язкову частку, так як на час смерті матері був непрацездатним, що підтверджується пенсійним посвідченням. 15.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку для її прийняття. Просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, у зв`язку з його пропуском з поважних причин, так як після смерті матері переніс важкий психологічний стрес; перебував під наглядом лікаря з квітня 2016 року по грудень 2016 року; 10.10.2017 року у позивача згорів будинок; протягом тривалого часу хворіє і знаходиться на диспансерному обліку у лікаря терапевта; знаходиться під наглядом лікаря Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру у зв`язку з хворобою; не був юридично обізнаний в питаннях прийняття спадщини. Вказані підстави визначає такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій, пов`язаних із подачею заяви нотаріусу, просить визначити додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Нікітенко О.В. заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , 1938 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відзив на позовну заяву стороною відповідача, не подавався. Висновки суду першої інстанції, мотиви з яких виходив суд Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 1 квітня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у визначенні додаткового строку тривалістю у три місяці для подання приватному нотаріусу Кропивницького міського нотаріального округу Нікітенко О.В. заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , 1938 року народження померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд, дійшов висновку, що зважаючи на тривалість строку пропуску строку прийняття спадщини (2 роки 3 місяці), не може погодитись з доводами позивача про те, що вказані ним причини унеможливлювали вчинення позивачем дій, необхідних для прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги Позивач, в інтересах якого діє адвокат Осієвська І.В., не погоджуючись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, якою просить рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2021 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення вимог, визначити додатковий строк для прийняття спадщини. Вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги підстави пропуску строку для прийняття спадщини в шестимісячний строк, а саме: після смерті матері переніс важкий психологічний стрес; перебував під наглядом лікаря з квітня 2016 року по грудень 2016 року (копія довідки додається); 10.10.2017 р. у нього згорів будинок, в якому він проживав із дружиною з 1985 року (копія довідки додається); протягом тривалого часу хворіє і знаходиться на диспансерному обліку у лікаря терапевта; знаходиться під наглядом лікаря Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру з діагнозом ДГПЖ (докази наявні у матеріалах справи); не був юридично обізнаний у таких питаннях як прийняття спадщини. Дані обставини є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій, пов`язаних із подачею заяви нотаріусу. Ну думку, апелянта суд не врахував його доводи, які є переконливими та доводяться об`єктивами доказами. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Рух справи в суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга подана 4 червня 2021 року, матеріали цивільної справи надійшли до Апеляційного суду 18 червня 2021 року Ухвалою від 23 червня 2021 року справу повернуто до місцевого суду для усунення недоліків при оформленні матеріалів справи. Справа надійшла після усунення недоліків 25 серпня 2021 року. Ухвалою від 13 вересня 2021 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження, звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, наданий строк для подачі відзиву. Ухвалою від 4 жовтня 2021 року підготовчі дії в справі закінчені. Справу призначено до розгляду на 9 листопада 2021 року. Мотиви, з яких виходив суд апеляційної інстанції. Позивач та його представник адвокат Осієвська І.В. в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення. Представник відповідача, адвокат Макєєв Д.В. заперечив щодо мотивів оскарження, наполягав на відмові в задоволенні скарги. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї. Згідно статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем. Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. З матеріалів справи виходить, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с.8), що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07 серпня 2018 року (повторне свідоцтво). Отже, 23 жовтня 2016 року був останній день для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого. Позивач 15 серпня 2018 року звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини після померлої матері. Отримав відмову нотаріуса, викладену в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій, з посиланням на те, що він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини та йому рекомендовано звернутись до суду за визначенням додаткового строку (а.с.14). З матеріалів справи, попередніх судових рішень (справа № 402/118/19, провадження №22-ц/4809/1696/19) встановлено що після смерті ОСОБА_1 спадщину за заповітом прийняла її дочка ОСОБА_4 . Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_2 , якій 29.08.2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Нікітенко О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки (а.с.15-17) Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги сукупністю підстав, які вважає створили перешкоди в прийнятті спадщини, зокрема,після смерті матері переніс важкий психологічний стрес; перебував під наглядом лікаря з квітня 2016 року по грудень 2016 року; 10.10.2017 року згорів будинок; протягом тривалого часу хворіє і знаходиться на диспансерному обліку у лікаря терапевта; знаходиться під наглядом лікаря Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру у зв`язку з хворобою; не був юридично обізнаний в питаннях прийняття спадщини. Саме ці підстави пов`язує з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій, пов`язаних із подачею заяви нотаріусу. На обґрунтування ОСОБА_1 надав довідку лікаря, згідно якої в період з 11.04.2016 року до грудня 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні, обстеженні в Маловисківській амбулаторії КЗ Маловисківський ЦПМСД, в результаті загострення хронічних захворювань (а.с.9). Довідку з Кіровоградського онкологічного диспансеру від 18.12.2018 року (а.с.10) про рекомендацію спостерігання та лікування. Довідку з Маловисківського районного відділу Управління ДСНС у Кіровоградській області про те, що 10 жовтня 2017 року сталася пожежа житлового будинку власника ОСОБА_5 (а.с.11). Колегія суддів критично відноситься до доводів позовної заяви, оскільки позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Зазначені позивачем підстави пропуску строку для прийняття спадщини жодним чином не вказують на об`єктивні, непереборні, істотні труднощі на вчинення дій, пов`язаних зі спадкуванням. Зокрема, пожежа сталася через рік після закінчення строку для прийняття спадщини; хвороба позивача охоплювала шестимісячний період після відкриття спадщини, але лікувався він амбулаторно. Доказів тривалості цього лікування з обмеженнями, які б обумовили неможливість реалізувати свої спадкові права, суду не надано. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованими в МЮУ 22.02.2012 року за № 282/20595 передбачено, що заяву про прийняття спадщини нотаріуси приймають також і поштою. Відповідно до п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса в межах місця свого проживання, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини як поштою, так і особисто. Також варто зауважити, що з дня закінчення строку по день звернення до нотаріуса Кравцем О.І., минуло 1 рік 10 місяців. Підстави психологічного навантаження через втрату близької людини та юридичної необізнаності не може бути прийнято судом до уваги, баланс прав та інтересу сторін має бути рівний. Реалізація права сторони (повнолітній, дієздатний) на обов`язкову частку в прийнятті спадщини можлива за умови дотримання ч.1 ст. 1270 ЦК. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 не довів існування об`єктивних та неподоланних перешкод для прийняття ним спадщини, а отже, ним не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, такими що не спростовують правильного судового висновку, а тому не підлягають задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді С. І. Мурашко О. А. Письменний