Постанова 4815 № 555/41/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 листопада 2021 року м. Рівне Справа № 555/41/21 Провадження № 22-ц/4815/937/21 Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів, В С Т А Н О В И В : В січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів. Позов мотивує тим, що з листопада 2019 року його син ОСОБА_3 проживає разом з ним по АДРЕСА_1 та перебуває на його повному утриманні, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 20.07.2020р., проведеного спеціалістами служби у справах дітей Березнівської райдержадміністрації. Незважаючи на це, державний виконавець продовжує нараховувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка не приймає участі в утриманні сина. Просить суд звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , які стягуються відповідно судового наказу по справі № 555/330/19 в розмірі 22 170 грн., за період з грудня 2019р. по грудень 2020 року. Відповідачкою ОСОБА_1 було подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів. В обґрунтуванні своїх позовних вимог, посилається на те, що відповідач не сплачує аліменти на сина, тому утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості по аліментах с\н №2-н\55515/19 від 13.03.2019р., станом на грудень 2020 року складає 22170 грн. Відтак вважає, що має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період 2019-2020 роки, що становить по її розрахунку 7387,65 грн. Просить позов задоволити. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються відповідно судового наказу по справі № 555/330/19 (про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2019 року до досягнення дитиною повноліття) в розмірі 18 107 грн., за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2019 року по січень 2020 року в розмірі 1 259 грн. відповідно до розрахунку заборгованості. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення Березнівського районного суду Рівненської області в частині звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2020 року по грудень 2020 року є незаконним, необґрунтованим, наявне неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність рішення суду сталій судовій практиці Верховного Суду. Вказує, що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 06.02.2019 року у справі 555/1992/18 місце проживання дитини визначене з матір`ю, а позивач не довів, що основне місце проживання з ним. Зазначає, що позивачем не виконується вказане рішення суду з приводу чого вона зверталась до Березнівського районного відділу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження. Вважає, що висновок органу опіки й піклування є неповним, ґрунтується лише на волевиявленні дитини проживати разом із батьком. Зазначений висновок зроблено без висновку психолога, якого взагалі не було залучено. Не було взято до уваги характеризуючих даних батьків, що батько проживає у вільнонайманій квартирі, що син та батько проживають без відповідної реєстрації місця проживання, не зазначені підстави, які б перешкоджали проживанню дитини з матір`ю, в якому навчальному закладі навчається дитина, хто із батьків цікавиться навчанням дитини, його поведінкою та приймає активну участь у вихованні та навчанні дитини, хто піклується про здоров`я дитини. Суду не відомо про те, що дитина, проживаючи по черзі з обома батьками, які розлучені, може маніпулювати, формувати хитрість, прагнення вирішувати труднощі обхідним маневром, не прикладаючи до цього значних зусиль, можливо дитині хочеться там де весело, а не там де корисно. Можливо психолог в такій ситуації дав би висновок що, у хлопчика не виникає прихильності до будь-кого з батьків. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах з лютого 2020 року по грудень 2020 року; стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до ч.13 ст. 7, ч.1ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України,суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що з 20 травня 2005 року по 06 лютого 2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірвано рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 06.02.2019 (справа № 555/1992/18). Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13 березня 2019 року Березнівським районним судом Рівненської області видано судовий наказ по справі № 555/330/19 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Березне Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2019 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі судового наказу державний виконавець Березнівського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Ціпан В.В. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58831278 від 10.04.2019. Рішенням Березнівського районного суду від 19 лютого 2020 року було звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються відповідно судового наказу по справі № 555/330/19 (про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2019 року до досягнення дитиною повноліття) в розмірі 13 581(тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одну) грн. 41 коп., за період з квітня 2019 року по листопад 2019 року, відповідно до розрахунку заборгованості, рішення суду набрало законної сили. Позивач стверджує, що і після листопада 2019 року син ОСОБА_3 проживає разом із ним, по АДРЕСА_1 та перебуває на повному його утриманні, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 20.07.2021, проведеного спеціалістами служби у справах дітей Березнівської райдержадміністрації та висновком органу опіки і піклування Березнівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини від 03.12.2020р. № 1322/02-19. Згідно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Березнівського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Ціпаном В.В., розмір заборгованості перед відповідачкою становить 22 170 грн., за період з грудня 2019 по грудень 2020 року. В даній справі на обґрунтування своїх доводів щодо звільнення від сплати заборгованості за аліментами відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач посилається на те, що син не проживав разом з відповідачкою з листопада 2019 року по грудень 2020 року, жив разом з ним, перебував на повному утриманні позивача. Відповідачка ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів вказує, що ОСОБА_2 не сплачує аліменти, утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості по аліментах с\н №2-н\55515/19 від 13.03.2019р., станом на грудень 2020 року склала 22170 грн. Відтак вважає, що має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2019 по грудень 2020 роки, що становить по її розрахунку 7387,65 грн. Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Комплексний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що аліменти на утримання дитини підлягають сплаті тим з батьків, який проживає окремо від дитини. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року по справі № 706/136/16-ц, від 25 червня 2018 року у справі № 753/23672/16-ц та від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17 дійшов висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Оцінивши наявні в справи докази в сукупності та дійшовши висновку, що наведені ОСОБА_2 обставини мають істотне значення для вирішення спору, місцевий суд обґрунтовано задовольнив його вимоги про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року, а зустрічні вимоги ОСОБА_1 про стягнення пені за несплату аліментів задовольнив частково, пропорційно частині вимог в яких було відмовлено ОСОБА_2 , тобто стягнув пеню за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2019 року по січень 2020 року в розмірі 1 259 грн. відповідно до розрахунку заборгованості. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції того факту, що відомості про місце реєстрації сина ОСОБА_4 зазначені в акті обстеження умов проживання від 20 липня 2020 року не відповідають тому, що він зареєстрований за місцем проживання матері за адресою АДРЕСА_2 суперечать аргументам апеляційної скарги в яких зазначається, що батько та син проживають без належної реєстрації. Крім того, з копії самого акту вбачається, що інформація про місце реєстрації не вказувалась. Щодо критичної оцінки апелянтом висновку органу опіки і піклування слід вказати, що суд першої інстанції акцентуючи увагу на періоді проживання малолітнього ОСОБА_4 з позивачем та з урахуванням його волі належним чином оцінив даний доказ. Такий висновок узгоджується з позицією відповідача у суді першої інстанції, яка погодилась, що дитина з січня 2020 року періодично проживала в батька, а з лютого 2020 року почала проживати постійно та перебувала на утриманні батька. Схожа позиція відповідача відображена в рішенні Березнівського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2020 року у справі 555/2169/19, яким ОСОБА_2 звільнено від сплати заборгованості за аліментами за період з квітня 2019 року по листопад 2019 року з урахуванням того, що малолітній проживав цей період з ОСОБА_2 . В апеляційні скарзі апелянт посилається на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2019 року у справі 555/1992/18, яким розірвано шлюб та встановлено місце проживання дитини з матір`ю. Однак наявність такого рішення не спростовує факт проживання та утримання дитини позивачем значний період часу та не доводить наявність з боку батька примусу до проживання з ним дитини. Суд зазначає, що частина доказів на які посилається відповідач, зокрема відповідь Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області щодо невиконання рішення суду (а.с. 33) не стосуються спірного періоду, а сам факт звернення з заявою до Березнівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)(а.с. 28) не є підставою для відкриття виконавчого провадження та доказом, який спростовує висновки суду першої інстанції. До того ж аргументи апеляційної скарги спрямовані на доказування неправомірності проживання дитини разом з батьком однак вимог про повернення дитини у місце її проживання не ставилось, а предметом зустрічного позову є вимоги матеріального характеру. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375,381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків