Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/5024/21

Справа № 740/5024/21 Головуючий у 1 інстанції Пантелієнко В. Г. Провадження № 33/4823/579/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Демченка О.В., з участю захисника Глазун Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Глазун Т.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2021 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.. Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 30 серпня 2021 року, о 01 год. 55 хв., в м. Ніжині Чернігівської області по вул. Космонавтів, керував автомобілем марки Mersedes-Benz E 220, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від продуття приладу Драгер на місці чи освідування в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі захисник Глазун Т.О. просить скасувати постанову суду відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду необгрунтованою, невмотивованою та незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом невірно встановлено та з`ясовано обставини справи, проігноровано відсутність доказів у матеріалах справи факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Вказує, що суд безпідставно критично поставився до пояснень ОСОБА_1 та не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який засвідчив, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Акцентує увагу на тому, що сам факт відмови ОСОБА_1 не заперечувався, а заперечувався саме факт керування транспортним засобом після вживання слабоалкогольного напою. На думку захисника, не можуть братися до уваги свідчення інспектора патрульної поліції Трохименка С.В., адже ним було складено протокол і він є зацікавленою особою. Вказує на відсутність у справі доказів відсторонення від керування транспортного засобу, а саме розписки про передачу автомобіля іншій особі. Зазначає, що відеозапис з бодікамери поліцейського не є безперервним, не містить даних щодо руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не містить даних про рух автомобіля на момент його зупинки, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності свідків. На думку сторони захисту, інспектором патрульної поліції при складанні протоколу та судом при розгляді справи було порушено вимоги ст. 252 КУпАП. Також звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія. Вважає безпідставними посилання суду на постанову серії БАВ 415533, якою ніби то підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в засідання апеляційного суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку. Адвокат, що представляв інтереси особи, не наполягав на участі ОСОБА_1 .. В засіданні апеляційного суду захисник підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, наведених в ній. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом було дотримано. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 472809 від 30.08.2021 року, (а.с.2); постановою серії БАБ № 415533 від 30.08.2021 року, відеозаписом до протоколу (а.с. 7). Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 472809 від 30.08.2021 року, ОСОБА_1 30 серпня 2021 року, о 01 год. 55 хв., в м. Ніжині Чернігівської області по вул. Космонавтів, керував автомобілем марки Mersedes-Benz E 220, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від продуття приладу Драгер на місці та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. (а.с. 2). Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 власноруч його підписав та в поясненнях додав, що випив 0,5 л слабоалкогольного напою бермікс, після чого керував автомобілем, Драгер дути не буду, в лікарню їхати відмовляюсь, Вину визнаю. З наявних у матеріалах справи пояснень, які громадяни ОСОБА_3 (а.с. 3) та ОСОБА_2 (а.с. 4) надали інспектору патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 вбачається, що в їх присутності водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а також від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці. Крім того, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 , з якої вбачається його зобов`язання протягом однієї доби не керувати автомобілем Mersedes-Benz E 220, державний номерний знак НОМЕР_1 .(а.с. 5). Також на водія ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 415533 від 30.08.2021 року, згідно якої 30.08.2021 року, о 01 год. 55 хв. в м. Ніжині по вул. Космонавтів ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz E 220, державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія,чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, визначені Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853. Відповідно до Розділу X Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння, направлення на який здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Згідно п.п. 6-8 Порядку водій, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров/я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Із аналізу наведених норм законодавства слід зробити висновок, що фіксування відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння має відбуватись за правилами, встановленими для огляду на стан сп`яніння. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735). Зазначені правила працівниками поліції в даному випадку були дотримані в повному обсязі. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Так, з відеозапису, а саме бодікамери поліцейського, доданого до протоколу, видно як ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою приладу Драгер, так і у лікарні, відповідно до встановленого порядку. При цьому ОСОБА_1 не вказував, що не керував транспортним засобом, а навпаки, на запитання поліцейського звідки і куди він прямує, пояснив, що їде з вулиці Космонавтів. Твердження апелянта про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а саме те, що сам факт відмови ОСОБА_1 не заперечувався, а заперечувався саме факт керування транспортним засобом після вживання слабоалкогольного напою, є безпідставними та голослівними і спростовуються даними протоколу, адже в ньому прямо вказано, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-Benz E 220, державний номерний знак НОМЕР_1 , його поясненнями в протоколі, згідно яких він випив 0,5 л слабоалкогольного напою, після чого керував автомобілем, в лікарню їхати відмовляється, вину визнає, а також відеозаписом до протоколу, де ОСОБА_1 прямо вказав звідки прямує, і жодним чином не повідомляв про те, що не керував транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…, тому твердження апелянта в цій частині є необґрунтованими. Вказівка сторони захисту на відсутність доказів по справі щодо керування автомобілем слід визнати безпідставними, адже такі факти в повному обсязі спростовується відеозаписом з бодікамери поліцейського, доданого до матеріалів справи, і дану відеофіксацію вважати неналежним доказом по справі чи ставити під сумнів фактичні обставини, на що посилається апелянт, у апеляційного суду об`єктивні дані відсутні. Отже, з адміністративного матеріалу та відеозапису вбачається, що огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції та ст. 266 КУпАП, а тому доводи апелянта з цього приводу безпідставні. Зі змісту ст. 272 КУпАП встановлено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Таким чином, допитаний в суді першої інстанції інспектор ВРПП Ніжинського РАВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , підтвердив факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та факт відмови від продуття приладу Драгер на місці і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому ставити під сумнів показання даного свідка, на що посилається апелянт, у апеляційного суду об`єктивні дані відсутні. Доводи про безпідставне посилання суду на постанову серії БАВ 415533 від 30.08.2021 року слід визнати необґрунтованими, адже колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому ця постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі є правомірною. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 415533 від 30.08. 2021 року, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав вважати її неналежним доказом немає. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. В засіданні апеляційного суду за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_2 , який надав аналогічні пояснення, що і в суді першої інстанції. Проте, апеляційний суд не може взяти до уваги показання даного свідка, адже вони суперечать дослідженим матеріалам справи, зокрема цей свідок в письмових поясненнях, наданих інспектору, та під час відео- фіксації не заперечував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, які є безпідставними і не спростовують правильності висновків суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та, на думку суду, є намаганням правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за скоєне. Апеляційний суд наголошує, що судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів. Усі доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, нічим не підтверджені, є голослівними і тому апеляційним судом відхиляються. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з`ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об`єктивно розглянув справу та прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Глазун Т.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова є остаточною й подальшому оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко