Постанова Київський апеляційний суд № 761/10715/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/13597/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 761/10715/21 18 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Заришняк Г.М. - Рубан С.М. при секретарі - Климчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Леся Євгенівна, стягувач ОСОБА_2 ,- в с т а н о в и в : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є., в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо складення довідки-розрахунку № 3680089/12 заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року - 01.02.2021 року та винесення постанови від 03.03.2021 р. про виправлення помилки у процесуальному документі, а також визнати недійсною довідку-розрахунок та скасувати постанову. Скаргу обґрунтовував тим, що 03.03.2021 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. складено довідку-розрахунок № 3680089/12 заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року - 01.02.2021 року. Також, 03.03.2021 року винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі на підставі вказаної довідки-розрахунку. Вважає, що дії державного виконавця щодо складення довідки-розрахунку та винесення постанови є неправомірними, оскільки під час перерахунку заборгованості допущено помилки, зокрема не враховано всі оплати по аліментам. Посилаючись на те, що вказаними діями державного виконавця були порушені його права, заявник просив скаргу задовольнити. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії виконавця. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року скасувати, визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. щодо складання довідки-розрахунку № 3680089/12 заборгованості з аліментів від 03.03.2021 року за період з 01.04.2007 року по 01.02.2021 року та прийняття постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 03.03.2021 року у ВП № 3680089, в якій сума штрафу змінена нею з 29 682,22 грн. на 25 068,41 грн.; визнати недійсною довідку-розрахунок № 3680089/12 заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року по 01.02.2021 року, складену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є.; скасувати постанову від 03.03.2021 року у ВП № 3680089 про виправлення помилки у процесуальному документі; стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що в довідці від 03.03.2021 року державний виконавець Мороз Л.Є. не врахував сплачену суму аліментів в розмірі 4628,75 грн. за 2019 рік. Вказував на те, що відмовляючи в скасуванні постанови державного виконавця від 03.03.2021 року, суд не врахував, що вона була прийнята державним виконавцем в доповнення до постанови від 01.12.2020 року про накладення штрафу в розмірі 29 682,22 грн., яка була складена на підставі довідки-рахунку заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року по 01.12.2020 року, яка визнана недійсною ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.05.2021 року. Крім того, вважає, що прийняття постанови про виправлення помилки не передбачено чинним законодавством, тому державний виконавець не мав правових підстав для її винесення. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення скаржника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському районному відділі держаної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 3680089 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6063, виданого 30.07.2003 р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 3680089, а в подальшому прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, яка була направлена за його місцями роботи до ТОВ «Ольвія Електро», ТОВ «Єврокомм ЛТД» та ТОВ «Компанія Ольвія» для виконання. З довідок про доходи, наявних у матеріалах виконавчого провадження, вбачається, що ОСОБА_1 займав та займає посаду комерційного директора ТОВ «Ольвія Електро», ТОВ «Єврокомм ЛТД» та ТОВ «Компанія Ольвія» заробітна плата якого становить: за 2008 рік - 16255,88 грн.; за 2009 рік - 15882,79 грн.; за 2010 рік - 48000,00 грн.; за 2011 рік - 48000,00 грн.; за 2012 рік - 47635,96 грн.; за 2013 рік - 48000,00 грн.; за 2014 рік - 21092,11 грн.; за 2015 рік - 19000,00 грн.; за 2016 рік - 45847,03 грн.; за 2017 рік - 49228,23 грн.; за 2018 рік - 55200,00 грн.; за 2019 рік - 87818,76 грн.; за 2020 рік - 52000,00 грн.; за 2021 рік - 28 000,00 грн. (за період з 01.01.2021 р. по 30.04.2021 р.). У відповідності до вказаних даних про доходи боржника, зазначених у довідках, державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості від 03.03.2021 р. Постановою від 03.03.2021 р. про виправлення помилки у процесуальному документі, державним виконавцем після здійснення цього перерахунку виправлено помилку в постанові від 01.12.2020 р. про накладення штрафу, зменшивши розмірі штрафу, що підлягає стягненню з боржника. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час вчинення дій у виконавчому провадженні № 3680089, які оскаржуються, головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Київ) Мороз Л.Є. діяла у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, тому суд вважав, що з боку державного виконавця права чи свободи заявника вказаними діями порушені не були. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Звертаючись до суду з скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на неправомірність дій державного виконавця щодо складення довідки-розрахунку та винесення постанови, оскільки під час перерахунку заборгованості допущено помилки, а тому вважає, що вказаними діями державного виконавця були порушені його права. Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. З метою забезпечення належного виконання рішення суду, у статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік заходів примусового виконання рішень, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Таким чином, процесуальний порядок застосування примусових заходів звернення стягнення на майно боржника, на заробітну плату (заробіток, доходи, пенсію, стипендію), застосування інших заходів, передбачених рішенням, за яким боржник зобов`язаний особисто виконати певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Порядок застосування кожного заходу примусового виконання рішення має специфічні риси, які повинні враховуватись державним виконавцем вже у процесі виконавчого провадження. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Так, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Порядок звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника визначений, також розділом Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, у якому зазначено, що звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі. З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2021 року головним державним виконавцем Мороз Л.Є. було складено довідку-розрахунок № 3680089/12 заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007-01.02.2021 з якої вбачається, що заборгованість по виплаті аліментів станом на 01.02.2021 року становить 50 136,81 грн. Заявник у скарзі зазначає, що ТОВ «Ольвія Електра» в липні 2019 року сплатило ОСОБА_2 аліменти на суму 13 892,28 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 19.07.2019 року на суму 3 227,62 грн. та від 16.07.2019 року на суму 10 665,25 грн. Про здійснення сплати аліментів ТОВ «Ольвія Електра» повідомило Шевченківський РВ ДВС у м. Києві листом від 28.08.2019 року зі звітом про здійснені нарахування та виплати за 2018-2019 року. Однак, як вбачається із довідки-розрахунку від 03.03.2021 року заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007-01.02.2021 державним виконавцем не було враховано у повній мірі здійснену боржником оплату аліментів на користь ОСОБА_2 . Зокрема, державним виконавцем було врахована оплата у липні 2019 року на суму 3 227,62 грн.; розподілено за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2019 року оплату по 1 006,25 грн., що у загальному розмірі становить 9 265,12 грн. Однак, згідно платіжних доручень від 19.07.2019 року та від 16.07.2019 року, ТОВ «Ольвія Електра» сплачено на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 13 892,28 грн. (10 665,25 грн. + 3 227,62 грн.) Таким чином, державним виконавцем не було в повній мірі враховано сплачені ТОВ «Ольвія Електра» аліменти у 2019 році. Відтак, суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи заявника та надані сторонами докази, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що сплачена сума аліментів була розбита державним виконавцем по 1 006,25 грн. щомісячно, відповідно під час складення розрахунку заборгованості вказана сума державним виконавцем була розбита по місяцям (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2019 року), оскільки перевіривши такі обставини, апеляційний суд зазначає, що за період з січня 2019 року по червень 2019 року включно, державним виконавцем зараховано та відповідно внесено у довідку-розрахунку суму у розмірі 6 037,50 грн. (1 006,25 грн. - січень 2019 року, 1 006,25 грн. - лютий 2019 року, 1 006,25 грн. - березень 2019 року, 1 006,25 грн. - квітень 2019 року, 1 006,25 грн. - травень 2019 року, 1 006,25 грн. - червень 2019 року ) та у липні 2019 року - 3 227,62 грн. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вимога скарги щодо визнання недійсною Довідку-розрахунок №3680089/12 заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 - 01.02.2021, складену Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесею Євгенівною підлягає задоволенню. Щодо вимоги скарги про скасування постанови від 03.03.2021 року про виправлення помилки у процесуальному документі, прийняту головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесею Євгенівною, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2021 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, які постановлено внести виправлення до документу «Постанова про накладення штрафу» від 01.12.2020: зазначивши наступне: за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки накласти на боржника штраф у розмірі 50% від суми заборгованості 50 136,81 грн., що складає 25 068,41 грн. Однак, враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про визнання недійсною довідки-розрахунку № 3680089/12 від 03.03.2021 року заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року по 01 лютого 2021 року, складену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є., оскільки в ній не у повній мірі враховано було державним виконавцем сплачені заявником аліменти у 2019 році, та як наслідок не вірно визначено суму заборгованості по аліментам, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування постанови від 03.03.2021 року у ВП № 3680089 про виправлення помилки у процесуальному документі, прийняту головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час вчинення дій у виконавчому провадженні № 3680089, які оскаржуються Половцем А.В., головний державний виконавець Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. діяла не у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» чим було порушено права заявника. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. На підтверджень таких витрат надав копію договору про надання правничої допомоги № 01-05/2020 від 01 травня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Щедрін Р.А., дублікат квитанції від 22.03.2021 року на суму 2000 грн., призначення платежу «оплата за консультацію та підготовку скарги до суду». Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на правову допомогу підтверджені належними та достатніми доказами, тому підлягають стягненню з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Євгенівни задовольнити. Визнати недійсною довідку-розрахунок № 3680089/12 від 03.03.2021 року заборгованості з аліментів за період з 01.04.2007 року по 01 лютого 2021 року, складену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. Скасувати постанову від 03.03.2021 року у ВП № 3680089 про виправлення помилки у процесуальному документі, прийняту головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 22 листопада 2021 року. Головуючий: Судді: