Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/1974/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року справа № 707/1974/21 провадження № 22-ц/821/2024/21 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., учасники справи: позивач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»; відповідач - ОСОБА_1 ; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року у справі за заявою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення із ОСОБА_1 боргу за типовим договором розподілу природного газу в розмірі 2 456 грн 69 коп., у складі головуючого судді Миколаєнко Т. А., в с т а н о в и в : 25 серпня 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за типовим договором розподілу природного газу. Заявник вказував, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з користування природним газом за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . В порушення умов договору боржник оплату за послуги з розподілу природного газу протягом 2020-2021 року не здійснював, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» у сумі 2 456 грн 69 коп. Враховуючи наведене АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь за послуги з розподілу природного газу борг в розмірі 2 456 грн 69 коп. та судовий збір в розмірі 227 грн 00 коп. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2016 року у заяві АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення і ОСОБА_2 боргу за типовим договором розподілу природного газу в розмірі 2 456 грн 69 коп. відмовлено. Ухвала мотивована тим, що отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 , а тому, виходячи з приписів ч. 9 ст. 165 ЦПК України, суд відмовив заявнику у видачі судового наказу. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37, 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ст. 353 ЦПК України). За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Враховуючи викладене, дана апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за типовим договором розподілу природного газу з боржника ОСОБА_1 , за період 2020-2021 року в розмірі 2 456 грн 69 коп., який є його споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно розподіл якого здійснюється заявником, що підтверджується фактом забезпечення його домоволодіння природнім газом цілодобово та підписанням заяви-приєднання 13 листопада 2019 року, а отже між сторонами склалися договірні правовідносини щодо розподілу природного газу згідно вимог чинного законодавства України. Як суб`єкту ринку природного газу боржнику присвоєно персональний ЕІС код: 56ХМ38A163409063, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 1-3). 26 серпня 2021 року, виходячи з вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом зроблено запит до Білозірської сільської ради Черкаського району з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника (а. с. 10). З відповіді ВК Білозірської сільської ради Черкаського району №1920/02-17 від 07 вересня 2021 року, що надійшла на адресу суду 15 вересня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12). Наведене послугувало підставою для відмови у видачі судового наказу з посиланням на п. 9 ст. 165 ЦПК України, якою регламентовано відмову у видачі судового наказу у разі коли отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання чи перебування боржника. За змістом ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Частиною 2 вказаної вище статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності. За правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг з розподілу природнього газу. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природнього газу, що подається до нерухомого майна боржника має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 у справі № 638/1988/17. Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на те, що заборгованість по оплаті за послуги з розподілу природного газу виникла за адресою нерухомого майна, яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Черкаського районного суду Черкаської області, дана справа підсудна саме цьому суду. Отже, заява про видачу судового наказу подана АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» до Черкаського районного суду Черкаської області відповідно до положень ст. 30 ЦПК України, тобто з дотриманням правил підсудності. Враховуючи вищевказані обставини, норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку з порушенням правил підсудності. Висновок районного суду про відмову у видачі судового наказу у зв`язку з порушенням правил підсудності не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідає вимогам закону та базується на невірному тлумаченні норм процесуального права, зважаючи на положення ст. 30 ЦПК України, якою для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна передбачена виключна підсудність. Посилання суду першої інстанції на те, що отримана судом інформація, не дала можливості встановити місце проживання боржника ОСОБА_1 як на підставу відмови у видачі судового наказу є необґрунтованим, оскільки у разі конкуренції правил підсудності (ст. 27 та 30 ЦПК України) мають застосовуватися правила виключної підсудності. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, щодо підстав скасування оскаржуваної ухвали суду є частково обґрунтованими, водночас без конкретизації зазначення порушення норм права які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а тому суд приходить до переконання про часткове задоволення вимог скарги та скасування ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року з послідуючим направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Статтею 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 353 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК. Таким чином, розподіл судових витрат, сплачених заявником за подання апеляційної скарги, має бути здійснено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» задовольнити частково. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Текст постанови складено 23 листопада 2021 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук В. О. Єльцов