Постанова 4821 № 707/625/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/774/22Головуючий по 1 інстанції Справа № 707/625/22 Категорія: на ухвалу Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: : Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач ) Суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М. учасники справи: заявник - АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ»; боржник - ОСОБА_1 ; особа, яка подає апеляційну скаргу - АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» розглянувши в м. Черкаси в порядку письмового провадженняапеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року, постановлену під головуванням судді Тептюка Є.П. у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області 07.04.2022 року, у справі за заявою АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_2 , - в с т а н о в и в : 31.03.2022 року АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» звернувся в суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення боргу за спожитий природний газ із ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви вказується, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу, ОСОБА_2 , в установленому законодавством порядку підключена до газорозподільної системи заявника. 31.12.2015 року разом із інформаційним листом № 3157/23 від 31.12.2015 року (за формою, встановленою додатком № 1 до Типового договору) направлено ОСОБА_2 заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта (за формою, встановленою додатком № 1 до Типового договору), як суб`єкту ринку природного газу, ОСОБА_2 присвоєно персональний EIC-код НОМЕР_2. Заявник вважає, що у зв`язку із неповерненням підписаної заяви-приєднання, фактом приєднання ОСОБА_2 до умов розподілу природного газу (акцептування договору) є споживання боржником природного газу, що засвідчує її бажання укласти договір розподілу природного газу. Звертається увагу на те, що оскільки від ОСОБА_2 не надходило заяви про припинення газопостачання (розподілу природного газу) на його об`єкт та розірвання договору розподілу природного газу за вказаною адресою, то між сторонами склалися договірні правовідносини щодо розподілу природного газу згідно вимог чинного законодавства України. Заявник зазначає, що в порушення умов договору ОСОБА_2 оплату за послуги з розподілу природного газу протягом 2020-2022 року не здійснювала, внаслідок чого в неї існує заборгованість перед АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» в сумі 3183, 73 грн. за період з січня 2020 року по лютий 2022 року, яка на дату подання заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу за Типовим договором розподілу природного газу в добровільному порядку боржником не сплачена, що підтверджується відомостями по особовому рахунку. На підставі викладеного, АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» боргу за Типовим договором розподілу природного газу в розмірі 3183, 73 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 248, 10 грн. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року у видачі судового наказу - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що на виконання вимог Кодексу ГРМ, для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу, ОСОБА_2 в установленому законодавством порядку підключена до газорозподільної системи заявника, 31.12.2015 року разом із інформаційним листом № 3157/23 від 31.12.2015 року (за формою, встановленою додатком № 1 до Типового договору) направлено заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта (за формою, встановленою додатком № 1 до Типового договору). Як суб`єкту ринку природного газу, ОСОБА_2 присвоєно персональний EIC-код НОМЕР_2. Скаржник звертає увагу на те, що у зв`язку із неповерненням підписаної заяви-приєднання, фактом приєднання ОСОБА_2 до умов розподілу природного газу (акцептування договору) є споживання боржником природного газу, що засвідчує її бажання укласти договір розподілу природного газу. Оскільки від ОСОБА_2 не надходило заяв про припинення газопостачання (розподілу природного газу) на його об`єкт та розірвання договору розподілу природного газу за вказаною адресою, то між сторонами склалися договірні правовідносини щодо розподілу природного газу згідно вимог чинного законодавства України. Вважає, що висновки суду першої інстанції, що пов`язуються з відсутністю в матеріалах справи підписаного споживачем договору в контексті належного оформлення договірних відносин з розподілу природного газу, помилкові. Скаржник посилається, що вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст. 163 ЦПК України, зокрема, п. п. 3, 4 ч. 3 цієї статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Тому, із наведеного вище та матеріалів справи вбачається, що, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, а саме, заявником не долучено до заяви договору, укладеного між заявником та боржником. Крім того, скаржник зазначає, що, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявником, який є оператором ГРМ, заявлено вимогу про стягнення боргу за Типовим договором розподілу природного газу та скаржник не заявляв вимог про стягнення боргу за природний газ. Вважає, що суд першої інстанції, не дослідивши належним чином додані до заяви про видачу судового наказу докази, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу, передбачених у п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, скаржник АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до Черкаського районного суду Черкаської області. Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу заявника від боржника не надходив. Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37, 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про відмову у видачі судового наказу відповідно п. 1 ст. 353 ЦПК України. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав боржнику строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимоги апеляційної скарги позивача, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності. Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не додано копії договору, укладеного саме з ОСОБА_2 у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості. Надана ж заявником копія типового договору постачання природного газу побутовим споживачам не підписана самим споживачем, якого зазначено боржником. Заява-приєднання ОСОБА_2 до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам не підписана нею самою. Заявником у підтвердження вимог не надано документів, які підтверджують факт надсилання даної заяви-приєднання споживачу та отримання її. Також відсутні квитанції про оплату ОСОБА_2 послуг за постачання природного газу, як і не підтверджено факт споживання боржником природного газу. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та постановлена у справі законна ухвала, підстав для скасування якої, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції до заяви про видачу судового наказу заявником, окрім Постанов НКРЕКП та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, додано копія інформаційного листа № 3157/23 від 31.12.2015 року, копія заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (Додаток 1 до Типового договору), відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 та роздруківка (web-скріншот) з офіційного сайту заявника. Копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги до суду першої інстанції не надано. Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Згідно п. 3, п. 4 ч. ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника. Згідно п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг. Згідно з п. 9 Постанови, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб?єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб?єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що наказне провадження є специфічною формою захисту прав заявника за допомогою письмових доказів проти сторони­ боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-­правових відносин. Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає, суд першої інстанції дійшов правильноговисновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку з тим, що із поданої заяви не вбачається доведеність виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяви про видачу судового наказу. Висновок районного суду про відмову у видачі судового наказу ґрунтується на матеріалах справи, відповідає вимогам закону та базується на вірному тлумаченні норм матеріального та процесуального права. В свою чергу, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для встановлення неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. З огляду на викладене, підстав для скасування або зміни постановленої судом першої інстанції ухвали колегія суддів апеляційного суду не знаходить. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Виходячи з вище викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги, які перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу, тому не підлягають задоволенню. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести за рахунок скаржника, оскільки з інших учасників судового процесу судові витрати не стягуються, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено та ухвала суду першої інстанції залишена без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2022 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою АТ «Оператор Газорозподільної системи «ЧЕРКАСИГАЗ» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_2 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 07 червня 2022 року. Головуючий Л.В. Нерушак Судді Б.Б. Вініченко О.М. Новіков