Постанова 4809 № 390/359/21

ПОСТАНОВА Іменем України 24 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 390/359/21 провадження № 22-ц/4809/1518/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О.Л., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року у складі судді Гершкула І. М. і В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі ТДВ СК «Альфа-Гарант») та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути на свою користь 139 328 грн 50 коп страхового відшкодування, 7 905 грн 48 коп пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, 1 686 грн 51 коп трьох процентів річних від простроченої суми боргу, 5 426 грн 73 коп інфляційних витрат та 7 500 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Позовна заява мотивована тим, що 24.06.2020 ОСОБА_3 керуючи автомобілем Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку м. Кропивницького допустив зіткнення з автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом-цистерною, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого водій автомобіля Honda Accord ОСОБА_3 загинув на місті, а також пасажири вказаного автомобіля, зокрема ОСОБА_5 . Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ТДВ СК «Альфа-Гарант». Стороною позивача, як опікуном сина загиблої ОСОБА_5 ОСОБА_2 на адресу відповідача надіслано заяву про виплату страхового відшкодування для сина загиблої ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . Проте, ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомили, що відповідачем прийнято рішення про виплату відшкодування в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати на день настання дорожньо-транспортної пригоди із щомісячним перерахуванням до досягнення вісімнадцяти років ОСОБА_2 або вичерпання ліміту. Позивач із вказаним рішенням відповідача не погоджується та вважає, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. На даний час завдану шкоду відшкодовано частково, а тому позивач звернулась до суду з позовом. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 , що діє, як опікун в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страхове відшкодування у сумі 139 328 грн 50 коп, пеню в сумі 7 905 грн 48 коп, три проценти річних у сумі 1 686 грн 51 коп, інфляційні втрати у сумі 5 426 грн 73 коп, а також судові витрати у сумі 7 500 грн. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь держави судовий збір у сумі 1 543 грн 47 коп. Рішення суду мотивоване тим, що відповідач усупереч пункту 36. 2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування в межах ліміту страхового відшкодування, хоча цим Законом, який є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до ЦК України, та який визначає порядок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, не передбачено виплату страхового відшкодування щомісячними платежами чи шляхом розтермінування його виплати. Крім цього, суд першої інстанції вважав, що рішення відповідача про виплату страхового відшкодування в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати суперечить положенням пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Враховуючи викладене, вважав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у сумі 139 328,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, на підставі пункту 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а саме в сумі 7 905,48 грн, а також три проценти річних у сумі 1 686,51 грн, інфляційні втрати у сумі 5 426,73 грн, згідно розрахунку заборгованості, долученому позивачем, який суд першої інстанції вважав обґрунтованим і який відповідачем не спростовано. В апеляційній скарзі ТДВ СК «Альфа-Гарант» просить скасувати рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування одним платежем, а не щомісячними платежами не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що виплата страхового відшкодування, пов`язаного зі смертю потерпілого, у вигляді одноразової виплати є лише правом страховика, а не обов`язком, а товариство у чіткій відповідності до норм закону визначило загальний розмір вказаного відшкодування і визначив розмір щомісячних платежів з розрахунку виплати всієї суми відшкодування на час досягнення дитиною повноліття. Відповідач продовжує виконувати взяті на себе зобов`язання зі сплати щомісячних платежів, а доказів протилежного позивач суду не надала. Крім того, щодо розрахунку страхового відшкодування виходячи з 50% від мінімальної заробітної плати, відповідач зазначає, щосуд першої інстанції не з`ясував, який порядок виплати відшкодування визначений чинним законодавством та його обчислення відповідно до Порядку проведення розрахунку страхового відшкодування утриманцям у зв`язку зі смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1776 від 31 грудня 2004 року. Оскільки, загибла ОСОБА_5 на дату смерті офіційно не працювала та інформацію про отримувані доходи відповідачу не надано, тому останнім прийнято рішення про виплату відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати, тобто з вирахуванням частки, яка припадала на самого потерпілого на день настання дорожньо-транспортної пригоди, із щомісячним перерахуванням до досягнення вісімнадцяти років ОСОБА_2 або вичерпання ліміту. Намагання змусити через суд сплатити страховика страхове відшкодування у вигляді одноразової виплати є прямим втручанням в господарську діяльність Товариства та фактично порушенням вільного волевиявлення останнього. Відповідач вважає, що судом першої інстанції взагалі не були досліджені його доводи та заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву та не надано правового обгрунтування відхилення таких доводів. Від представника позивача адвоката Скочиляс І. М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить в задоволенні апеляційної скарги ТДВ СК «Альфа-Гарант» відмовити, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки ціна позову становить 154 347,22 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2021 становить 227 000 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови прокурора прокуратури Кіровоградської області від 10.09.2020 кримінальне провадження № 12020120000000208 від 25.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, закрито у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 . Описова частина постанови свідчить, що 24.06.2020 близько 20.45 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухався у світлу пору доби на 724 км. + 600 м. автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка, зі сторони м. Знам`янка у напрямку м. Кропивницький на території Кропивницького району Кіровоградської області. Під час руху, водій ОСОБА_3 перевищуючи дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги за межами населеного пункту, наближаючись до невстановленого транспортного засобу марки BMW Х6, який рухався попереду у попутному напрямку, не знизив швидкість для його безпечного об`їзду, не дотримуючись безпечної дистанції, без нагальної на те потреби, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху з метою обгону вищевказаного автомобіля, що призвело до раптового заносу керованого ним автомобіля зі смуги зустрічного руху у правий бік за напрямком його руху, де відбувся наїзд на автоцистерну СС LA MANCHA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка перебувала в складі із тягачем DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на правому узбіччі у нерухомому положенні. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5, 2.3 (б) і (д), 2.9 (а), 11.4, 12.1, 12.3, 12.6 (ґ), 13.1, 14.6 (е) ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася, в результаті якої пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №659 від 20.08.2020 отримала тілесні ушкодження, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, та призвели до смерті останньої. Договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/7033641 свідчить, що станом на 24.06.2020 автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований ТДВ СК «Альфа-Гарант», які у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу зобов`язані сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю в сумі до 260000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 , виданим 07.05.1976 Кіровоградським міським відділом РАЦС, актовий запис №1367, де в якості батьків вказані ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . 14.05.1994 ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_9 , а тому подружжя отримало спільне прізвище " ОСОБА_10 ", який розірвано 07.06.2006, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 07.06.2006, актовий запис №

347. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим 22.05.2006 міським відділом РАЦС Кіровоградського обласного управління юстиції, актовий запис №1276. Листом Кропивницького міського відділу державної реєстрації смерті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №620-22-24-14 від 25.11.2020 повідомлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 , повторно виданим 06.03.2012 Центральним ВДРАЦС ГУЮ у Кіровоградській області, актовий запис № 857, де в якості батьків вказані ОСОБА_11 і ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , виданим 30.11.2016 Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті ГУЮ у Кіровоградській області, актовий запис №3131. ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , виданим 26.06.2020 Кропивницьким МВ державної реєстрації смерті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №1719. Довідка №2929 від 29.10.2020, яку видано КП «ЖЕО №1» міської ради м. Кропивницького, свідчить, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.07.2017 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно заяви ОСОБА_1 від 31.08.2020, наказу Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького №18/64 від 10.07.2020 та рішення виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького №519 від 15.10.2020 встановлено піклування над неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а піклувальником призначено ОСОБА_1 . На адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено листи ТОВ ЮК «Центр автовиплат поліс» №001046/20 від 18.09.2020, №001085/20 від 24.09.2020, №001435/20 від 18.11.2020, №001543/20 від 03.12.2020 та №000139/21 від 26.01.2021 про виплату страхового відшкодування та долучення документів. Відповідно розрахункових квитанцій від 25.06.2020 ОСОБА_12 замовила та оплатила організацію поховання на загальну суму 10 080 грн. Листами №12/4973 від 03.11.2020, №12/5961 від 16.12.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомили про необхідність надання додаткових документів. На адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено лист ТОВ ЮК «Центр автовиплат поліс» № 001343/20 від 05.11.2020 про долучення документів, а саме документи про встановлення піклування та банківські реквізити ОСОБА_1 . Листом ТОВ ЮК «Центр автовиплат поліс» №001697/20 від 29.12.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» надано додаткові пояснення, а саме, що ОСОБА_5 за попередній до ДТП календарний рік не працювала, не була фізичною-особою підприємцем. ТОВ ЮК «Центр автовиплат поліс» направили на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» досудову вимогу про виплату страхового відшкодування. Листом №12/756 від 17.02.2021 ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлено щодо виплати страхового відшкодування з втратою годувальника в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати на день настання дорожньо-транспортної пригоди. Листом №12/783 від 18.02.2021 ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлено, що товариством прийнято рішення про виплату відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати на день настання ДТП, із щомісячним перерахуванням до досягнення вісімнадцяти років ОСОБА_2 або вичерпання ліміту, перший платіж в розмірі 18 892 грн. Згідно платіжних доручень від 27.11.2020 та 21.12.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахували на рахунок ТОВ ЮК «Центр автовиплат поліс» страхове відшкодування ОСОБА_13 та ОСОБА_1 на суму 66 756 грн. Відповідно платіжних доручень від 16.02.2021, 01.03.2021 та 01.04.2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахували на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування на суму 23 615 грн. Розрахунок позивача, викладений у заяві про уточнення позовних вимог від 02.07.2021 свідчить, що загальна сума страхового відшкодування складає 139 328,50 грн, пеня 7 905,48 грн, 3% річних 1 686,51 грн, інфляційні втрати 5 426,73 грн. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Пунктом 2.1 статті 2 ЗУ № 1961-IV визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно із пунктом 22.1 статті 22 ЗУ № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до пункту 23.1 статті 23 ЗУ № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Статтею 27 ЗУ № 1961-IV визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого. Пунктом 27.1 статті 27 ЗУ № 1961-IV передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Пунктом 27.2 статті 27 ЗУ № 1961-IV визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 ЗУ № 1961-IV передбачено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Пунктом 41.1 статті 41 ЗУ № 1961-IV передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу. Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Положеннями пункту 36.2 статті 36 ЗУ № 1961-IV передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Тобто вказана норма Закону встановлює обов`язок страховикавиплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Пунктом 36.5 статті 36 ЗУ № 1961-IV передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Матерілами справи підтверджується, що згідно постанови прокурора прокуратури Кіровоградської області від 10.09.2020 кримінальне провадження №12020120000000208 від 25.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, закрито у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 (том 1 а. с. 10-20) Описова частина постанови свідчить, що 24.06.2020 близько 20.45 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, рухався у світлу пору доби на 724 км. + 600 м. автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка, зі сторони м. Знам`янка у напрямку м. Кропивницький на території Кропивницького району Кіровоградської області. Під час руху, водій ОСОБА_3 перевищуючи дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги за межами населеного пункту, наближаючись до невстановленого транспортного засобу марки BMW Х6, який рухався попереду у попутному напрямку, не знизив швидкість для його безпечного об`їзду, не дотримуючись безпечної дистанції, без нагальної на те потреби, не пов`язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху з метою обгону вищевказаного автомобіля, що призвело до раптового заносу керованого ним автомобіля зі смуги зустрічного руху у правий бік за напрямком його руху, де відбувся наїзд на автоцистерну СС LA MANCHA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка перебувала в складі із тягачем DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на правому узбіччі у нерухомому положенні. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5, 2.3 (б) і (д), 2.9 (а), 11.4, 12.1, 12.3, 12.6 (ґ), 13.1, 14.6 (е) ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася, в результаті якої пасажир автомобіля ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №659 від 20.08.2020 отримала тілесні ушкодження, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, та призвели до смерті останньої. Договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7033641 свідчить, що станом на 24.06.2020 автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований ТДВ СК «Альфа-Гарант», які у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу зобов`язані сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю в сумі до 260 000 грн (том 1 а. с. 9, 140). ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 , повторно виданим 06.03.2012 Центральним ВДРАЦС ГУЮ у Кіровоградській області, актовий запис №857, де в якості батьків вказані ОСОБА_11 і ОСОБА_5 (том 1 а. с. 22, 69). ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , виданим 26.06.2020 Кропивницьким МВ державної реєстрації смерті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №1719 (том 1 а. с. 8). Довідка № 2929 від 29.10.2020, яку видано КП «ЖЕО №1» міської ради м. Кропивницького, свідчить, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.07.2017 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 57). Згідно заяви ОСОБА_1 від 31.08.2020, наказу Управління з питань захисту прав дітей міської ради м. Кропивницького №18/64 від 10.07.2020 та рішення виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького №519 від 15.10.2020 встановлено піклування над неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а піклувальником призначено ОСОБА_1 (том 1 а. с. 35-36, 50). На адресу ТДВ СК "Альфа-Гарант" було направлено листи ТОВ ЮК "Центр автовиплат поліс" №001046/20 від 18.09.2020, №001085/20 від 24.09.2020, №001435/20 від 18.11.2020, №001543/20 від 03.12.2020 та № 000139/21 від 26.01.2021 про виплату страхового відшкодування та долучення документів (том 1 а. с. 6-7, 32-33, 55-56, 60-61, 67-68, 141-142). Відповідно розрахункових квитанцій від 25.06.2020 ОСОБА_12 замовила та оплатила організацію поховання на загальну суму 10 080 грн (том 1 а. с. 37-45). Листами № 12/4973 від 03.11.2020, № 12/5961 від 16.12.2020 ТДВ СК "Альфа-Гарант" повідомили про необхідність надання додаткових документів. На адресу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" було направлено лист ТОВ ЮК "Центр автовиплат поліс" №001343/20 від 05.11.2020 про долучення документів, а саме документи про встановлення піклування та банківські реквізити ОСОБА_1 (а.с.46-51, 143). Листом №12/783 від 18.02.2021 ТДВ СК "Альфа-Гарант" повідомлено, що товариством прийнято рішення про виплату відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 50% від мінімальної заробітної плати на день настання ДТП, із щомісячним перерахуванням до досягнення вісімнадцяти років ОСОБА_2 або вичерпання ліміту, перший платіж в розмірі 18 892 грн (том 1 а. с. 70-76). Відповідно платіжних доручень від 16.02.2021, 01.03.2021 та 01.04.2021 ТДВ СК "Альфа-Гарант" перерахували на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування на суму 23 615 грн (том 1 а. с. 146-148). Розрахунок позивача, викладений у заяві про уточнення позовних вимог від 02.07.2021 свідчить, що загальна сума страхового відшкодування складає 139 328,50 грн, пеня 7905,48 грн, 3% річних 1686,51 грн, інфляційні втрати - 5426,73 грн (том 1 а. с. 171-173). Аналізуючи наведені норми права та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч пункту 36.2 статті 36 ЗУ № 1961-IV здійснив лише часткову виплату страхового відшкодування в межах ліміту страхового відшкодування, хоча цим Законом, який є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до ЦК України, та який визначає порядок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, не передбачено виплату страхового відшкодування щомісячними платежами чи шляхом розтермінування його виплати. Розтермінування виплати страхового відшкодування суперечать положенням спеціального закону ЗУ № 1961-IV, якими визначено строки, порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого. З огляду на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у сумі 139 328,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, що страховик на підставі пункту 36.5 ЗУ № 1961-IV та ст. 625 ЦК України зобов`язаний сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційні витрати, відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до уточненої позовної заяви, який відповідачем на підставі належних та достатніх доказів не було спростовано. У цих правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а ЗУ № 1961-IV є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Тобто ЗУ № 1961-IV визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 747/522/19 (провадження № 61-3640св20) та від 09 червня 2021 року у справі № 440/510/19 (провадження № 61-17890св20). Враховуючи вищевикладене, безпідставними є посилання апеляційної скарги відносно того, що одноразова виплата страхового відшкодування є правом страховика, а не обов`язком, що не позбавляє його згідно зі статтею 1202 ЦК України здійснювати відшкодування шкоди щомісячними платежами, оскільки, положення ЦК України по відношенню до ЗУ № 1961-IV є загальними і регулюють по-іншому порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, ніж ЗУ № 1961-IV, положеннями якого виплата відшкодування щомісячними платежами, не передбачена. Посилання в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 326/440/19 (провадження № 61-17499св19) є помилковими, оскільки у вказаній справі встановлені не подібні фактичні обставини. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко