Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17550/20
від 18.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/17550/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в адміністративній справі № 160/17550/20 (суддя І інстанції Маковська О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 16.12.2020 № 019/20. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивача не повідомлено належним чином про проведення планової перевірки, норми спеціального законодавства призводять до погіршення його правового становища у порівнянні із Законом №
877. Також вказує на те, що під час проведення перевірки весь товар знаходився у торгівельному залі, не зникав, не був викрадений та не переміщався. Вважає, що висновок суду першої інстанції про створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок не відповідає дійсності. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Відповідачем на підставі наказу «Про проведення планової перевірки характеристик продукції» від 27.11.2020 № 1942-п та направлення на проведення перевірки від 27.11.2020 № 1942-п/1250 вживались заходи щодо проведення планової виїзної перевірки характеристик продукції у магазині ТОВ «АТБ-МАРКЕТ «Продукти-93» (вул. Козацька, 20-А, м. Чернігів) з 01.12.2020 по 04.12.2020 (а.с. 16). 02.12.2020 о 13:51 уповноважена посадова особа Головного управління прибула до торгівельного залу та пред`явила керуючій магазину ОСОБА_1 службове посвідчення та направлення на проведення перевірки (а.с. 52). За результатами перевірки складено протокол від 04.12.2020 № 016 про виявлені порушення (а.с. 24-26) та Акт від 04.12.2020 № 038/20 (а.с. 12-15) якими, зокрема, встановлено порушення ст. 8, ст. 15 та ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: зафіксовано наступне: «на початку перевірки 02.12.2020 в торговельному приміщенні магазину «АТБ Маркет», м. Чернігів, вул. Козацька, 20-а у розповсюдженні знаходилась продукція «електричне та електронне обладнання в тому числі низьковольтне», яка є предметом перевірки характеристик продукції щодо дотримання законодавства про державний ринковий нагляд за нехарчовою продукцію, що зафіксовано за допомогою боді-камери. Під час вжиття заходів з державного ринкового нагляду, продукцію було прибрано з торговельного приміщення Магазину, чим створено перешкоди у проведенні перевірки. Посадова особа, яка здійснювала ринковий нагляд, неодноразово вимагала від посадової особи суб`єкта господарювання надати для перевірки та обстеження вказану вище продукцію та припинити дії, що перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду. Вимоги посадової особи не було виконано. З метою припинення таких дій, посадова особа, яка здійснювала ринковий нагляд, звернулась до Національної поліції. Проте і після приїзду наряду Національної поліції вимога припинити дії, що перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду не була виконана. Також посадовою особою суб`єкта господарювання не виконано вимогу надати письмові пояснення з питань, що виникли під час проведення перевірки, а саме куди поділась продукція, і чому її відмовляються надати для перевірки та обстеження, отже невиконані законні вимоги посадової особи органу ринкового нагляду щодо проведення перевірки характеристик продукції, ненадання їй передбаченої законодавством інформації та створено перешкоди для виконання покладених на посадову особу ринкового нагляду обов`язків». На адресу позивача 07.12.2020 направлено лист №01-06-29/6224 з повідомленням, що розгляд справи за складеним протоколом відбудеться 16.12.2020 об 11 годині. (а.с. 53-54) За результатами розгляду справи та на підставі зазначеного вище Акту відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 16.12.2020 № 019/20, якою за невиконання вимог ст. 8, ст. 15, п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 000 грн (а.с. 8-10). Вважаючи зазначену вище постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред`явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред`явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, а також повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про проведення такої перевірки законодавством не передбачено. Тож, спеціальним законом, який регулює порядок здійснення ринкового нагляду, в тому числі й процедуру проведення перевірок, є Закон № 2735, і саме цей Закон має застосовуватися у питанні дотримання процедури призначення та проведення планової перевірки позивача в порядку ринкового нагляду. Відтак, суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення перевірки. Оскільки судом встановлено, що на початку перевірки у розповсюдженні на полицях магазину перебувало зазначене вище обладнання, а в подальшому перевіряючим було зафіксовано, що сушарка для взуття, блендер та інше обладнання вже були відсутні на полицях магазину та знято відповідні цінники, то суд дійшов висновку, що посадові особи контролюючого органу правильно зазначили про створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідач ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Указом Президента України від 13.04.2011 № 465/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, яким визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Постановою Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин), державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 № 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2016 № 365/28495, встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби вищого рівня та їй підпорядковане. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877 (далі Закон № 877), відповідно до ч. 4 ст. 2 якого заходи контролю здійснюються органами у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 01.12.2010 № 2735 (далі Закон № 2735), відповідно до ч. 1, 5 ст. 10 Закону ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України. Таким чином, Закон № 2735 є спеціальним законом в контексті спірних правовідносин і тому саме з встановленими ним особливостями відповідачем повинні здійснюватися заходи контролю, як правильно зазначено і судом першої інстанції. Статтею 23 Закону № 2735 встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. Стосовно доводів позивача про недотримання відповідачем процедури проведення планової перевірки, апеляційний суд зазначає про таке. Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону № 2735 визначено, що заходами ринкового нагляду зокрема є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування). Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2735 під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 2735 органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів планові згідно з секторальними планами ринкового нагляду. Не є спірним питанням включення до секторального плану ринкового нагляду на 2020 рік здійснення перевірок характеристик продукції (електрообладнання). Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону № 2735 перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно. В спірному випадку при проведенні перевірки мав перевірятися не суб`єкт господарювання, а характеристики продукції незалежно від суб`єкта, який ввів в обіг таку продукцію, що узгоджується з приписами Закону № 2735, який чітко визначає об`єкт перевірки характеристики продукції. Законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред`явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред`явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, а також повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про проведення такої перевірки законодавством не передбачено. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності доводів позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів Закону № 877, а не Закону ; 2735. Дійсно, ч. 4 ст. 5 Закону № 877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, а суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Разом з тим, як вказано вище, спеціальним законом, який регулює порядок здійснення ринкового нагляду, в тому числі й процедуру проведення перевірок, є Закон № 2735, і саме цей Закон має застосовуватися у питанні дотримання процедури призначення та проведення планової перевірки позивача в порядку ринкового нагляду. Зазначені у ч. 5 ст. 23 Закону № 2735 правила здійснення вказаної перевірки є логічними і випливають із завдань перевірки, оскільки очевидним є те, що повідомлення про таку перевірку за 10 днів до її проведення фактично унеможливить проведення самої перевірки, оскільки товар (продукція) просто не буде виставлений для продажу. Відтак, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення перевірки. По суті виявленого правопорушення апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735 до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, зокрема, в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки на початку перевірки у розповсюдженні на полицях магазину перебувало зазначене вище обладнання, а в подальшому перевіряючим було зафіксовано, що сушарка для взуття, блендер та інше обладнання вже були відсутні на полицях магазину та знято відповідні цінники, то апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що посадові особи контролюючого органу правильно зазначили про створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб. При цьому вчинене правопорушення підтверджується відеозаписом перевірки (а.с. 52), а також фотографіями (а.с. 48-51), на яких зафіксовано, що на початку перевірки о 13.55 товар, зазначений в акті перевірки, знаходився на полиці магазину, а о 14.27 цього товару вже не було. За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи постанову про накладення штрафу від 16.12.2020 № 019/20, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в адміністративній справі № 160/17550/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко