Постанова Одеський апеляційний суд № 947/2714/21
від 12.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/1464/21 Номер справи місцевого суду: 947/2714/21 Головуючий у першій інстанції Пучкова І.М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.11.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Гірняк Л.А. За участю секретаря - Ющак А.Ю. Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Білик В.С. Потерпілий - ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 154 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Опис обставин, установлених під час розгляду справи Матеріалами справи встановлено, що 17.01.2021 року інспектором 1 взводу 1 батальйону 1 полку УПП в Одеській області лейтенантом поліції Албур О.А. складено два протокол про адміністративну відповідальність:
1. Протокол серії АА № 079350, відповідно до якого 17.01.2021 року, о 14.25 год., ОСОБА_1 здійснював за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 14/2, вигул собаки без повідка, внаслідок чого собака вибігла на проїзну частину дороги та на неї наїхав автомобіль BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , в результаті чого заподіяно шкоду автомобілю, собака вдарила передню ліву частину автомобіля і побігла далі, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП;
2. Проколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 083055 від 17.01.2021 року вбачається, що 17.01.2021 року 14:25 год., в м. Одеса по вул. Гаршина, біля будинку № 14/2, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВМW», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції та швидкості для руху, в результаті чого допустив зіткнення з собакою. За таких обставин, працівники патрульної поліції кваліфікували дії водія ОСОБА_2 , за ст.124 КУпАП, вказуючи що він порушив п.12.1 ПДР України. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2021 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 передбаченої ст.124 КУпАП - закрито, на підставі п.1 ч.І ст.247 КУпАП. Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП. Звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголошено усне зауваження та провадження у адміністративній справі про адміністративне правопорушення, закрито. 09.08.2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року. Просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП Разом з поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року. В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначив, що про дату, час та місце розгляду справи його не повідомляли, а також зазначає, що розгляд справи відбувся раніше, ніж це вказано складеному протоколі про адміністративне правопорушення. Постановою Одеського апеляційного суду від 13.10.2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2021 року - відмовлено та апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала. 26.10.2021 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року в якій просить її задовольнити, постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року посилаючись на поважність причин. В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що справа розглянута за його відсутності та суд належним чином не повідомив його про час та місце судового розгляду. Постанова ним отримана 04.08.2021 року, а апеляційна скарга ним подана 09.04.2021 року, тобто в межах 10 денного строку. Крім того зазначає, що на території України встановлений обмежувальні карантинні заходи, а тому строк ним пропущений з об`єктивних причин. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з`ясовані усі обставини справи та не надано їм належної оцінки. Вважає її незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд надав невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи та невірно оцінив фактичні обставини, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Посилається на те, що наявні у матеріалах справи відеозаписи містять процедуру складання адміністративних матеріалів, але не містять підтверджень скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП. При цьому зазначає, що судом не встановлено хто саме є власником собаки. Матеріали справи не містять жодного належного доказу наявності у його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП. Зокрема зазначає, що рапорт поліцейського написаний зі слів потерпілого ОСОБА_2 , тому його не можна вважати належним доказом події; протокол не містить, а суд не перевірив наявність шкоди, яку заподіяно майну потерпілому, а також доказів заподіяння такої шкоди; протокол не містить підпису потерпілої особи. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, суд не взяв до уваги, що фабула протоколу не містить в собі посилання на порушення ним конкретного пункту нормативно-правого акта, яким визначено коло обов`язків та заборон для осіб, які утримують собак чи здійснюють за ними догляд, а тому не зазначення конкретного пункту нормативно правового акту фактично унеможливлює притягнення його до відповідальності, оскільки це суперечить статті 7 КУпАП. Разом з тим посилається на те, що судом порушено його право на справедливий судовий розгляд. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу повідомлення його про розгляд справи на 11.02.2021 року. Суд прийняв рішення про його винуватість за його відсутності, розглянувши справу раніше зазначеної дати в протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Докази надсилання йому копії винесеної постанови в матеріалах справи відсутні. Своїми діями районний суд порушив його права, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 268 КУпАП, на справедливий суд у зв`язку із чим хибно притягнув його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 154 КУпАП. Відзив від ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надійшов. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Матеріалами справи встановлено, що 17.01.2021 року інспектором 1 взводу 1 батальйону 1 полку УПП в Одеській області лейтенантом поліції Албур О.А. складено два протокол про адміністративну відповідальність: 1.Протокол серії АА № 079350, відповідно до якого 17.01.2021 року, о 14.25 год., ОСОБА_1 здійснював за адресою: м. Одеса, вул. Гаршина, 14/2, вигул собаки без повідка, внаслідок чого собака вибігла на проїзну частину дороги та на неї наїхав автомобіль BMW X5, державний номерНОМЕР_1 , в результаті чого заподіяно шкоду автомобілю, собака вдарила передню ліву частину автомобіля і побігла далі, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП; 2.Проколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 083055 від 17.01.2021 року вбачається, що 17.01.2021 року 14:25 год., в м. Одеса по вул. Гаршина, біля будинку № 14/2, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВМW», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції та швидкості для руху, в результаті чого допустив зіткнення з собакою. За таких обставин, працівники патрульної поліції кваліфікували дії водія ОСОБА_2 , за ст.124 КУпАП, вказуючи що він порушив п.12.1 ПДР України. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2021 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 передбаченої ст.124 КУпАП - закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.07.2021 року, яке не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задоволено частково. -Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 78362,00 грн. -Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на складання висновку судового експерта №10204210 від 15.02.2021 року у розмірі 2472,98 грн. -Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди (суддя Таварткіладзе О.М.). Пояснення осіб, які беруть участь упровадженні в справі про адміністративне правопорушення В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Білик В.С. підтвердив той факт, що собака породи лабрадор, яка утримується сім`єю ОСОБА_1 , 17.01.2021 року, о 14.25 год. перебігала дорогу в м. Одеса, вул. Гаршина, 14/2, в результаті чого сталось зіткнення з автомобілем BMW X5, державний номерНОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 . В результаті цього зіткнення його засіб зазнав механічних пошкоджень. При цьому він не погодився зі сумою зазначеної шкоди. ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив свої письмові пояснення, надані 17.01.2021 року, посилаючись на те, що внаслідок зіткнення з собакою автомобіль зазнав механічних пошкоджень. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙЦНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді, вислухавши представника ОСОБА_1 - адвокат Білик В.С., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Мотивуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався у постанові на те, що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.152 КУпАП, так як в його діях наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, а саме - порушено правила тримання собак, яка під час вигулу була без повідка та внаслідок чого вибігла на проїзну частину зіткнувшись з автомобем BMW X5, державний номерНОМЕР_1 . Звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за .2 ст.152 КУпАП, оголошуючи усне зауваження та закриваючи провадження у справі районний суд виходив з малозначності вчиненого адміністративного правопорушення. Суд погоджується з висновком районного суду з наступних підстав. Частиною 1 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції належно встановив обставини справи, дав їм правильну правову оцінку та обґрунтовано притягнув ОСОБА_3 до передбаченої законом відповідальності. Висновки судді щодо наявності у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях. Частина 2 ст.154 Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984 КУпАП передбачає відповідальність за ці ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 17.01.2021 року серії АА № 079350; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; протоколом про адміністративне правопорушення від 17.01.2021 року серії ДПР18 № 083055 відносно ОСОБА_2 ; схема місяця ДТП від 17.01.2021 року; відеозаписами; постановою Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2021 року з якого вбачається, що внаслідок зіткнення з собакою ОСОБА_1 автомобілем BMW X5, державний номерНОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень. Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених ч.1 цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 154 ч.ч.1,2 КУпАП). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо винних дій ОСОБА_1 повно і всебічно дослідив докази і надав їм належної оцінки. Процесуальна рівність забезпечує гарантії доступності до правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою етапі 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. Принцип рівності перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя. Для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосудця і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи. Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 p., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91 п.
38. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження насправді «заслухані». Тобто належним чином вивчені судом (див. «Дюлоранс проти Франції» (Dulaurans c. France), заява №34553/97, п. 33, від 21 березня 2000 р. «Донадзе проти Грузії» заява № 74644/01, пп. 32 та 35, від 7 березня 2006 р.). В суді апеляційної інстанції як ОСОБА_2 так і представник ОСОБА_1 - адвокат Білик В.С. надали свої пояснення та заперечення. Cуд апеляційної інстанції, будучи судом фактів та права, дослідив фактичні обставини справи, усунув недоліки суду першої інстанції, вислухав учасників пригоди та надав оцінку доказам у справі: принцип рівних можливостей, в контексті національного заону та п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційним судом виконано. Посилання ОСОБА_1 на те, що справа розглянута раніше призначеної дати судового засідання, на яку він був сповіщений , не є підставою для скасування постанови, оскільки суд апеляційної інстанції надав розумну можливість представляти йому свої інтереси в таких умовах, які не поставлили його у суттєво невигідне становище, а тому принцип рівності перед законом, як один із складових справедливого судового розгляду судом дотримано. Враховуючи положення ч.7 ст. 294 КУпАП, якими визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та з урахуванням повноважень апеляційного суду, визначених ч.8 ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Щодо поновлення строку Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Матеріалами справи встановлено, що справа розглянута 11.02.2021 року без участі ОСОБА_1 . Виходячи з того, що ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження з поважних причин, зокрема неналежне повідомлення його про розгляд справи, а також встановленням на території України карантину та введенням обмежувальних карантинних заходів, апеляційний суд вважає, що такий строк необхідно поновити. Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови та не спростовує факт отримання ним її 04.08.2021 року. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 247, 268, 289, 293, 294 КУпАП суддя, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк