LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856240/7670/21

від 18.11.2021 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7670/21 Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва Вікторія Анатоліївна Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 18 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Укрпалетсистем" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Укрпалетсистем" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 28.04.2021 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: - скасувати рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл.; - зобов`язати Головне Управління ДПС у Волинській області Державної податкової служби України вжити відповідних заходів по виключенню записів щодо майна приватного підприємства "Укрпалетсистем" згідно акту опису майна №18 від 22.04.2021 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у задоволенні клопотання приватного підприємства "Укрпалетсистем" від 26.07.2021 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Залишено без розгляду позовну заяву приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в частині скасування рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позов в частині оскарження рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу подано з порушенням строку звернення до суду, вказані обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому, позовну заяву в цій частині слід залишити без розгляду. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що правова позиція Верховного Суду щодо строків подачі адміністративного позову змінилася 26.11.2020, тому позивачем в межах шестимісячного строку з дня винесення постанови Верховного Суду було подано адміністративний позов. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач 28.04.2021 звернувся з даним позовом до суду, в якому просив, зокрема, скасувати рішення №17455/10/03-20-52-17 від 30.05.2019 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП "Укрпалетсистем", прийнятого начальником Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській обл. 26.07.2021 приватним підприємством "Укрпалетсистем" було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення такого строку позивач зазначає, що вказане рішення отримано ним 10.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Також позивач посилався на дотримання шестимісячного строку з дня прийняття Верховним Судом 26.11.2020 рішення у справі №500/2486/19, що змінило практику застосування строків звернення до суду з оскарження платниками податків податкових рішень. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у задоволенні клопотання приватного підприємства "Укрпалетсистем" від 26.07.2021 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позов у даній частині залишено без розгляду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України). Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України. Відповідно до п. 56.1, п. 56.18, ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Положеннями п. 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. При цьому в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 викладено правовий висновок про те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Отже, аналізуючи зміст вказаних норм та враховуючи правові висновки Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 позивач вважав, що має можливість звернутися до суду з даним позовом протягом 1095 днів з моменту отримання рішення про опис майна у податкову заставу. Разом з тим у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладено правову позицію про помилковість висновків про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України. Також ця норма закріплює обмеження на позасудовий порядок оскарження відповідних рішень податкового органу, у разі їх оскарження в судовому порядку, та визначає зміну правового стану грошового зобов`язання на неузгоджене. У вказаній постанові Верховний Суд у складі судової палати у цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Також вказано, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України. При цьому Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19,також зауважено на тому, що: - суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми; - зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій; - задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. В контексті наведених у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06.10.2021 у справі №200/6721/20-а. Таким чином, враховуючи зміну судової практики щодо строків звернення до суду та враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені по справі №500/2486/19 колегія суддів зазначає, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. При цьому слід зауважити, що звернення до суду з позовом у цій справі відбулось до сплину строку відповідно до чинної на той час судової практики Верховного Суду (1095 днів), до прийняття постанови Верховного Суду якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням рішень податкового органу. Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення позивачем отримано 10.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому даний позов поданий до суду 28.04.2021, тобто в межах 1095 днів, які застосовувалися станом на момент прийняття рішення про опис майна та до зміни судової практики. Крім того, судова практика щодо строків звернення до суду з приводу податкових правовідносин змінилася з моменту прийняття Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду постанови у справі №500/2486/19, а саме з від 26.11.2020. При цьому позивач в короткі терміни (в межах шести місяців з моменту прийняття Верховним Судом вказаної постанови) звернувся із даним позовом до суду та заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду посилаючись на постанову Верховного Суду 26.11.2020 у справі №500/2486/19, яким змінено практику застосування строків звернення до суду та яка може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах. За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу приватного підприємства "Укрпалетсистем" задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року - скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»