Постанова Рівненський апеляційний суд № 571/67/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2021 року м. Рівне Справа № 571/67/20 Провадження № 22-ц/4815/1318/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С. С., суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С.В. секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Рокитнівська районна державна нотаріальна контора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Осики Юрія Петровича на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 червня 2021 року (ухвалене у складі судді Комзюк А.Ф.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,- в с т а н о в и в : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Рокитнівської районної державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . За життя батько склав заповіт у 2014 році, згідно якого заповів йому розпоряджатися усім його майном. Він є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті померлого, інших спадкоємців за заповітом немає. У строк визначений законодавством із заявою про прийняття спадщини до Рокитнівської державної нотаріальної контори не звертався. У грудні 2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом та просив оформити спадщину, але йому було відмовлено у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. З письмової відповіді нотаріуса йому стало відомо, що 12 грудня 2018 року нотаріальною конторою на вищевказаний будинок видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Вважає, що строк пропущено з поважних причин. Просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили та скасувати постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 23 серпня 2018 року, як незаконну. Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перебування спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 11 календарних днів на лікарняному не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Оскільки, ще у серпні місяці 2018 року нотаріус повідомляв його про наявність заповіту батька на його користь. Крім того, зазначає, що спадкоємець міг реалізувати своє право на прийняття спадщини шляхом надсилання відповідної заяви поштою. Тому, місцевий суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не наведено причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Осика Ю П. оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки суд відмовив позивачу у праві на захист його цивільних прав та інтересів у зв`язку з чим порушено вимоги ст. 15 ЦК України. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 27 березня 2017 року. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2009 року померлому на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1 . Рішенням Рокитнівського районного суду від 27 жовтня 2011 року встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Заповітом від 24 березня 2014 року, який посвідчено секретарем виконкому Біловізької сільської ради, ОСОБА_4 на випадок смерті заповів усе своє майно, яке йому належить, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право заповів своєму синові ОСОБА_1 . Із матеріалів справи вбачається, що за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 від 20 вересня 2017 року, який є сином померлого ОСОБА_4 , Рокитнівською районною державною нотаріальною конторою Рівненської області заведено спадкову справі за №213/2017 від 20 вересня 2017 року. Також із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 до зазначеної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 , який є сином дочки спадкодавця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивач ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, у встановлений законом термін, не звернувся у нотаріальну контору та не подав письмову заяву про прийняття спадщини. 23 серпня 2018 року позивач подав до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак постановою державного нотаріуса Рокитнівської районної нотаріального округу Рівненської області від того ж числа, йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та роз`яснено право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. У зв`язку із даними обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, що передбачено частиною четвертою вищевказаної статті. Згідно частини першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд першої інстанції вірно встановив, що належними відповідачами у спорах про призначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений законом строк, а не нотаріальна контора, як визначено позивачем у даній справі. Місцевий суд звертав увагу позивача на дану обставину, однак останній не скористався правом заміни відповідача (Рокитнівська районна нотаріальна контора) належними відповідачами спадкоємцями, які прийняли спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Однак, встановивши, що позов заявлено до неналежного відповідача, суд першої інстанції фактично розглянув спір по суті обставин справи та відмовив у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини, що на переконання апеляційного суду є недопустимим, оскільки заявлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. При цьому, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженням щодо залучення належних відповідачів до участі у справі на стадії апеляційного провадження справи. Аналогічний правовий висновок, за подібних правовідносин, викладено у постанові Верховного суду від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав його заявлення до неналежного відповідача Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Осики Юрія Петровича задовольнити частково. Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 червня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рокитнівської районної державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити з мотивів наведених у даній постанові. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2021 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.