Постанова Київський апеляційний суд № 360/2683/18

Справа № 360/2683/18 Головуючий 1 інстанція- Унятицький Д.Є. Провадження № 22-ц/824/7555/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 09 липня 2020 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Верланова С.М, Мережко М.В., за участю секретаря Вергелес О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Дунаєнко Ірина Анатоліївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,- в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. 26 листопада 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Дунаєнко І.А. із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову з огляду на пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини. Вказувала, що вона пропустила строк прийняття спадщини після смерті батька з поважних причин, оскільки на момент смерті батька вона була на 7 місяці вагітності, яка проходила важко із загрозою викидня, в тому із 26 червня 2017 року по 13 липня 2017 року вона перебувала на лікуванні в умовах стаціонару. ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син, який при пологах отримав родову травму, що у свою чергу потягло його тривале послідуюче лікування впродовж року, в тому числі в умовах стаціонару. Зокрема за період із 16 січня по 27 вересня 2018 року вона чотири рази була госпіталізована із сином до лікарні. У зв`язку з наведеним, посилаючись на поважність причин пропуску строку, просила визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та визначити їй додатковий строк 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 04 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким її вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Скарга мотивована тим, що суд дав неправильну і необ`єктивну оцінку наданим нею - 2 - доказам про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Зокрема, судом не враховано, що вона з батьком проживали окремо і вона не була своєчасно обізнана про смерть батька. Окрім того, суд не дав належної оцінки медичній документації щодо складного перебігу її вагітності та послідуючого тривалого лікування сина, який зазнав родової травми. Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. В суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Захаревська Н.П. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області як незаконне. Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Тищенко Л.М. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування. Третя особа приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Дунаєнко І.А. подала заяву про розгляд спраи у її відсутність. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачка не надала доказів про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , та відсутністю підстав для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. При цьому суд виходив з того, що в період встановленого законом шестимісячного строку прийняття спадщини з 05 липня 2017 року по 05 січня 2018 року позивачка перебувала на лікуванні лише тиждень. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюєься строк у шість місяців з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Дані причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень чи сприйняття певних фактів спадкоємцем. Аналогічні роз`яснення містить п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України року «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, де - 3 - зазначено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину належної померлому приватизованої квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склав, а відтак має місце спадкування за законом. Спадкоємцями померлого за законом першої черги була його мати ОСОБА_4 та донька - позивачка у справі ОСОБА_1 . Спадщину за законом у встановлений шестимісячний строк прийняла мати померлого ОСОБА_4 , яка у встановленому законом порядку подала заяву про прийняття спадщини і за заявою якої заведена спадкова справа № 38/2017. Також, встановлено, що позивачка як спадкоємець першої черги за законом у встановлений законом шестимісячний строк спадщину не прийняла, належних та допустимих доказів про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини суду не надала. З урахуванням встановлених судом обставин щодо відсутності поважних причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки суд не дав належної оцінки медичній документації щодо складного перебігу її вагітності та послідуючого тривалого лікування сина, який зазнав родової травми, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Встановлено, що батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак згідно положень ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця. Відповідно до положень ст.1270 ЦК України позивачка мала подати заяву про приняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, тобто до 05 січня 2018 року, проте таких дій не вчинила. Із наданої суду медичної документації вбачається, що протягом шести місяців відведених законом для прийняття спадщини, позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні лише тиждень, а саме з 05 липня по 13 липня 2017 року, що у свою чергу спростовує її доводи про тривале перебування протягом строку прийняття спадщини на лікуванні. Посилання позивачки на перебування її на лікуванні із сином за період після 05 січня 2018 року колегія суддів відхиляє, оскільки ці обставини не мають правового значення. Для визначення поважності причин пропуску строку мають значення виключно об`єктивні і непереборні причини, які існували в період шестимісячного строку, а не після його спливу, як помилково вважає позивачка. Це ж стосується посилань позивачки на складний перебіг її вагітності, які не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка медична документація щодо складного перебігу вагітності. Так у справі міститься лише виписка із медичної карти - 4 - ОСОБА_1 про її перебування в період вагітності на лікуванні із 26 червня по 13 липня 2017 року. Будь-яка інша медична документація, яка б підтверджувала складний перебіг вагітності позивачки, в тому числі рекомендації щодо способу життя (постільний режим, складність у самостійному пересуванні тощо), які бдавали підстави для висновку про неможливість прибути до нотаріуса, відсутня. Доводи апеляційної скарги про не врахування судом того факту, що позивачка з батьком проживала окремо і вона не була своєчасно обізнана про його смерть, є безпідставними, оскільки,посилаючись на вказані обстаивни щодо необізнаності про смерть батька позивачка всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували, що вона не була обізнана про смерть батька з урахуванням заперечень відповідчки, яка є рідною сестрою померлого і проживала разом з ним, і яка заперечує необізнаність позивачки про смерть батька, вказуючи, що на його похованні були обидва сини померлого (рідні брати позивачки) та інші родичі. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обгрунтованим. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: