Постанова 4852 № 160/4328/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/4328/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М. розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року (суддя Турова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне бюро розслідувань, просив: - визнати протиправним та скасувати наказ директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 24.02.2021 року № 20-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок затвердження структури та змін до штатного розпису; - поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, або, у разі її ліквідації на день ухвалення судового рішення, на посаду слідчого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, з аналогічними функціональними обов`язками; - стягнути з територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають. Зазначено, що суд першої інстанції не врахував те, що доводи позивача про те, що ТУ ДБР у м. Полтаві мали місце зміни істотних умов праці, а не скорочення посад державної служби, мало місце лише втрата слідчими статусу держслужбовців, а відповідач мав застосувати положення ст. 32 КЗпП України. Також зазначено про протиправність звільнення позивача на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу» без запропонування будь-якої вакантної посади. Позивач апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача та представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 19.07.2019 по 01.03.2021 працював на посадах державної служби в територіальних управліннях ДБР. Наказом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, від 18.07.2019 №36 о/с «Про приймання на роботу ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з 19.07.2019, як обраного за конкурсом, з випробувальним строком 6 місяців. 19.07.2019 позивачем було складено присягу державного службовця. Наказом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, від 15.08.2019 №44о/с «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було було звільнено з займаної посади слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, в порядку переведення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, відповідно до ст.41 Закону України «Про державну службу», з 16 серпня 2019 року. Наказом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 16.08.2019 №94о/с «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в порядку переведення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з випробувальним строком 1 місяць. Наказом Державного бюро розслідувань від 18.09.2019 №343-ос ОСОБА_1 з 20.09.2019 присвоєно 7 (сьомий) ранг державного службовця, як такому, що пройшов випробування та має спеціальне звання капітана поліції. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 27.11.2019 №167-0 ОСОБА_1 переведено за його згодою на посаду слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, з 02.12.2019. 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 вручено попередження про наступне вивільнення від 02.11.2020 №16117/15-01, яким позивача попереджено, що у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок затвердження структури та змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, відповідно до наказів Державного бюро розслідувань від 15.10.2020 №581, від 20.10.2020 №197ДСК, буде скорочення посади слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яку він обіймає, не раніше 30 календарних днів з моменту вручення цього попередження, тому його буде звільнено на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» з виплатою згідно з частиною четвертою цієї статті вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 24.02.2021 №20-о «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до п.2 ч.3 ст.13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», п.1 ч.1, ч.4 ст.87 Закону України «Про державну службу», припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, з 01.03.2021, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок затвердження структури та змін до штатного розпису. Підставою видання вказаного наказу визначено: накази Державного бюро розслідувань від 15.10.2020 №581, від 20.10.2020 №197ДСК, наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 29.10.2020 №167-о, попередження про наступне вивільнення від 02.11.2020 № 16117/15-01. Позивач звернувся з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що спірний наказ є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. 12 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України№ 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань», який набрав чинності з 01 березня 2016 року, відповідно до статті 1 якого ДБР визначено як центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Кабінетом Міністрів України 29 лютого 2016 року прийнято постанову №127 «Про утворення Державного бюро розслідувань». 03 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України №305-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», який набрав чинності 27 грудня 2019 року. Статтею 1 Закону №794-VIII (у редакції з 27.12.2019 року) визначено, що ДБР є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що з 27 грудня 2019 року змінено правовий статус ДБР з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції, на державний правоохоронний орган. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перед звільненням обіймав посаду державної служби - слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, був державним службовцем та склав присягу державного службовця, а оскаржуваним наказом позивача звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок затвердження структури та змін до штатного розпису, з припиненнями державної служби відповідно до пункту1 частини 1, частини 4 статті 87 Закону України «Про державну службу». Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» №889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. За приписами частини 1 статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону). Пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII визначено, що однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. 02 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2019 року №378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», яким, зокрема, змінено порядок скорочення посад державної служби. Зокрема, статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 422, статті 74, частини третьої статті 121 КЗпП України, встановлюються законом, що регулює їхній статус (тобто для державних службовців - Законом України «Про державну службу»). Крім цього, статтю 49-2 КЗпП України доповнено частиною 6, відповідно до якої вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: - про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; - у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу (звільнення, в тому числі, внаслідок скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу) та положення частини другої цієї статті (частина 2 статті 49-2 КЗпП України - при вивільнені працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишенні на роботі) не застосовуються; - не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. 13 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 року №440-ІХ, яким внесені зміни до Закону №889-VIII. Відповідно до частини 3 статті 87 Закону №889-VIII (в редакції Закону №440-IX від 14.01.2020 року, чинній на момент попередження позивача про наступне вивільнення) суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення. При цьому, вжите у частині третій статті 87 Закону № 889-VIII слово «може» означає, що на суб`єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов`язок з працевлаштування працівників, що вивільняються. Вирішення питання пропонувати державному службовцю вакантну посаду чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення. Отже, після внесення Законом №440-IX змін до Закону №889-VIII положення статті 49-2 КЗпП України в частині обов`язку власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на державних службовців не поширюються. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Положеннями частини 3 статті 5 Закону №889-VIII визначено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом. Вірними є висновки суду першої інстанції, що оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону №889-VIII на час існування спірних правовідносин було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, то в даному випадку саме норми спеціального законодавства підлягають застосуванню. Як було встановлено судом першої інстанції, 27 грудня 2019 року відбулась зміна правового статусу Державного бюро розслідувань з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 9 Закону №794-VIII (в редакції зі змінами, внесеними Законом №305-ІХ) організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України. Указом Президента України від 05.02.2020 №41/2020 було затверджено нову організаційну структуру Державного бюро розслідувань. Наказом ДБР від 08.07.2020 №323 (зі змінами згідно наказу №583 від 15.10.2020 року) затверджено Перелік посад у територіальних управліннях ДБР, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами. Зазначеним переліком передбачено, що посади директора та заступників директора територіальних управлінь, які належали до посад державної служби, заміщуються посадами рядового та начальницького складу із присвоєнням граничних спеціальних звань за цими посадами. Наказом ДБР від 15.10.2020 №583 внесено зміни до наказу ДБР від 08.07.2020 №323 та доповнено Перелік посад у територіальних управліннях, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, зокрема, посадами: - начальник відділу (слідчого, оперативного) - підполковник ДБР; - заступник начальника відділу (слідчого, оперативного) - підполковник ДБР; - старший слідчий слідчого відділу - майор ДБР; - слідчий слідчого відділу - капітан ДБР. 13.10.2020 до ДБР надійшло подання Директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, №15094/15-10 про затвердження нової структури та чисельності територіального управління. На підставі положень статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та зазначеного подання, наказом ДБР від 15.10.2020 № 581 «Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань» в.о. Директора полковник ДБР Сухачов О.О. затвердив нову структуру та штатну чисельність Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві. 19.10.2020 до ДБР надійшло подання Директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, №50дск/15-10 про внесення змін до штатного розпису територіального управління. Наказом ДБР від 20.10.2020 №197ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві» відповідно до пунктів 4, 8 частини першої та частини другої статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», пункту 1 частини першої Закону України «Про державну службу», та Переліку посад у територіальних управліннях ДБР, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами, затвердженого наказом ДБР від 08.07.2020р. №323 (із змінами), затверджено зміни до штатного розпису територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, на 2020 рік №3 (вводиться в дію з 01.12.2020р.), №4 (вводяться в дію з 23.12.2020р.), №5 (вводяться в дію з 04.01.2021р.), №6 (вводяться в дію з 01.02.2021р.). Наказом ДБР від 30.12.2020 №303ДСК «Про затвердження змін до наказів Державного бюро розслідувань» затверджено зміни до наказів ДБР, зокрема, пунктом 2 внесено зміни у пункті 4 наказу ДБР від 20.10.2020р. №197 ДСК в частині дати введення в дію змін до штатного розпису, зокрема, замість 01.02.2021р. визначено дату 01.03.2021р. Згідно із додатками до наказу ДБР від 20.10.2020р. №197ДСК (зміни до штатного розпису на 2020 рік №6), посади державної служби ТУ ДБР у місті Полтаві, в тому числі посаду, яку обіймав позивач - слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, виведено із штатного розпису. Водночас до штатного розпису ТУ ДБР у місті Полтаві введено нові посади (іншої категорії) - рядового та начальницького складу у новостворених відділах згідно з новою структурою територіального управління. Посади державної служби у раніше діючих підрозділах ТУ ДБР у місті Полтаві, зокрема, у Другому слідчому відділі (відділі з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя), а саме: 1 штатну посаду начальника відділу; 1 посаду заступника начальника відділу та 20 штатних посад слідчих - скорочено. На підставі вказаних змін до штатного розпису на 2020 рік №6 ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, посади державної служби у слідчому управління ТУ ДБР у м. Полтаві виведені зі штатного розпису та водночас введено нові посади (іншої категорії) старшого та середнього начальницького складу, а саме: Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Полтаві) зі штатом: начальник відділу 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), заступник начальника 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 5 штатних посад (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 5 штатних посад (середній начальницький склад, капітан ДБР), всього 12 посад начальницького та середнього складу; Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Харкові) зі штатом: начальник відділу 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), заступник начальника 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 8 штатних посад (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 9 штатних посад (середній начальницький склад, капітан ДБР), всього 19 посад начальницького та середнього складу; Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) зі штатом: начальник відділу 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), заступник начальника відділу 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 9 штатних посад (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 9 штатних посад (середній начальницький склад, капітан ДБР), всього 20 посад начальницького та середнього складу; Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Сумах) зі штатом: начальник відділу 1 штатна посада (старший начальницький склад, підполковник ДБР), старший слідчий - 3 штатні посади (старший начальницький склад, майор ДБР), слідчий - 3 штатні посади (середній начальницький склад, капітан ДБР), всього 7 посад начальницького та середнього складу. Судом першої інстанції було вірно встановлено, що внаслідок реалізації наказів ДБР від 20.10.2020 року №197ДСК та від 30.12.2020 року №303ДСК посади державної служби у слідчому управлінні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, були повністю виведені зі штатного розпису територіального управління, в тому числі і посада, яку займав позивач - слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, виведена зі штатного розпису, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, введено посади старших слідчих (старшого начальницького складу (майор ДБР)) та слідчих (середнього начальницького складу (капітан ДБР)). За викладених обставин, судом першої інстанції вірно було встановлено, що у зв`язку зі зміною правового статусу Державного бюро розслідувань (центральний орган виконавчої влади перетворений у державний правоохоронний орган) була скорочена посада державної служби, яку обіймав позивач, внаслідок змін штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві. Скорочення посади державної служби, яку обіймав позивач, відбулося внаслідок зміни структури та зміни штатного розпису органу, в якому він працював. При цьому, з урахуванням приписів п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу, як зі скороченням чисельності або штату державних службовців, так і без такого скорочення, є самостійною та достатньою підставою для припинення державної служби та звільнення працівника - державного службовця, скорочення посади якого відбулося у наведений спосіб та зазначений порядок. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції вірно було враховано, що накази Державного бюро розслідувань від 20.10.2020 №197ДСК та від 30.12.2020 №303ДСК є чинними. Судом першої інстанції також вірно було враховано, що зміна належності посади державної служби до певної категорії посад державної служби не відбувалася, а відбувалося скорочення посади державної служби взагалі, тобто державна служба припинялася, а не відбувалися істотні зміни умов державної служби, тому і положення ст.43 Закону України «Про державну службу» у даному випадку не застосовуються. Судом першої інстанції також вірно було враховано, що відповідно до наказу ДБР від 30.09.2020 №434-ос/дск ОСОБА_2 з 01.10.2020 призначено на посаду Директора ТУ ДБР у м. Полтаві, та останній як директор ТУ ДБР у м. Полтаві мав повноваження на підписання оскаржуваного наказу. Вірно судом першої інстанції також було зазначено, що враховуючи, що підстави та процедура звільнення державних службовців визначені Законом №889-VIII (у редакції, чинній на момент існування спірних відносин), а можливість прийняття особи на роботу після її звільнення за рішенням суб`єкта призначення є його правом, а не обов`язком, відсутня ситуація, за якої позивач зазнає менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб. Таким чином, судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне бюро розслідувань, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 18 листопада 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш