Постанова Львівський апеляційний суд № 943/1131/21
від 15.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 943/1131/21 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б.М. Провадження № 33/811/1417/21 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича, розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Скороробогатого Миколи Вікторовича на постанову Буського районного суду Львівської області від 23 липня 2021 року, встановив: постановою Буського районного суду Львівської області від 23 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та оштрафовано на 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн. Згідно протоколу серії ОБ № 028699 від 08.06.2021 року, вбачається, що 08.06.2021 року о 23.17 год між селами Острів Куткір Золочівського району Львівської області, ОСОБА_1 керував міні трактором «Витязь», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Скоробогатий М.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування покликається на те, що не погоджується з даною постановою, оскільки вважає таку постановленою з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд неналежно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив та не надав належної оцінки доказам та обставинам справи. Так у постанові зазначено неповні дані, які були вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, на який посилається суд, що підтверджує неповноту з`ясування істотних та суттєво важливих обставин справи, які б дали право застосувати суду норми матеріального права, що стали підставою для відповідальності. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 028699 від 08.06.2021 року, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 керував мінітрактором «Витязь» VM 150 RX. Як працівниками поліції, так і судом проігноровано, що за технічними характеристиками та призначенням «Витязь» VM 150 RX, не є ні трактором, ні мінітрактором, як це зазначено у протоколі та у постанові суду. Разом з тим, в протоколі та постанові суду зазначено, що на «транспортному засобі», яким керував ОСОБА_1 відсутній номерний знак. При цьому судом проігноровано, що працівниками поліції щодо ОСОБА_2 не складалося протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом без номерних знаків та відповідної державної реєстрації, без технічного паспорта на такий транспортний засіб, що само по собі свідчить про невірне застосування норм матеріального права. Так, відповідно до Інструкції по експлуатації вбачається, що агрегат, яким керував ОСОБА_3 є мотоблоком модернізованим "Витязь", та відповідно до ДСТУ 2984-95 Засоби транспортні дорожні. Терміни та визначення, «мотоблоки», «мотоблоки модернізовані» не відносяться до транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення. Та не підлягають державній реєстрації. Мотоблок модернізований марки "Витязь" VM 150 RX. до визначення транспортного засобу не належить та державній реєстрації не підлягає. Вважає, що роблячи висновок про винуватість ОСОБА_1 суд проігнорував надані йому докази та вимоги нормативних актів, що стало підставою для прийняття незаконного рішення. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Скоробогатий М.В. в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у ній, просив таку задоволити. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Скоробогатого М.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до змісту статті 266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДРслідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ № 028699 від 08.06.2021 року; рапортом поліцейського СРПП ВП № 2; диском відеозапису. Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керував транспортним засобом - міні трактором «Витязь», без номерного знаку. З відеозапису з бодікамери працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 керував чотирьохколісним механічним транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та в подальшому відмовився від проходження огляд на місці та в медичному закладі. Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи. На переконання апеляційного суду, не є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, доводи захисника про те, що мотоблок «Витязь», керування яким здійснював ОСОБА_1 , не є транспортним засобом з таких підстав. Згідно із ч. 8 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами, зокрема, у ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби. Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, із змінами, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Відповідно до роз`яснень Верхового Суду, викладених в постанові №278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 , в темну пору доби, перебуваючи на водійському сидінні мотоблоку «Витязь» здійснював рух та був зупинений працівниками поліції. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, переконливо свідчать про те, що в даному випадку мотоблок «Витязь» використовувався як механічний транспортний засіб, а ОСОБА_1 виконував функції водія. Доводи апеляційної скарги про те, що мотоблок не підлягає державній реєстрації та для керування ним не потрібно посвідчення водія не спростовують висновки суду про те, що у даному випадку цей мотоблок використовувався як транспортний засіб, оскільки приводився в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, здійснював рух по автодорозі між селами Острів Куткір Золочівського району Львівської області, під керуванням ОСОБА_1 , а не використовувався за призначенням для обробки землі оператором, який у піший спосіб рухається по землі. Позицію захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Скоробогатого М.В. про невинуватість, та те, що ОСОБА_1 , керував мотоблоком, а не транспортним засобом, слід вважати такою, що направлена на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПсуд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Скоробогатому Миколі Вікторовичу строк на апеляційне оскарження постанови Буського ра йонного суду Львівської області від 23 липня 2021 року. апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Скоробогатого Миколи Вікторовича залишити без задоволення. Постанову Буського районного суду Львівської області від 23 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич