Постанова 4824 № 940/308/23

Постанова Іменем України 07 серпня 2023 року м. Київ провадження №33/824/3450/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області в складі судді Косович Т. П. від 25 травня 2023 року у справі №940/308/23 Тетіївського районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В: 26 березня 2023 року інспектором СРПП ВП з БЗ Білоцерківського РУП старшим сержантом поліції Демко О. О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №182952 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 26.03.2023, о 12 год. 45 хв., на вул. Миру в с. Дібрівка, Київської області, керував мотоблоком Forte MD-83, з ознаками алкогольного сп`яніння. В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначено, що до протоколу додаються пояснення та DVD-диск. Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що він керував мотоблоком. Більше того, вважав, що мотоблок не є транспортним засобом і для керування ним не потрібно навчатися та не передбачено законом водійських посвідчень для мотоблоків, оскільки останні не підлягають державній реєстрації. Зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за кермом мотоблоку був його племінник, який залишив мотоблок з увімкненою передачею, а він лише підійшов до мотоблока вимкнути передачу. Додав, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише зазначив поліцейським що пройде перевірку за наявності двох свідків, що працівники поліції проігнорували, і не видали йому направлення. Додав, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. За вказаних обставин просив скасувати постанову Тетіївського районного суду Київської області від 25.05.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судове засідання 11 липня 2023 року ОСОБА_1 не з`явився. Разом з тим, апеляційний суд, з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи апеляційної скарги, відклав розгляд справи на 07 серпня 2023 року. У судовому засіданні 07.08.2023 ОСОБА_1 надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, пояснив, що він не керував мотоблоком, а лише підійшов до нього, щоб вимкнути передачу. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 26.03.2023, о 12 год. 45 хв., на вул. Миру, в с. Дібрівка, Київської області, керував мотоблоком Forte MD-83, з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського. Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №182956 від 26.03.2023 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким встановлено, що ОСОБА_1 керував мотоблоком та відмовилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано його винним за відсутності доказів керування мотоблоком і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому обставин відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Також факт відмови може бути зафіксований у поясненнях свідків, але лише у разі неможливості проведення такої фіксації засобами відеозапису. Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останньої від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована на не лише поясненнями свідків, а й на нагрудну бодікамеру поліцейського. Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №182956 від 26.03.2023вбачається, що ОСОБА_1 , 26.03.2023, о 12 год. 45 хв., на вул. Миру, в с. Дібрівка, Київської області, керував мотоблоком ForteMD-83, з ознаками алкогольного сп`яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 власноручно написав: «пояснення на окремому аркуші. Я не керував, керував племінник» (а.с. 2). В письмових поясненнях ОСОБА_1 від 26.03.2023 року у відповідній графі останній підписався, що з положеннями ст. 63 Конституції України він ознайомлений. По суті ОСОБА_1 пояснив, що 26.03.2023, приблизно о 12 год. 45 хв., він сидів біля під`їзду за адресою: вул. Миру, в с. Дібрівка, Київської області, курив, а його племінник їхав на мотоблоці. Працівники поліції підійшли до нього та повідомили що їхав він, після чого запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на що він відмовився так як він не їхав. Вживав алкоголь після приїзду працівників поліції (а.с. 3). Судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 5), щодо яких суд зазначає наступне. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоблоком з причепом та місцем для водія дорогою загального користування, після сигналу поліцейської машини з метою зупинки, останній прискорився та звернув у відкритий двір, поліцейські продовжували його переслідування до двору. У дворі, ОСОБА_1 швидко заглушив двигун мотоблока та намагався втекти, однак поліцейські наздогнали його. ОСОБА_1 весь час заперечував факт керування мотоблоком та зазначав, що за кермом був його племінник, який стояв поряд, однак останній заперечив такий факт. На пропозицію поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовилася в категоричній формі. Також повідомив, що вживав алкоголь, однак не керував мотоблоком. При цьому, зазначені вище протокол, пояснення та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №182956 від 26.03.2023 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким встановлено, що ОСОБА_1 керував мотоблоком та відмовилася пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР. Отже, доводи скаржника про те, що він не керував мотоблоком, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом, з якого вбачається факт безпосереднього керування ОСОБА_1 мотоблоком Forte MD-83і такі докази у сукупності кореспондуються з обставинами, викладеними у протоколі серіїДПР18 №182956 від 26.03.2023. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_1 не кореспондуються з наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Більше того, пояснення ОСОБА_1 , надані в суді апеляційної інстанції не кореспондуються з наявними письмовими поясненнями, наявними в матеріалах справи. Так, в письмових поясненнях ОСОБА_1 , вказано, що він сидів біля під`їзду, в момент, коли до нього підійшли працівники поліції, в той час як в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 пояснив, що підійшов до мотоблоку вимкнути передачу, коли до нього підійшли працівники поліції. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 є суперечливими та не спростовують доведених обставин та фактів, доказами в їх сукупності, наявними у матеріалах спарви. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ДПР18 №182956 від 26.03.2023 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності. У даній справі не підлягають встановленню та перевірці обставини перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі обставини перевіряються судом у випадку порушення водієм п. 2.9.а ПДР України, в той час як у даній справі протокол складено за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, і перевірці підлягає саме обставина відмови від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР, за що і складено протокол відносно ОСОБА_1 . Скаржник також помилково вважає, що відсутність свідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є порушенням ст. 266 КУпАП, та є підставою для скасування постанови першої інстанції, оскільки, як вже вказувалось вище, ч. 2 ст. 266 КУпАП, передбачена можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. Відтак відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з фіксуванням такої відмови на бодікамеру поліцейського без залучення свідків не є порушенням норм законодавства, прав ОСОБА_1 та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду за допомогою приладу Драгер, лише із залученням свідків спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоблоком та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в категоричній формі та не просив залучити свідків. Більше того, як вже зазначалось, вище свідки залучаються лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Крім того, такі доводи не спростовують висновок суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. З тих же підстав апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що він лише підійшов до мотоблоку, щоб вимкнути коробку передач, оскільки з відеозапису чітко вбачається факт керування саме ОСОБА_1 мотоблоком, намагання втекти від поліцейських та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Доводи скаржника про те, що мотоблок не є транспортним засобом, оскільки так зазначено в інструкції з його експлуатації, та що для керування ним не видається посвідчення водія не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на наступне. Дійсно, якщо мотоблок приводиться в рух мускульною силою та двигуном для обробки землі, на ньому немає обладнання для перевезення людей і (або) вантажу, кермового колеса та місця для водія, особа, яка експлуатує мотоблок таким чином не вважатиметься водієм в розумінні положень ПДР України. Однак мотоблок, яким керує особа є транспортним засобом, оскільки визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п. 1.10 ПДР України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Проаналізувавши дану норму, слід дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність, за наявності для того підстав, за керування ним у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик