Постанова Київський апеляційний суд № 359/3928/23

Постанова Іменем України 11 липня 2023 року м. Київ провадження №33/824/3348/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Кабанячого Ю. В. від 05 червня 2023 року у справі №359/3928/23 Бориспільського міськрайонного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 У С Т А Н О В И В: 25 квітня 2023 року інспектором ВРПП Бориспільського РУП старшим лейтенантом поліції Собчишиним В. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №199131 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 25.04.2023, о 18 год. 36 хв., на вул. Берегова, в с. Проців, Київської області, керував транспортним засобом «PeugeotBoxer», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначено, що до протоколу додаються матеріали справи, направлення та розписка. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 05 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що він керував автомобілем. Суд не звернув уваги на те, що саме за вказівкою поліцейського він здійснив перепаркування транспортного засобу, а тому такі дії працівників поліції вважав провокацією. Зазначив, що суд першої інстанції перебрав на себе функції обвинувачення, змінивши формулювання адміністративного правопорушення йому на шкоду. Вказав, що в протоколі зазначено, що водій керував авто, в той час як суд зазначив, що він керував автомобілем «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 . Додав, що розгляд справи проводився без участі сторони обвинувачення, що свідчить про упередженість суду та порушує принцип невинуватості. Додав, що наявний в матеріалах справи відеозапис не відповідає положенням Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, оскільки не є безперервним. Крім того, вказував, що в протоколі не зазначено, що до нього додається відеозапис із бодікамери поліцейського, і ним не зафіксовано законної зупинки працівниками поліції. Вказав, що поліцейські порушили порядок оформлення відмови від проходження огляду, оскільки поліцейський спочатку пропонував пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а вже потім за допомогою приладу драгер. За вказаних обставин просив скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 05.06.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того, пояснив, що працює зварювальником, і в той день, також працював зі складними швами, де неможливо використати захисну маску, тому в нього дійсно були червоні очі, і такий факт він не заперечував і під час оформлення протоколу. Також пояснив, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», однак йому не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Визнав, що від адвоката відмовився, оскільки вважав, його присутність під час складання протоколу недоречною. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 25.04.2023, о 18 год. 36 хв., на вул. Берегова, в с. Проців, Київської області, керував транспортним засобом «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського. Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у повністю доведена вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №199131 від 25.04.2023; рапортом старшого лейтенанта Собчишина В. В., направленням на огляд водія ОСОБА_1 до КНП ББЛІЛ для проходження огляду на стан сп`яніння, розпискою ОСОБА_2 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зафіксовано що ОСОБА_1 керував автомобілем та відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано його винним за відсутності доказів керування транспортним засобом і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому, обставини відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Також факт відмови може бути зафіксований у поясненнях свідків, але лише у разі неможливості проведення такої фіксації засобами відеозапису. Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останнього від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована не лише поясненнями свідків, а й на нагрудну бодікамеру поліцейського. Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №199131 від 25.04.2023вбачається, що ОСОБА_1 , 25.04.2023, о 18 год. 36 хв., на вул. Берегова, в с. Проців, Київської області, керував транспортним засобом «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського №6. Протокол підписано особисто ОСОБА_1 та у графі «пояснення особи» ОСОБА_1 зазначив, що від проходження огляду відмовляється (а. с. 2). З розписки ОСОБА_2 вбачається, що останній взяв під його відповідальність автомобіль «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився на вул. Берегова, 1, в с. Проців. Також зобов`язався не передавати автомобіль водію ОСОБА_1 (а.с. 6). Згідно направлення на огляд водія ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння до КНП «ББЛІЛ» в останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с. 7). З копії постанови серії БАБ №432480 від 25.04.2023, вбачається, що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн, яка підписана ОСОБА_1 без зауважень, вбачається, що ОСОБА_1 , 25.04.2023, о 18 год. 36 хв., на вул. Берегова, в с. Проців, керував автомобілем «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим паском безпеки та не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.3.в, 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Як на перевірку доводів скаржника, судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 10), щодо яких суд зазначає наступне. Відеозапис починається з того, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Peugeot Boxer», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює рух протягом короткої відстані та зупиняється, після чого виходить з автомобіля. До автомобіля підійшов поліцейський, після чого встановив особу водія. Після чого поліцейський запитує у ОСОБА_1 чи автомобіль, яким він керував, належить йому, на що ОСОБА_1 вказав, що це його особистий автомобіль. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини рота, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я або на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». На що ОСОБА_1 о 18:37:03 відмовляється у ствердній формі, з посиланням на те, що алкоголь він не вживав, о почервоніння очей викликане через зварювання. Після чого поліцейський роз`яснює, що у випадку відмови на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України на що ОСОБА_1 повідомляє, що він зрозумів. Після чого поліцейський роз`яснив ОСОБА_3 його права та обов`язки, після чого ОСОБА_1 повідомив, що почервоніння очей у нього викликано через роботу зі зварювальним приладом на що поліцейський повідомив, що він лише вбачає таку ознаку, а у водія є обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що зрозумів. Також ОСОБА_1 вказує, що в нього немає претензій до того, що його зупинили поліцейські і він не оскаржує дії поліцейських щодо його зупинки, і наслідки відмови йому зрозумілі та, що автомобіль є кому передати. При цьому, зазначені вище протокол, розписка, направлення, копія постанови серії БАБ №432480 та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що відеозапис не є безперервним та що у протоколі не зазначено, що до нього додано відеозапис з бодікамери. Разом з тим, такі доводи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки відеозапису, що міститься на диску, достатньо для перевірки встановлених судом обставин керування автомобіля та відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Більше того, у протоколі зазначено, що обставини керування та відмови водія від проходження огляду зафіксовано на спеціальний технічний пристрій бодікам №6. Також у протоколі зазначено, що до нього додаються матеріали справи, а з внутрішнього опису адміністративного матеріалу, який направлявся до суду, вбачається, що на 10 аркуші міститься диск. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серіїААД №199131від 25.04.2023, розпискою, направленням,копією постанови серії БАБ №432480 та відеозаписом бодікамери поліцейського з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а також факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР. Отже, доводи скаржника про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом, з якого безпосередньо вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобіля «PeugeotBoxer», д.н.з. НОМЕР_1 , і такі докази у сукупності кореспондуються з обставинами, викладеними у протоколі серії ААД №199131від 25.04.2023. Більше того, факт керування також підтверджується копією постанови серії БАБ №432480 від 25.04.2023 якою на ОСОБА_1 накладено штраф за керування автомобілем будучи не пристебнутим паском безпеки та без посвідчення водія. І на відеозаписі ОСОБА_1 не заперечував таких обставин щодо законності його зупинки. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ААД №199131 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності. У даній справі не підлягають встановленню та перевірці обставини перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі обставини перевіряються судом у випадку порушення водієм п. 2.9.а ПДР України, в той час як у даній справі протокол складено за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, і перевірці підлягає саме обставина відмови від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР, за що і складено протокол відносно ОСОБА_1 . Відтак апеляційний суд не приймає доводи скаржника, щодо незаконної зупинки транспортного засобу оскільки такі обставини не підлягають встановленню у даній справі. Більше того, обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського виникає не на підставі зупинки транспортного засобу, а лише до тих водіїв щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Скаржник також помилково вважає, що поліцейські порушили порядок оформлення відмови від проходження огляду запропонувавши спочатку пройти огляд в закладі охорони здоров`я, а вже потім за допомогою приладу драгер. Дійсно з відеозаписом підтверджується такий факт, однак за обставин відмови від проходження такого огляду, усне висловлення поліцейського порядку проходження не тій послідовності не є порушенням прав ОСОБА_1 та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки він відмовився від обох порядків одночасно. Крім того така обставина не спростовує факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. Більше того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер» так і у закладі охорони здоров`я, і повідомив поліцейському, що наслідки відмови йому відомі. Доводи скаржника про те, що суд змінив формулювання адміністративного правопорушення апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що у протоколі у відповідній графі «транспортний засіб» зазначено «Peugeot Boxer», у графі номерний знак « НОМЕР_1 ». Відтак в мотивувальній частині постанови суд описував обставини викладені у протоколі з урахуванням обставин які підлягали встановленню, які містяться у протоколі та долучених до нього доказах. Відтак, суд першої інстанції, в мотивувальній частині описував, встановлені обставини, а не переписував фабулу правопорушення із протоколу. Посилання скаржника на те, що він здійснив перепаркування автомобіля на вимогу поліцейського не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, відеозапис розпочинається з того що ОСОБА_1 перепаковує автомобіль, однак не зафіксовано, що була така вказівка чи вимога поліцейського, тому такі доводи скаржника апеляційний суд не приймає. Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови серії БАБ №432480 від 25.04.2023 якою на ОСОБА_1 накладено штраф за керування автомобілем будучи не пристебнутим паском безпеки та без посвідчення водія і в матеріалах справи відсутні докази, щодо скасування даної постанови. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської областівід 05 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. Ф. Мазурик