Постанова 4855 № 640/2477/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2477/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Амельохін В.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Хмарській К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 №289/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили рішенням у справі №640/2477/21 та шляхом зупинення дії пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 №289/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням у справі №640/2477/21. Обґрунтовуючи вказану заяву, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. зазначив про очевидну протиправність рішення відповідача, що порушує його права та інтереси, а також на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, дію пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 №289/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частинні заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представником Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про забезпечення позову (за текстом апеляційної скарги). Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного захисту (поновлення) оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Також, судом першої інстанції зазначено, що для відновлення ділової та професійної репутації позивача, після анулювання доступу до Державного реєстру прав, необхідно буде докласти значних зусиль. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з частин першої - другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб. Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 року в справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Також, суд має вказати мотиви, які слугували причиною постановленню ухвали про забезпечення позову, зокрема, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Так, предметом розгляду даної справи є наказ Міністерства юстиції України від 22.01.2021 року №289/5 «Про задоволення скарги». У свою чергу, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. своєю заявою, як засіб забезпечення позову до подання позовної заяви просив: - вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 №289/5 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили рішенням у справі №640/2477/21 та шляхом зупинення дії пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 №289/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням у справі №640/2477/21. Відтак, фактично метою звернення скаржника до суду із відповідною заявою є зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2021 року №289/5 «Про задоволення скарги», законність чи протиправність якого є предметом дослідження за результатами судового розгляду даної справи. З матеріалів справи вбачається, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки оскаржуваний наказ вважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, задоволення даної заяви про забезпечення позову є безпідставним, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни таких правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №01-07/12/18 та у постанові від 18.02.2021 року по справі №ЗП/380/35/20. Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для її задоволення. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, та відповідність їх вимогам частини 2 статті 150 КАС України, а тому оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242, 243, 294, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року про забезпечення позову - скасувати. У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 16.11.2021 року