Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 661/3197/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 661/3197/21 Головуючий в 1 інстанції: Чирський Г.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил ВСТАНОВИЛА: У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0102/50800/21 від 28.07.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто у сумі 5 113,44 грн.. провадження у справі про порушення митних правил № 0102/50800/21 від 28.07.2021 року закрити. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач не погоджується з винесеною постановою, оскільки в його діях відсутні ознаки порушення митних правил. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Новокаховськ у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що 24.05.2021 року до митного поста «Каховка» Чорноморської митниці Держмитслужби в електронному вигляді митним брокером ОСОБА_1 було подано митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ», №UA508020/2021/002242, з метою проведення митного оформлення товарів № 1, 2, 3, зазначених в цій декларації. Разом із зазначеною митною декларацією в електронному вигляді ОСОБА_1 до митниці було подані документи, які містять відомості про товари №№1-3. Однак, для підтвердження заявленого митним брокером коду товарів № 1, 2, 3, митна служба 24.05.2021 року направила декларанту електронний запит стосовно надання усіх наявних відомостей, необхідних для підтвердження заявленого коду задекларованих товарів. В свою чергу, у відповідь на запит митниці декларантом було надано додаткові відомості (електроні копії технічних паспортів задекларованих товарів та електрону копію митної декларації країни відправлення). В подальшому, а саме 25.05.2021 року митною службою було проведено частковий митний огляд товарів, заявлених за декларацією «ІМ 40 ДЕ», № UA508020/2021/002242 та складено відповідний акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, що в свою чергу підтверджується відповідним актом від 25.05.2021 року. Але, не зважаючи на вищезазначене, митним органом, на думку позивача, прийнято безпідставне та необґрунтоване рішення про визначення коду товару від 25.05.2021 року № KT-UA508020-0002- 21, а саме ротаційну піч хлібопекарську, заявлену декларантом за кодом УКТЗЕД 8417 20 90 00 залишити за тим же кодом, а код, як зазначено в оскаржуваній постанові, для візків пекарських на металевих колесах - з коду УКТЗЕД 8417 20 90 00 зі ставкою мита 2% змінити на код товару згідно УКТЗЕД 8716 80 00 00 зі ставкою мита 10%, що і стало підставою до притягнення митницею позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку із таким самостійним визначенням коду УКТЗЕД. Позивач вважає, що судом першої інстанції надано не вірно оцінку матеріалам справи, що призвело до ухвалення не вірного рішення. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається, про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, тому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, 24.05.2021 року до митного поста «Каховка» Чорноморської митниці Держмитслужби, в електронному вигляді подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», №ЕЇА508020/2021/002242, з метою проведення митного оформлення товарів: товар №1 - комплектуючі складові частини однієї мінілінії тм "FORNIPA" для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості - обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, що постачаються у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами, а caмe: FDK 3000 Hamur Yogurma Makinesi Тістоміс на 150 кг. борошна (обладнання для виробництва хлібобулочних Bnpo6iB); FVD 3000 Kesme Tartma Makinesi Тістоподільник (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів); FCR 3000 Konik Cevirme Makinesi Тістоокруглювач (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів); FLM 3000 Uzun sekil Verme Makinas. Тістозакаточна машина (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів); FCL 2000 Klima bnitesi Установка мікроклімату для парозволоження тіста тістомісу (обладнання для виробництва хлібобулочних BHpo6iB); FEDM Ekmek Dilimleme Makinas. Хлібобулочновиробничий подільник (обладнання для виробництва хлібобулочних Bnpo6iB); FEDM Bread Slicing Machine Борошнопросіювач тістоміса (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів) , заявлений код 8438 10 10 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита - 3%); товар №2 - комплектуюча складова частина однієї міні лінії торгової марки "FORNIPA" для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості, а саме: FEN 80100 Doner Arabal. F.r.n adet Tava Arabas/ ve 150 Adet Tavas піч хлібопекарська (на пеллетах, не тунельна, не електрична) в комплекті з візком і пательнями. Постачається у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами. Заявлений код 8417 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита - 2%); товар №3 - комплектуючі складові частина однієї мінілінії тм "FORNIPA" для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості - вироби з пластмаси для переміщення товарів, а саме: FFS 2000 Un Eleme Makinesi Пластиковий ящик для хлібобулочних виробів; Постачається у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами. Заявлений код 8417 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита - 6,5%). Відправником товарів виступало підприємство «FORNIPA MAKINA SAN. VE TIC.LTD.STI.», (Fevzi Cakmak Mah. 10757. Sk. Elit San. Sit. No:5F Karatay) / Konya Turkey, а одержувачем товарів ФОП « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). Декларування даного товару здійснювалося відповідно до договору про надання послуг митного брокера №102 від 08.12.2017 року, укладеного між ФОП " « ОСОБА_2 " та ФОП « ОСОБА_1 », про що зазначено у графі 54 та графі 14 митної декларації від 24.05.2021 №UA508020/2021 /002242. Разом із зазначеною митною декларацією в електронному вигляді подано наступні документи: - Пакувальний лист №PACKINGLIST від 26.04.2021; - Рахунок-фактура №INR 2021000000015 від 26.04.2021; - Автотранспортна накладна №2104220006-1 від 04.05.2021; - Декларація про походження товару INR 2021000000015 від 26.04.2021; - Банківський платіжний документ №1JBKLL4 від 29.04.2021; - Калькуляція транспортних витрат№1 від 12.05.2021; - Комерційну пропозицію від виробника № 121 *2021 від 12.04.2021; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №1 від 12.04.2021; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) №042112 від 12.04.2021. Однак, для підтвердження заявленого коду товарів №1, 2, 3 декларанту електронним повідомленням направлено запит стосовно надання усіх наявних відомостей необхідних для підтвердження заявленого коду задекларованих товарів. У відповідь від декларанта отримано додаткові відомості (електронні копії технічних паспортів задекларованих товарів та електронну копію митної декларації країни відправлення). У відповідності до положень статті 356 Митного кодексу України, а також згідно з визначеними митними процедурами 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» з примітками щодо перевірки правильності класифікації товарів, 202-1 «Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, з 24.05.2021 по 25.05.2021 проведено частковий митний огляд товарів заявлених за декларацією «ІМ 40 ДЕ», №ІІА508020/2021/002242. Складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручої поклажі та багажу №ІІА508020/2021/002242 від 25.05.2021. Встановлено, що заявлений товар №2 «комплектуюча складова частина однієї мінілінії тм " FORNIPA " для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості, а саме: FEN 80100 Doner Arabal. F.r.n АДРЕСА_2 піч хлібопекарська (на пеллетах, не тунельна, не електрична) в комплекті з візком і пательнями постачається у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами)» у графі 31 опис товару є таким, що не дозволяє класифікувати його за одним заявленим кодом та однозначно ідентифікувати товар, його характеристики. У поданій до митного оформлення митній декларації вищевказаний товар задекларовано, як ротаційна піч хлібопекарська (на пеллетах, не тунельна, не електрична) в комплекті з візком і пательнями у товарній позиції 8417 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита - 2%). За результатами проведення часткового митного огляду встановлено, що візки на металевих колесах в комплекті з пательнями в кількості 6 шт. (кожний візок уміщує 14 пателень). Вага візка без пателень складає - 61.650 кг., вага однієї пательні складає - 3.750 кг. Керуючись частиною 4 статті 69 МК України, враховуючи зазначене та інформацію з додатково наданих документів від декларанта, митним органом прийнято рішення про визначення коду товару від 25.05.2021 № КТ-UА508020- 0002-2021, а саме ротаційна піч хлібопекарська заявлена за кодом УКТЗЕД 8417 20 90 00 залишається за тим же кодом УКТЗЕД 8417 20 90 00, а код для візків пекарських на металевих колесах з коду УКТЗЕД 8417 20 90 00 зі ставкою мита 2%, змінено на код товару згідно УКТЗЕД 8716 80 00 00 зі ставкою мита 10%. Зазначене призвело до несплати митних платежів у повному обсязі на суму 1704,48 грн. (мито - 1420,39 грн, ПДВ -284,09 грн.). У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що визначив код товару згідно з УКТ ЗЕД при декларуванні товару №2 керуючись рахунком фактурою, копією митної декларації країни відправлення та поясненнями виробника, щодо технічних властивостей товару. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , заявив в митній декларації, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТЗЕД товару №2 «комплектуюча складова частина однієї мінілінії торгової марки "РОКТ4ІРА" для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості, а саме: РЕХ 80100 Оопег АгаЬаІ. Р.г.п 6 абеї Тауа АгаЬаз. УЄ 150 ОСОБА_3 . Ротаційна піч хлібопекарська (на пеллетах, не тунельна, не електрична) в комплекті з візком і пательнями. Постачається у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами», що призвело до ухилення від сплати митних платежів за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 24.05.2021 №11А508020/2021/002242 на загальну суму - 1704,48 грн (мито - 1420,39 грн, ПДВ - 284,09 грн). За даним фактом 25.05.2021 посадовою особою Чорноморської митниці Держмитслужби стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0102/50800/21 за ознаками ст. 485 МК України, копію протоколу направлено рекомендованим листом з повідомленням. 28.07.2021 р. в. о. начальника Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі - Пастушенком Юрієм Михайловичем, у присутності особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , за результатами розгляду справи про ПМП №0102/50800/21 винесено постанову, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 5 113 ( п`ять тисяч сто тринадцять) гривень 44 копійки, копію постанови вручено ОСОБА_1 особисто під підпис. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що 5 113 ( п`ять тисяч сто тринадцять) гривень 44 копійки накладено обгрунтовано, в межах санкції ст. 485 Митного кодексу України. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні провадження у справі про ПМП №0102/50800/21 права ОСОБА_1 не порушено, протокол про порушення митних правил складено на законних підставах у відповідності до вимог ст. 494 МК України, постанову про накладення адміністративного стягнення винесено обгрунтовано, відповідно до вимог ст. 485, ст.ст. 522-527 МК України, правові підстави для її скасування відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, згідно до частин ч. 1 - 2 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною 8 ст. 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно до пунктів 1 - 5 ч. 1 ст. 266 МК України, декларант або уповноважена ним особи зобов`язані здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МК України. Частиною 5 ст. 266 МК України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Частиною 2 ст. 338 МК України передбачено, що за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу. Згідно зі статтею 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Верховний Суд у справі №359/1615/16-а від 22.05.2018 дійшов до висновку, що «Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - заявлення в митній декларації, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості; несплата митних платежів у строк, встановлений законом; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). Протилежний висновок судів про те, що суб`єктивна сторона даного правопорушення можлива лише у формі умислу, є безпідставним, оскільки особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.» Відповідно до частини першої ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Статтею 352 Митного кодексу України закріплено перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. Відповідно до статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи та з доводів апеляційної скарги позивач вказує на відсутність в його діях прямого умислу на вчинення інкримінованого йому порушення митних правил та відсутність в матеріалах справи доказів його винуватості. З цього приводу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у справі №359/1615/16-а від 22.05.2018, дії, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення (передбаченого ст. 485 МК України), можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). При цьому, особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів. Суд не приймає посилання позивача на експертний висновок Херсонської ТПП №Ве-177 від 27.05.2021 р., який не являється категоричним, а визначає вірогідність (можливість) визначення відповідності коду УКТЗЕД 8417209000 товару, зазначеного позивачем в якості Товару №2 в Декларації. Крім того, позивач у своїх поясненнях зазначив, що визначив код товару згідно з УКТ ЗЕД при декларуванні товару №2 керуючись рахунком фактурою, копією митної країни відправлення та пояснення виробника, щодо технічних властивостей товару. Таким чином, ОСОБА_1 , заявив в митній декларації, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості щодо коду товару згідно з УКТЗЕД товару №2 «комплектуюча складова частина однієї мінілінії торгової марки "FORNIPA" для виробництва хлібобулочних виробів в сільській місцевості, а саме: FEN 80100 Doner Arabal. F.r.n АДРЕСА_2 піч хлібопекарська (на пеллетах, не тунельна, не електрична) в комплекті з візком і пательнями. Постачається у частково розібраному стані на складові частини, з елементами для кріплення, монтажу та аксесуарами», що призвело до ухилення від сплати митних платежів за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 24.05.2021 №UA508020/2021/002242 на загальну суму - 1704,48 грн (мито - 1420,39 грн, ПДВ - 284,09 грн). Слід зазначити, що суб`єктивна сторона правопорушення характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Для кваліфікації дій за ст. 485 Митного кодексу України не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). При цьому, особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів. Апелянт, в свою чергу, вказує на те, що твердження митниці з приводу того, що «зазначене призвело до несплати митних платежів у повному обсязі на суму 1704, 48 грн, не відповідає дійсності, оскільки позивачем 26.05.2021 р. подано уточнену «ІМ 40 ДЕ», №UA 508020/2021/002284 відповідно до якої, декларантом було сплачено на розрахунковий рахунок митниці митні платежі за ставкою 10% у розмірі 1777, 25 грн. Судова колегія звертає увагу, що подання декларації «ІМ 40 ДЕ», №UA508020/2021/002242, проведення митного огляду, за результатами чого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручої поклажі та багажу № UA 508020/2021/002242, рішення про визначення коду товару №КТ-UA508020-0002-2021, було здійснено 25.05.2021, на підставі вищезазначених документів, складено протокол про ПМП №0102/50800/21 від 25.05.2021р. та всі подальші дії, які відбувались вже після складання протоколу про ПМП, ніяким чином не впливають на суть справи та не звільняють ОСОБА_1 від відповідальності. Той факт, що позивач подав уточнену декларацію від 26.05.2021 «ІМ 40 ДЕ», №UA508020/2021/002284, за якою здійснив митне оформлення товарів, вже відповідно до рішення про визначення коду товару від 25.05.2021 №КТ- 11А508020- 0002-2021, а саме: в графі 31 якої окремим товаром №4 є «Візки пекарські для пателень, металеві з 4-ма залізними колесами для їх переміщення, розраховані на 14 ярусів» вказує на те, що позивач погодився з рішенням митного органу про зміну коду УКТ ЗЕД. Таким чином, оскільки позовні вимоги щодо скасування постанови митного органу від 28.07.2021 у справі про ПМП №0102/50800/21 зводяться фактично до переоцінки доказів, на підставі яких прийнято рішення у вказаній справі, судова колегія вважає що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України). З урахуванням вищевикладеного, доводи позивача про відсутність в матеріалах справи доказів його винуватості, є безпідставними та суперечать вимогам діючого законодавства. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець