Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 766/15272/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2021 р.м. ОдесаСправа № 766/15272/19 Категорія: 1130701000 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І. Час і місце ухвалення: 08:40, м. Херсон Дата складання повного тексту: 23.09.2020 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Кондратюка Олексія Олексійовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до інспектора УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Кондратюка Олексія Олексійовича (далі інспектор УПП в Миколаївській області ДПП Кондратюк О.О.), ДПП України про: - визнання протиправними дій інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Кондратюка О.О. при винесенні постанови серії ЕАВ №1355694 від 23 липня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП; - скасування постанови інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Кондратюка О.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАВ №1355694 від 23 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП; - закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що 23 липня 2019 року керувала транспортним засобом, який рухався в м. Миколаїв по пр. Богоявленському в сторону центральної частини м. Миколаїв, але обмежень у швидкості не порушувала. ОСОБА_1 зазначала, що дана постанова була винесена з порушенням чинного законодавства, відповідачу не було надано доказів, а саме відеозапису з приладу "TRUCAM" про скоєння нею адміністративного правопорушення. На вимогу позивача працівник поліції не надав сертифікат відповідності та повірки приладу "TRUCAM". Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час несення служби 23 липня 2019 року поліцейськими УПП в Миколаївській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості "TRUCAM" LTI 20/20 було виявлено порушення ПДР. А саме, водій транспортного засобу "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1 , рухався по пр. Богоявленський (Жовтневий), 232 зі швидкістю 76 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України. Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України у відкритому судовому засіданні. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора УПП в Миколаївській області ДПП Кондратюка О.О., ДПП України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - суб`єктом владних повноважень в обґрунтування законності винесеної ним постанови не було надано та відповідно, не долучено до матеріалів справи жодного доказу. Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові; - при винесенні даної постанови відповідачем порушено ряд процесуальних вимог до провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме: ст.ст. 245, 279, 280 КУпАП формальність притягнення особи до адміністративної відповідальності; як наслідок порушено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право на захист (ст. 268 КУпАП), яка має право бути присутньою при розгляді справи, що означає її активну участь у процесі розгляду: заявлення клопотань, обґрунтування заперечень, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підготовка та подання відповідних доказів, отримання правової допомоги, для чого необхідний час для підготовки. Так, місцем розгляду справи повинно бути місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення - УПП Миколаївської області ДПП за адресою вул. Декабристів, 5, Миколаїв, Миколаївська область, 54000; - проведенню повірки засобу вимірювальної техніки має передувати експертний висновок Державної служби Спецзв`язку та захисту інформації України, видача Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки. Якщо поліцейським вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував водій, відбувалось з використанням лазерного вимірювача швидкості TruCam, який не пройшов необхідної сертифікації (навіть не зважаючи на проведення повірки вимірювального пристрою), то такі дії вчинено не у спосіб, передбачений законом, а отже використання показників лазерного вимірювача швидкості TruCam в якості доказів перевищення швидкості є безпідставним. У відзиві відповідачів на апеляційну скаргу вказується, що зміст оскаржуваного рішення та обставини, на які посилається апелянт, не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: 23 липня 2019 року інспектором УПП в Миколаївській області ДПП Кондратюком О.О. було винесено постанову серії ЕАВ №1355694 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Із зазначеної постанови вбачається, що 23 липня 2019 року о 13:13 год. в м. Миколаєві, пр. Богоявленський (Жовтневий), 232, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1 , рухалася зі швидкістю 76 км/год., при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 км/год., чим порушила п.12.4 ПДР України, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС00759 повірка до 21 грудня 2019 року. Згідно актового запису про шлюб №963, зробленого 17 грудня 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 17 грудня 2010 року зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 . Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було встановлено наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУАП, а тому ним правомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з дотриманням вимог передбачених ст.ст. 280, 283 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч.1 ст. 122 КУпАП України, з врахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а саме відповідно до обставин та характеру вчиненого правопорушення, особи винного у вчиненні адміністративного правопорушення. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, п.1 ст. 122, ст.ст. 251, 280 КУпАП, ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", п.12.4 ПДР України, п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, (…) за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу вищенаведеної норми судова колегія доходить висновку, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання ПДР України Таким чином довід позивача про протиправність дій інспектора УПП у Миколаївській області ДПП Кондратюком О.О. під час складання постанови про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, спростовуються положеннями ст. 258 КУпАП, відповідно до яких розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, здійснюється безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу. Наведене вказує на дотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №341/91/17. Крім того, відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Позивач посилався на незаконність використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 та, відповідно, прийняття незаконної постанови про накладення адміністративного стягнення. Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №193. Отже, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Відповідно до переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM фірми Laser Technology, Inc., США, (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік. Також, можливість використання виробу "TruCAM LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку. Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим. З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС00759 може засвідчувати порушення позивачем швидкісного режиму, а тому фактичні відомості, отримані за допомогою цього приладу, можуть бути належними доказами по справі. На підтвердження того, що транспортний засіб "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1 , в м. Миколаєві, пр. Богоявленський (Жовтневий), 232, рухався зі швидкістю 76 км/год до матеріалів справи було надано диск (а.с.30) з відеозаписом з лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС000790, на якому зокрема зафіксовані перевищення швидкості транспортного засобу під керуванням позивача. Таким чином, факт перевищення позивачем максимальної швидкості є доведеним, а тому є визначальним при застосуванні санкції передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП при порушенні позивачем максимально допустимої швидкості руху. За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 24 березня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.