LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС0203/3224/2012

від 16.11.2021 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явл…

Ухвала Іменем України 16 листопада 2021 року м. Київ справа № 0203/3224/2012 провадження № 61-17895ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», боржник - ОСОБА_1 , розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року у складі судді Васильєвої Т. Ю. та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Сопруна В. В., Стадника І. М., ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулось до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк») до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції). Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року у справі № 0203/3224/2012 задоволено позов ПАТ «Ерсте Банк». Застосовано наслідки недійсності правочину, а саме - кредитного договору з фізичною особою ОСОБА_1 від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суму боргу у розмірі 16 234,85 дол. США, що еквівалентно 129 757,04 грн. 03 лютого 2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (далі -ПАТ «Фідобанк») (попередній кредитор) та ТОВ «Консалт Солюшенс» (новий кредитор) укладено договір № GL1N19277_205/1 про відступлення прав вимоги, за змістом якого попередній кредитор відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору. За змістом пункту 213 додатку № 1 до договору № GL1N19277_205/1 про відступлення прав вимоги до заявника ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067. Таким чином ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», вибуло як кредитор із зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067, а у ТОВ «Консалт Солюшенс» виникли правові підстави для заміни сторони стягувача - ПАТ «Ерсте Банк» його правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими по зазначеній цивільній справі. В матеріалах кредитної справи боржника ОСОБА_1 наявна постанова відділу ДВС Вінницького РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 березня 2014 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Дана постанова роздрукована із Автоматизованої системи виконавчих проваджень і не наявна в оригіналі. За результатами проведеної претензійно-позовної роботи відносно боржника ОСОБА_1 ПАТ «Фідобанк» складено довідку від 15 січня 2019 року про те, що жодних документів, які б свідчили про отримання банком оригіналу виконавчого листа в матеріалах справи немає. У матеріалах кредитної справи, переданої ТОВ «Консалт Солюшенс», відсутні виконавчі листи, які були повернені згідно постанови органу ДВС від 28 березня 2014 року. Отже, оригінал виконавчого листа був втрачений при пересиланні з органу ДВС не з вини стягувача. За встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката виконавчого документу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року, заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» задоволено. Замінено первісного стягувача ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого було ПАТ «Фідобанк», у справі № 0203/3224/2012 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції), новим правонаступником, а саме ТОВ «Консалт Солюшенс». Поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого в справі № 0203/3224/2012 на виконання рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року. Вирішено видати ТОВ «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого листа, виданого на виконання рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року у цивільній справі № 0203/3224/2012. У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, прийняв судове рішення на підставі копій незавірених документів, які, на думку заявника, мають ознаки фальсифікації. Відтак у судів відсутні підстави для визнання ТОВ «Консалт Солюшенс» правонаступником ПАТ «Фідобанк», яке є повним правонаступником ВАТ «Ерсте Банк», за договором кредиту від 04 квітня 2008 року, укладеним із ОСОБА_1 . Щодо вимог про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року щодо заміни сторони виконавчого провадження та видачі дубліката виконавчого листа необхідно відмовити з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Судами встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року у цивільній справі № 0203/3224/2012 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції), задоволено позов ПАТ «Ерсте Банк». Застосовано наслідки недійсного правочину, а саме кредитного договору з фізичною особою від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суму боргу у розмірі 16 234,85 дол. США, що еквівалентно 129 757,04 грн, а також стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 297,57 грн. На виконання вищевказаного рішення Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист, що підтверджується матеріалами справи, зокрема розпискою представника позивача ПАТ «Ерсте Банк» про отримання копії рішення та виконавчого листа. З довідки проведеної претензійно-позовної роботи відносно боржника ОСОБА_1 по кредитному договору від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067, складеної представником ПАТ «Фідобанк», виконавчий лист 20 березня 2013 року було пред`явлено до відділу ДВС Вінницького РУЮ для примусового виконання та згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 17 жовтня 2018 року виконавчий лист повернутий стягувачу згідно постанови від 28 березня 2014 року, жодних документів, які б свідчили про отримання Банком оригіналу виконавчого листа в матеріалах справи немає. Відповідно до копії постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Собчука В. В. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 березня 2014 року, виготовленої з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно копії протоколу електронного аукціону від 25 січня 2021 року № UA-EA-2020-12-23-000001-b встановлено, що 19 січня 2021 року проведено електронний аукціон за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені іншою заставою та 267 беззаставних кредитних договорів; портфелем, що складається з 21 815 позицій по дебіторській заборгованості, та переможцем аукціону визнано ТОВ «Консалт Солюшенс». Відповідно до платіжного доручення від 28 січня 2021 року № 55 переможець аукціону ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатив суму, що відповідає ціні продажу лоту. 03 лютого 2021 між ПАТ «Фідобанк», яке є повним правонаступником, у тому числі позивача по справі та первісного стягувача ПАТ «Ерсте Банк», та ТОВ «Консалт Солюшенс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N019277_205/1, відповідно до якого банк відступив новому кредитору належні йому права вимоги до позичальників за кредитним договорами, зокрема й за кредитним договором від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067, укладеним з ОСОБА_1 що підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги від 03 лютого 2021 року та копією додатку № 1 до даного договору. Відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс», суди попередніх інстанцій, встановивши, що ПАТ «Ерсте Банк» передало свої права кредитора ПАТ «Фідобанк», яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ «Спектрум Ессетс» відносно боржника ОСОБА_1 за договором від 04 квітня 2008 року № 014/3951/3/13067, правильно застосували наведені вище норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача його правонаступником. Аргументи касаційної скарги про відсутність належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги ПАТ «Фідобанк» на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» Суд відхиляє, оскільки такі зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18). Судами встановлено, що заявник втратив виконавчий лист № 0203/3234/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 234,85 дол. США, що еквівалентно 129 757,04 грн, строк пред`явлення до виконання виконавчого документа пропущений з підстав, що не залежали від заявника, рішення суду не виконано, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), а також у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) та від 13 травня 2021 року у справі № 2-2027/10 (провадження № 61-10609св19). Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року щодо заміни сторони виконавчого провадження та видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити з підстав, встановлених частиною четвертою статті 394 ЦПК України. Щодо вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання Відповідно до пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Ураховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити, у зв`язку з тим, що оскаржувані судові рішення в цій частині не підлягають касаційному оскарженню. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 337/5253/13-ц (провадження № 61-10084 сво18). Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції), з касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»