Постанова 4824 № 754/11331/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2021 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 754/11331/21 номер провадження: 33/824/4401/2021 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гоголєвої Олени Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гоголєвої Олени Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним увчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. Як зазначено в постанові судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №202369 від 27 червня 2021 року встановлено, що 27 червня 2021 року приблизно о 17 год 45 хв. у місті Києві по вул. Бальзака, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, не стійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чимпорушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Гоголєва О.А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді першої інстанції та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,посилаючись на неповне з'ясування суддею фактичних обставини справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суддя першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був суб`єктом адміністративного правопорушення, а саме, керував транспортним засобом, був його водієм. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додаються відео з камери АА-00812 на диску та відео з реєстратора, однак відео з реєстратора відсутнє в матеріалах справи. Вказує, що згідно наявного у справі відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що коли до ОСОБА_1 під`їхали працівники патрульної поліції, то він стояв біля транспортного засобу. При цьому, екіпаж працівників поліцейської охорони повідомив працівнику патрульної поліції, що вони зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 і з цього приводу у них є відео з реєстратора автомобіля. Однак таке відео з реєстратора автомобіля працівників поліцейської охорони для огляду працівнику патрульної поліції надано не було. Також згідно запису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що не керував транспортним засобом та вказав що автомобіль був припаркований його дружиною, яка поїхала додому. Однак вказані пояснення ОСОБА_1 поліцейські не перевіряли, не відбирали пояснень з даного приводу у його дружини, яка забирала транспортний засіб згідно наявної у справі розписки. Тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений зі слів працівників поліції охорони і відео з реєстратора автомобіля останніх в матеріалах справи відсутнє. Вказує, що у справі не підтверджено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку. Крім того, у справі відсутні докази того, що поліцейські дотримались встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а саме надали направлення ОСОБА_1 для проведення огляду до відповідною закладу охорони здоров`я, якщо він відмовлявся від проходження огляду спеціальними засобами. Зазначає, що поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказує, що з наданого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейський повідомив що їх на допомогу покликав екіпаж працівників поліції охорони, які виявили водія в стані алкогольного сп`яніння та зафіксували це на відео. Разом з тим, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейський підтверджує факт того, що вони не зупиняли транспортний засіб, не були свідками того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і даний факт встановили зі слів екіпажа працівників поліції охорони. Вказує, що наявні у справі покази свідків не можна вважати достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони не відповідають обставинам, які зафіксовані на відео, а час запрошення свідків, який зазначений в письмових поясненнях свідків, свідчить про фіктивність доказів. Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності свідків, в суд свідки не викликались. Більш того, протокол про адміністративне правопорушення складено раніше, ніж свідків було запрошено, про що свідчить відеозапис з нагрудної камери поліцейського, де видно, що свідків запрошують для участі о 18 год 15 хв., тоді як протокол складений о 18 год 10 хв. В протоколі також зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, хоча це не відповідає відеозапису з нагрудної камери поліцейського, яке було надано суду. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи та складений з порушенням вимог ст.266 КУпАП. Крім того, вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння. Зокрема, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак його у відповідності до закону до медичного закладу не направляли і таке направлення в матеріалах справи відсутнє та за допомогою відеозаписів не зафіксоване. Також ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз`яснено його права, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 щодо того, що йому було роз`яснено ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Гоголєвої О.А., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на наступне. Згідно з ч.2 ст.7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до положень ст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно з вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було. Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАПпередбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №202369 від 27 червня 2021 року ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом. Тобто, відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути в нерозривному зв`язку з керуванням цією особою транспортним засобом в такому стані. Разом з тим, суддею першої інстанції, всупереч положень ст.280 КУпАП, не було достеменно з`ясовано чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом. Згідно з положеннями ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочинипроти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя місцевого суду, як на докази, послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №202369 від 27 червня 2021 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також на відеозапис з бодікамери поліцейського. Однак із таким висновком судді погодитись безспірно не можливо. Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні у справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Наявний у матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери поліцейського неможливо визнати у якості належного доказу вини ОСОБА_1 , оскільки на вказаному відеозаписі момент зупинення транспортного засобу та керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, не зафіксований. Відеокамера фіксувала події спілкування працівників патрульної поліції із ОСОБА_1 , який стояв біля транспортного засобу та повідомив поліцейському, що не керував транспортним засобом, та вказав, що автомобіль припаркований його дружиною, яка поїхала додому. Із цього відеозапису вбачається, що працівники патрульної поліції, в тому числі, поліцейський Управління патрульної поліції 2 роти 4 батальйону 2 полку старший сержант поліції Іващенко С.Л., який склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №202369 від 27 червня 2021 року, не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Працівники патрульної поліції прибули на виклик екіпажу працівників поліції охорони, які повідомили, що в них є відео з реєстратора автомобіля на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Однак таке відео з реєстратора автомобіля працівників поліції охорони на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучене не було. Отже, із наявного у справі відеозапису із нагрудної камери поліцейського неможливо зробити беззаперечний висновок про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Наведене указує на неналежність відеозапису як доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Із наявного у матеріалах справи рапорту поліцейського Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві старшого сержанта Євгена П`ятишева від 27 червня 2021 року вбачається, що останній повідомив т.в.о начальника Управління поліції охорони в місті Києві про те, що 27 червня 2021 року приблизно о 17 год 45 хв. до екіпажу поліції охорони звернуся громадянин, який відмовився надати свої дані та повідомив, що по вул. Бальзака, 3 біля СТО «Оскар» їздить водій автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Прибувши за вказаною адресою було зупинено зазначений вище автомобіль, під час спілкування з водієм якого було виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рот, нерозбірлива мова та нестійка хода). Водій відмовився пред`явити документи. На допомогу було викликано патрульну поліцію (а.с.4). Апеляційний суд враховує, що вказаний рапорт поліцейського не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, а саме, будь-яких фактичних даних, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, визначений у ч.1 ст.251 КУпАП. Аналіз указаної правової норми дає підстави стверджувати про те, що рапорт поліцейського не є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, з метою перевірки доводів апеляційної скарги та пояснень ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання захисника - адвоката Гоголєвої О.А. про виклик в якості свідків: поліцейського Управління патрульної поліції 2 роти 4 батальйону 2 полку старшого сержанта поліції Іващенка С.Л., який склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ202369 від 27 червня 2021 року, а також поліцейського Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві старшого сержанта Євгена П`ятишева, який викликав поліцейських до водія автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 . Київським апеляційним судом був направлений лист на адресу Управління поліції охорони в місті Києві та на адресу Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві для вручення під розписку судової повістки поліцейському Оболонського районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві старшому сержанту Євгену П`ятишеву (а.с.81, 82). Вказані листи були отримані адресатами 29 жовтня 2010 року (а.с.86, 87). Також Київським апеляційним судом був направлений лист на адресу Управління патрульної поліції в місті Києві для вручення під розписку судової повістки поліцейському Управління патрульної поліції 2 роти 4 батальйону 2 полку старшому сержанту поліції Іващенку С.Л. (а.с.83). Даний лист був отриманий адресатом 29 жовтня 2010 року (а.с.88). 09 листопада 2021 року на адресу Київського апеляційного суду від Управління поліції охорони в місті Києві надійшов лист №3295/43/29/4/02-2021 від 01 листопада 2021 року із фотокопією розписки про вручення судової повістки поліцейському Оболонському районного відділу Управління поліції охорони в місті Києві старшому сержанту П`ятишеву Євгену Олексійовичу (а.с.89-91). Однак, вказані вище свідки у судове засідання 12 листопада 2021 року не з`явились, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, що викликає розумний сумнів у доведеності їх позиції щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також неможливо визнати у якості належного доказу вини ОСОБА_1 пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки апеляційний суд вважає, що ці пояснення свідків не можуть бути використані у якості доведення вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, так як ці свідки були запрошені працівниками поліції при складанні адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 і вони особисто не бачили факту керування останнім транспортним засобом. Таким чином матеріали справи не містять та під час апеляційного розгляду не було беззаперечно встановлено та підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у зв`язку з чим відсутні докази на спростування доводів, які викладені адвокатом Гоголєвою О.А. в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. У відповідності до п.43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Приймаючи до уваги наведене та відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена у поза розумний сумнів. У зв`язку з цим постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргуадвоката Гоголєвої Олени Анатоліївни, подану в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП- скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов