Постанова 4855 № 320/8397/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8397/20 Суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Чаку Є.В. та Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємство «Клавдіївське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства «Клавдіївське лісове господарство» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, ВСТАНОВИЛА: У вересні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ДП «Клавдіївське лісове господарство» за адресою: Київська обл., смт Клавдієво-Тарасове, вул. Короленка, 9, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17 серпня 2020 року №

101. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ДП «Клавдіївське лісове господарство» за адресою: Київська обл., смт Клавдієво-Тарасове, вул. Короленка, 9 до повного усунення порушень, зазначених в акті від 22 січня 2021 року №

2. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що фактичне усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 17 серпня 2020 року, підтверджується результатами перевірки, проведеної позивачем 22 січня 2021 року. Також ДП «Клавдіївське лісове господарство» зазначає, що позивач в актах перевірки неправильно застосовує термін «пожежа». Відповідач наполягає на тому, спір міг бути вирішений в досудовому порядку шляхом внесення припису про усунення виявлених порушень. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що порушення, виявлені в ході перевірки 17 серпня 2020 року, не були усунуті в повному обсязі і продовжують створювати небезпеку для життя і здоров`я людей. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Клавдіївське лісове господарство» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДСНС у Київській області провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Клавдіївське лісове господарство» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за підсумками якого склало акт від 17 серпня 2020 року №

101. В ході проведення перевірки контролюючим органом було виявлено 11 порушень, які створюють ризики настання негативних наслідків у вигляді пожежі. У зв`язку з цим Головне управління ДСНС у Київській області звернулося до суду з позовом, у якому просило застосувати до ДП «Клавдіївське лісове господарство» заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі до усунення порушень. У якості підстав для звернення до суду з такими вимогами позивач визначив усі 11 порушень, які були виявлені під час перевірки та можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей, а саме: 1) будівля не захищено зовнішньою установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 2) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 3) допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж; 4) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 5) будівлі не обладнана системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією); 6) дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 7) в будівлях та приміщення розетки, вимикачі влаштовані по горючих основах; 8) шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням 3 встановленням світлових покажчиків «Вихід»; 9) шляхи евакуації в адміністративній будівлі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (пластикова вагонка); 10) територію та будівлі не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання); 11) переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, або у спеціальні тумби чи на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання). У подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, Головне управління ДСНС у Київській області повторно провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП «Клавдіївське лісове господарство» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якого оформлені актом від 22 січня 2021 року №

2. Згідно з вказаним актом, станом на січень 2021 року, із порушень, виявлених під час раніше проведеної перевірки, не усунутими залишилися такі 5 порушень: 1) будівля не захищено зовнішньою установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 2) будівлі не обладнана системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією); 3) дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 4) шляхи евакуації в адміністративній будівлі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (пластикова вагонка); 5) територію та будівлі не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання). Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Головного управління ДСНС у Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що Кодексом цивільного захисту України в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки. Суд першої інстанції зазначив, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. На переконання суду першої інстанції, виявлені порушення протипожежних норм не є формальними, а в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим експлуатацію будівлі слід зупинити до повного усунення таких порушень. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У відповідності до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Положеннями ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Зазначені норми права визначають загальні підстави для зупинення роботи підприємства та визначають, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки можуть мати наслідком звернення до суду з позовом за умови, що такі порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Перелік фактичних підстав для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначений у ст. 70 Кодексу цивільного захисту України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу однією з таких підстав є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Згідно ч. 2 ст. 70 зазначеного Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Перевіряючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації нежитлової будівлі, колегія суддів враховує, що підставою для звернення до суду із цим позовом стало виявлення дванадцяти порушень, що зазначені в акті перевірки від 17 серпня 2020 року №

101. У подальшому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення позапланової перевірки за зверненням ДП «Клавдіївське лісове господарство» підтвердило факт усунення відповідачем чотирьох порушень та встановило, що три порушення не були виправлені та продовжують створювати небезпеку для життя і здоров`я людей. Відтак дослідженню судом апеляційної інстанції підлягають лише ті п`ять порушення, які, за висновком позивача, продовжують існувати на час вирішення справи. Обґрунтовуючи свої вимоги про зупинення експлуатації приміщення ДП «Клавдіївське лісове господарство», Головне управління ДСНС у Київській області посилалося на те, що: - відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі, внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищена температура), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей; - відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння; - відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції, в той час як вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі; - опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з високою пожежною небезпекою, оскільки понижується клас вогнестійкості будівель та приміщень, нормована межа вогнестійкості та норми щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності, токсичності продуктів горіння будівельних (оздоблюючих) матеріалів, що може призвести до виникнення пожежі та швидкому її розповсюдженню по горючим поверхням (облицювання, опорядження), до розповсюдження небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) по приміщеннях та на шляхи евакуації; - при відсутності необхідної кількості води для здійснення цілей пожежогасіння виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджанням евакуації людей; у випадку виникнення пожежі не буде можливості вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу на ранніх стадіях. Отже, позивач навів обґрунтування того, у чому саме полягає загроза життю та здоров`ю, яку несе кожне із виявлених порушень. У свою чергу відповідач наполягає на тому, що такі порушення не створюють безпосереднього ризику виникнення та розвитку пожежі, а тому належним заходом реагування на їх виявлення є саме внесення припису про усунення порушень. Також відповідач наполягає на тому, що «пожежа» - це процес, який настав. Тому в акті перевірки позивачу належало застосовувати поняття «ризик настання негативних явищ у вигляді пожежі». Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що виявлені Головним управлінням ДСНС у Київській області порушення самі по собі не можуть призвести до пожежі, проте неусунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. При виборі заходу реагування суд враховує саме зміст виявлених порушень та оцінює наслідки, які можуть настати у разі продовження експлуатації приміщення без їх усунення. Визначальним для обрання заходу реагування є встановлення ступеню ризиків настання негативних наслідків для життя та здоров`я людей. Відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення, зупинення (сповільнення) поширення та гасіння є такими порушеннями, за яких застосування крайнього заходу реагування - зупинення експлуатації будівлі, є виправданим. Положення ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України пов`язують можливість звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі із самим фактом порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а не з існуванням небезпечного явища або процесу (пожежі), які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини, на момент перевірки. Вжиття зазначеного заходу реагування спрямоване на недопущення настання небезпечних явищ або процесів. Звернення до суду з відповідним позовом після виникнення пожежі тощо не відповідає меті та завданням запобіжних заходів. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а). Також відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що на час ухвалення рішенням судом першої інстанції порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки були усунуті, що підтверджується актом від 22 січня 2021 року №

2. Дослідивши зазначений акт перевірки, колегія суддів встановила, що він підтверджує усунення лише 6 із 11 порушень, зафіксованих в акті перевірки акті від 17 серпня 2020 року №

101. Доказів усунення інших п`яти порушень ДП «Клавдіївське лісове господарство» не надало. Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог Головного управління ДСНС у Київській області. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Клавдіївське лісове господарство» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державного підприємство «Клавдіївське лісове господарство» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді Є.В. Чаку Л.Т. Черпіцька