Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5046/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5046/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2022 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И Л А: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38В, 8 під`їзд, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.01.2021 №

149. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38В, 8 під`їзд, шляхом зобов`язання Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.01.2021 №

149. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт вважає, що позивачем наведені порушення, які не доводять як саме вони створюють небезпеку для життєдіяльності людей. Відповідачем також наголошено на тому, що з метою недопущення настання негативних наслідків, а також реагуючи на зазначені в акті недоліки, усунуто частину виявлених перевіркою порушень правил пожежної безпеки. Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ від 13.01.2021 № 38 про проведення планових перевірок, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38В, 8 під`їзд. У період з 18.01.2021 по 25.01.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаного наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 25.01.2021 №

149. У ході перевірки було виявлено 11 порушень відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Поряд з цим, на час розгляду справи більшість виявлених у ході перевірки порушень усунуто, що підтверджується актом від 23.09.2021 №

260. Як слідує з акту від 23.09.2021 № 260, під час перевірки виявлено 3 порушення, які можуть створити загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме: - на об`єкті не замінено обладнання системами протипожежного захисту на сертифіковане відповідно до вимог ДБН В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд, Система протипожежного захисту» (п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ); - відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей (п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ); - сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведено до пульту цілодобового пожежного спостереження (п. 1.1. глава 1 розділ V ППБУ) Виявлення вказаних порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті перевірки, а тому, заявлені позовні вимоги слід задовольнити шляхом застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України). Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Відповідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Водночас у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Судом було встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в установі. Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Апелянт вказує, що ним усунуто основну частину виявлених порушень правил пожежної безпеки та вживаються заходи для усунення решти порушень. Колегія суддів зазначає, що порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені в акті перевірки, відповідач не усунув в повному обсязі, що ним і не заперечується, та не спростував документально відсутність фактів допущення таких порушень. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної чи часткової зупинки експлуатації будівель та приміщень. Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей. Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак, посилання апелянта на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу. Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та або перебувають в установі, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування. Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями. Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення. Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються. Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Аналогічна правова позиція щодо порядку та можливості скасування заходів реагування викладено в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко