Постанова 4855 № 320/8530/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8530/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065), за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Вербна, буд. 4, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.08.2020 №

103. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю: Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065), що знаходяться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Верба, буд. 4 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.08.2020 №

103. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивач дійшов хибного висновку і незаконно застосував термін «пожежа», відкинувши законне застосування терміну «ймовірність виникнення пожежі». Також, відповідач наполягає, що ним було в значній частині усунуто допущені порушення, що підтверджується актом № 3 від 22.01.2021 року. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» про застосування заходів реагування та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. 23 жовтня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому позивач повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Позивач вказує, що відповідач ані під час ролзгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не усунув порушення норм техногенної та пожежної безпеки, які, в свою чергу, створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Ухвалою Шостого апеляційного адіміністративного суду від 18 листопада 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Клавдієвське лісове господарство» (ідентифікаційний код 00992065, місцезнаходження: 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Вербна, буд.4) зареєстровано в якості державного підприємства 11.06.1997 Дата запису: 18.02.2005 Номер запису: 13311200000000161, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наявний у матеріалах справи. У період з 14.08.2020 по 17.08.2020, на підставі наказу від 07.08.2020 №597 «Про проведення позапланових перевірок», посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 07.08.2020 № 2497 Бородянським районним сектором Головного управління ДСНС України у Київській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство», що розташований за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Здвижівка, вул. Нова,18, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 17.08.2020 №103 (далі по тексту - акт перевірки). Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені 16 порушень Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство» законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство». Поряд з цим, на час розгляду справи більшість виявлених у ході перевірки порушень усунуто, що підтверджується наданим позивачем актом від 22.01.2021 №3. Залишилося не усунені 4 порушення, а саме: - дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлях не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу, чим порушено п.2.5, п.2.6, глава 2, розділ ІІІ, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417; - будівлі не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією), чим порушено п.п.1.2, п. 1, глава, 1, розділ V, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417; - будівлі та споруди не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21, глава 1, розділ IV, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417; - шляхи евакуації з адміністративній будівлі на 1 та 2 поверсі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (вагонка), чим порушено п. 2.23, п. 2.17, глава 2, розділ III, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417. Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС України у Київській області звернулось з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що не усунені відповідачем порушення є істотними порушеннями, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Суд першої інстанції зазначив, що характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 р. № 5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V. Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Враховуючи норми законодавства та наявні у справі докази, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган при проведенні позапланової перевірки та складанні за її наслідками розпорядчих документів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов`язок держави - захищати життя людини (стаття 27 Конституції України). Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, яке на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 17.08.2020 №103. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне. У рамках проведеної ГУ ДСНС України у м. Києві перевірки було встановлено 16 порушень. Зі змісту матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що, відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення і проведення відповідних заходів триває, що не заперечувалось позивачем. Так, колегія суддів бере до уваги те, що відповідач не відмовляється від виправлення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки та те, що Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство» було усунуто частину порушень, зафіксованих у акті перевірки від 17.08.2020 №103. Так, згідно з наданим позивачем актом від 22.01.2021 №3, залишилося не усунені 4 порушення, а саме: дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлях не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу, чим порушено п.2.5, п.2.6, глава 2, розділ ІІІ, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417; будівлі не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією), чим порушено п.п.1.2, п. 1, глава, 1, розділ V, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417; будівлі та споруди не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21, глава 1, розділ IV, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417; шляхи евакуації з адміністративній будівлі на 1 та 2 поверсі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (вагонка), чим порушено п. 2.23, п. 2.17, глава 2, розділ III, п. 4, розділ І, ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 р., за № 1417. Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що під час розгляду і вирішення апеляційної скарги, колегія суддів враховує не послідовність дій, вчинених відповідачем з метою усунення порушень, а перевіряє чи є порушення, які продовжують існувати, такими, що створювати небезпеку для життя і здоров`я людей. Усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування, оскільки не усунутими залишились ті порушення, які, перш за все, створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей. Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Колегія суддів звертає увагу, що такі порушення, зокрема, як відсутність систем протипожежного захисту, відсутність обробки дерев`яних покриттів та захисту від прямих попадань блискавки, не можуть призвести до пожежі, однак, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. При цьому, відповідач не заперечує той факт, що виявлені перевіркою ГУ ДСНС України у Київській області порушення на об`єкті мають місце і характер цих порушень створює загрозу життю і здоров`ю працівникам підприємства. Колегія суддів наголошує, що той факт, що відповідачем в подальшому частково усунуто виявлені порушення, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення та не впливає на оцінку законності цього рішення. При цьому, колегія суддів враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Тобто, внаслідок усунених порушень, якщо такі матимуть місце, відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідною інформацією до позивача. Надання ж судом адміністративної юрисдикції оцінки питанню, чи були усунуті виявлені порушення до висновку компетентного органу в цьому питанні є передчасним. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 580/3213/19. Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а). До того ж, важливим є те, що відповідач є державним підприємством, що передбачає постійне заходження в ньому великої кількості працівників. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування, є обґрунтованим та відповідає обставинам справи на момент ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки створюють загрозу життю і здоров`ю людей. За таких обставин, зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», є пропорційною та повною мірою реагування, а відтак для збереження безпеки та здоров`я працівників підприємства, необхідно зупинити експлуатацію відповідного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17.08.2020 №

103. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до апелянта захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Слід також вказати, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 520/6694/19. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» про застосування заходів реагування. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, А.Ю. Кучма