Постанова 4850 № 360/1879/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2021 року справа №360/1879/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участі представників позивача Шевченка Д.В., Водолазького Д.В., представників відповідачів Захарченка В.Ф., Черніченко І.Ю., Мулих К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (повне судове рішення складено 07 липня 2021 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1879/21 (суддя в І інстанції Захарова О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 0002965105, УСТАНОВИВ: У квітні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі - ПРАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот») звернулось до суду з позовом до Північного Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Північне Міжрегіональне управління, відповідач-І), Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (на підставі ухвали місцевого суду про залучення до участі у справі як другого відповідача від 26 травня 2021 року, далі Східне Міжрегіонального управління, відповідач-ІІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2020 № 0002965105. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 28.12.2020 було отримано рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 134 308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143 776,42 грн, загалом 2 278 084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яка була направлена Офісом великих платників податків ДПС. Позивач зазначив, що спірне рішення податкового органу винесене на підставі акту від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 про результати камеральної перевірки ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2019 по 01.03.2020. Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки, та з винесеним рішенням та вважав наведене рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку представника позивача, позивач був звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 9-4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VІ), а дії контролюючого органу з пред`явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву. Також апелянт наголошує, що період виникнення заборгованості за спірний період охоплює період дії норми п.9-4 розділу VIII № 2464-VІ, відповідно до якої платника звільнено від відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення АТО. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем-ІІ висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити, проти чого заперечували представники відповідачів. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», код за ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: 93403, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, буд. 5, перебуває на обліку як платник податків у Північному міжрегіональному управлінні. Посадовою особою Офісу великих платників податків ДПС на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податковий кодекс України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26.12.2019 по 01.03.2020, за наслідками проведення якої складено акт від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 (а.с.8-11). Дані камеральної перевірки ПРАТ Сєвєродонецьке об`єднання Азот» свідчать про несвоєчасну сплату в періоді, який підлягав перевірці, сум єдиного внеску, що є порушенням частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI. На підставі акта від 03.12.2020 № 588/28-10-51-05/33270581 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 134 308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143 776,42 грн, загалом 2 278 084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.6-7). Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час винесення спірного рішення не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону. Щодо врахування минулих періодів, під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, слід зазначити, що вказана норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю. Аналізуючи наведені норми, місцевий суд дійшов правильного висновку, що пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій, та, як наслідок, задоволення позову, проте зазначає про незгоду з мотивами прийняття оскарженого рішення. Так, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно ч.4 ст.4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Абзацом 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. За правилом абз.1 ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VІ сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. За визначенням п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Отже, базою нарахування пені і застосування штрафу є саме недоїмка з ЄСВ, а підставою реалізації перелічених мір юридичної відповідальності - момент скоєння особою діяння з оплати ЄСВ поза межами визначеного законом строку. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом від 20.04.2015 № 449 Міністерства Фінансів України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція № 449). Так, п.1 розділу VII Інструкції № 449 встановлено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Підпункт 2 пункту другого розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Пункт сьомий розділу VII Інструкції № 449 визначає, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Отже, суд приходить до висновків, що підпунктом 2 пункту другого розділу VII Інструкції № 449, чітко передбачено, що розрахунок фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з січня 2021 року перебуває на обліку як платник податків у Північному міжрегіональному управлінні. Як вже було зазначено вище, на підставі акта від 03.12.2020 №588/28-10-51-05/33270581 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено рішення від 21.12.2020 № 0002965105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 134 308,42 грн та нарахування пені у розмірі 143 776,42 грн, загалом 2 278 084,84 грн, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Зі змісту акта та рішення про застосування санкцій вбачається, що період, за який до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню є період з 26.12.2019 по 01.03.2020. Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 у Законі № 2464-VІ розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Сєвєродонецьк, де зареєстрований позивач. Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014. Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Сєвєродонецьк, де зареєстрований позивач. При цьому, період, за який застосовано штрафні санкції до платника єдиного соціального внеску починається з грудня 2019 року, тобто, коли позивач вже знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території, на яку не поширюються вимоги пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ. Суд зауважує, що пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» звільняє платників ЄСВ від відповідальності не в залежності від їх місцезнаходження, а в залежності від знаходження на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». З матеріалів справи встановлено, що у 2019 та 2020 роках ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» перебувало на обліку в Запорізькому управлінню Офісу великих платників податків. Місто Запоріжжя не віднесено до переліку міст, де проводилася антитерористична операція зазначеними вище постановами Кабінету Міністрів України, тому в цей період у відповідача були підстави для нарахування зобов`язань з ЄСВ. Зокрема, Верховний Суд у зразковій справі № 812/292/18-а зазначив, що позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція. Відтак, в період, за який до позивача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня, позивач не знаходився на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Крім того, суд звертає увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 200/2402/19-а. З огляду на викладене, закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов`язку платника єдиного внеску, не застосовний до позивача як особи, що не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, за затвердженим переліком. Суд не приймає посилання позивача на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.02.2021 у справі № 805/3362/17-а, оскільки в цій справі не є спірним питання звільнення суб`єкта господарювання від виконання обов`язку платника єдиного внеску, який не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, правова оцінка цьому питанню ВП ВС в зазначеній справі не надавалася. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно частини 4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, однак судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині визначення підстав для задоволення позову. Тому судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецького об`єднання Азот» задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року в справі № 360/1879/21 змінити в мотивувальній частині щодо визначення підстав відмови в задоволенні позову, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі № 360/1879/21 залишити без змін. Повне судове рішення 16 листопада 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук