Постанова 4856 № 560/4147/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4147/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 20 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області з наступними позовними вимогами: - визнати неправомірним та скасувати рішення за № 0059655806 про застосування Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області пені та штрафних санкцій за не сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2014 року по 08.02.2019 року штраф у розмірі 125,80 грн., за період з 21.01.2015 року по 15.03.2019 року штраф у розмірі 732,41 грн. та пеню у розмірі 5726,92 грн., а всього - 6585,13 грн.; - зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вчинити дії до списання як безнадійного облікованого боргу станом на 17 грудня 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 6585,13 грн відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 та 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», сплачені грошові кошти квитанцією № 0.0.1544536279.1 від 06.12.2019 у сумі 4777,30 грн. зарахувати платнику податків переплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на майбутні періоди; - зобов`язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області вчинити дії до списання як безнадійного облікованого боргу станом на 17 грудня 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 6585,13 грн відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 та 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», сплачені грошові кошти квитанцією №0.0.1544536279.1 від 06.12.2019 у сумі 4777,30 грн. зарахувати платнику податків переплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на майбутні періоди. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.04.2019 за № 0059655806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені в розмірі 5599,12 грн. та штрафних санкцій у сумі 632,98 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу податкового органу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу відповідача - без задволення. В силу положень ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи, які також підтверджені під час апеляційного розгляду. Згідно сертифікату Торгово-промислової палати від 18.10.2017 за № 7852 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), засвідчено дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - актів тероризму на території Донецької області (м. Харцизьк), що унеможливлюють виконання ФОП ОСОБА_1 обов`язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з 20 вересня 2014 року по 20 серпня 2015 року. Відповідно до вказаного сертифікату, позивач взятий на облік як платник податків з 21.02.2005 в ДПІ у м. Харцизьк ГУ ДФС у Донецькій області, з 20.08.2015 р. перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області. Згідно з довідкою від 05.09.2018 № 0000610012, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу (фактичне місце проживання - с.Грузевиця Хмельницького району). 28.09.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .. 03.04.2019 рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за № 0059655806 позивачу нараховано за період з 21.10.2014 року по 08.02.2019 року штраф у розмірі 125,80 грн. (10% до 01.01.2015), за період з 21.01.2015 року по 15.03.2019 року штраф у розмірі 732,41 грн. (20% з 01.01.2015) та пеню у розмірі 5726,92 грн., а всього - 6585,13 грн. Відповідно до відомостей у інтегрованій картці платника податків, у позивача наявна заборгованість (недоїмка) по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі станом на 16.12.2019 - 5508,36 грн., станом на 18.12.2019 - 4708,04 грн. Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом. Зокрема, позивач посилається на те, що враховуючи положення чинного законодавства (проведення АТО/ООС) позивач з 14.04.2014 звільнений від виконання обов`язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", щодо обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску. 03.04.2019 рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нараховано за період з 21.10.2014 року по 08.02.2019 року штраф у розмірі 125,80 грн., за період з 21.01.2015 року по 15.03.2019 року штраф у розмірі 732,41 грн. та пеню у розмірі 5726,92 грн., а всього - 6585,13 грн. 06 грудня 2019 року позивачем здійснено часткову оплату в сумі 4777,30 грн. на рахунок Хмельницького районного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області по нарахованому боргу з метою розблокування рахунку позивача. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню частково. Зокрема, на переконання суду, враховуючи що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, то згідно з положеннями Закону № 1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску. При прийнятті рішення, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, що викладені у постанові від 30 березня 2018 року під час розгляду зразкової справи № 812/292/18. Таким чином, за результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.04.2019 за № 0059655806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені в розмірі 5599,12 грн. та штрафних санкцій у сумі 632,98 грн. В іншій частині позовних вимог суд прийшов до висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Так, в частині нарахування пені з 20.10.2018-14.02.2019 - 36,12 грн., з 20.10.2018-15.03.2019 - 75,4 грн., з 22.01.2019- 15.03.2019 - 16,28 грн. (разом - 127,8 грн.), а також штрафної санкції, нарахованої за періоди: 20.10.2018 - 15.03.2019 - 102,58 грн., 20.10.2018 - 14.02.2019 - 61,23 грн., 22.01.2019 - 15.03.2019 - 61,42 грн. (разом 225,23 грн.), суд вважає рішення податкового органу правомірним, оскільки відповідачем застосовано штрафні санкції та нараховано пеню після припинення перебування позивача на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, та взяття його на облік ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів вчинити дії до списання як безнадійного облікованого боргу станом на 17 грудня 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачу у розмірі 6585,13 грн., суд дійшов висновку, що станом на 17 грудня 2019 року за позивачем не рахується сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 6585,13 грн. Зазначена позивачем сума 6585,13 грн. визначена рішенням від 03.04.2019 за № 0059655806, якому судом надана оцінка. Визнання протиправним цього рішення в частині є належним та достатнім способом судового захисту. Крім цього, зазначена сума не є безнадійною недоїмкою в розумінні наведених вище норм п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (зазначений закон розрізняє поняття недоїмки, штрафу та пені). Тому в задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів зарахувати кошти у сумі 4777,30 грн. платнику податків переплатою єдиного внеску, суд зазначив, що зарахування надміру сплаченого грошового зобов`язання повинно відбуватися відповідно до процедури, визначеної законодавством - за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника), або за зверненням позивача до контролюючого органу, а не до суду. Тому позовна вимога про зарахування платнику податків переплатою єдиного внеску сплачених коштів є безпідставною. Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 308 КАС України, апеляційному перегляду підлагає рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в оскарженій відповідачем частині, а саме щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.04.2019 за № 0059655806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені в розмірі 5599,12 грн. та штрафних санкцій у сумі 632,98 грн. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ч.2-4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Згідно ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (редакція статті до 01.01.2015 передбачала штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум). Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст.25 Закону №2464-VI). Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абз. 1 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI). Отже, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф та нараховується пеня, про що посадова особа органу доходів і зборів приймає рішення. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: "9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу". На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Аналізуючи зміст вищенаведених норм, суд зазначає, що платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Разом із тим, Закон № 2464-VI не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція. Так, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (є чинним), м.Харцизьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в контролюючих органах, розміщених на території проведення антитерористичної операції. Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція. Оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, то згідно з положеннями Закону № 1669-VII він не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року під час розгляду зразкової справи № 812/292/18. При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що Закон №2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тільки надає можливість на період антитерористичної операції, за наявності умови перебування особи як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції - не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач взятий на облік як платник податків з 21.02.2005 в ДПІ у м. Харцизьк ГУ ДФС у Донецькій області, з 20.08.2015 р. перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області. Отже, оскільки встановлено, що відповідачем частково нараховано штрафні санкції та пеню на заборгованість позивача, яка виникла у період з 14.04.2014 до 20.08.2015, а саме під час його перебування на обліку органу доходів і зборів, яке розташовано на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення податкового органу в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 03.04.2019 за №0059655806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені в розмірі 5599,12 грн. та штрафних санкцій у сумі 632,98 грн. підлягають задоволенню, а дії відповідача, в даному випадку відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в оскаржуваній частині відповідає. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.