Постанова 4807 № 937/341/21

Дата документу 15.11.2021 Справа № 937/341/21 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 937/341/21Головуючий у 1-й інстанції Ковальова Ю.В. Повний текст рішення складено 19.04.2021 року. Пр. № 22-ц/807/2421/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-3), в якому просила: - стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 2021 року і до повноліття дитини; - стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що сторони є батьками малолітньої дитини: доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач працездатний, не хворіє, аліменти нікому не платить, стягнення по виконавчим документом з нього не проводиться, може сплачувати аліменти на дитину і на її утримання, однак ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не надає коштів на утримання доньки та на її утримання у добровільному порядку, у зв`язку із чим позивачка вимушена звернутись до суду з вказаним позовом. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ковальову Ю.В. (а.с. 8). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 16) відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року (а.с. 87-88) позов ОСОБА_2 у цій справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 18 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 908,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 91-92) просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення розміру аліментів на утримання дитини 1/4 частини та постановити постанову, якою призначити до стягнення аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, та не менше 50% від прожиткового мінімуму, до повноліття дитини; в іншій частині рішення залишити без змін. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 94). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 у цій справі відкрито 30 липня 2021 року (а.с. 103-104), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 105). Позивач ОСОБА_2 подала відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с. 111-112). За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді -доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів). Крім того, суддя-доповідач перебувала у додатковій відпустці у жовтні 2021 року (а.с. 114). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Так, в силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що позивач ОСОБА_2 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, у томі числі в частині відмови у задоволенні її позовних вимог, погодилась, останнє в апеляційному порядку не оскаржувала. Відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку лише в частині розміру аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 і лише в оскаржуваній частині - лише в частині розміру аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право … змінити рішення (п.2). Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України). Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача ОСОБА_2 у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, та стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правильно керувався ст.ст. 4, 12, 13, 141, 247, 263-265, 279, 352-355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 84, 180-183, 191 СК України та правильно виходив із того, що позивач у цій справі має право на останні у вигляді частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, проте, помилився у розмірі цієї частки. Оскільки, суд першої інстанції не звернув належної уваги у цій справі на вимоги ст. 182 ч. 1 СК України (обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів), та зокрема наявність у відповідача інших двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження, а.с. 33), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження, а.с. 34), на яких відповідач ОСОБА_1 вже сплачує аліменти у розмірі 3500,00 грн. щомісяця в порядку добровільного виконання договору від 28 січня 2021 року (а.с. 33-34), що узгоджується із вимогами СК України. В силу вимог ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мав на час розгляду цієї справи судом першої інстанції 3 (трьох) неповнолітніх дітей: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (мати - позивач у цій справі а.с. 6), - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження, копія а.с. 33, мати - ОСОБА_5 ), - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження, копія а.с. 34, мати - ОСОБА_5 ). Проте, суд першої інстанції при визначенні частини розміру аліментів у цій справі не врахував належним чином, що права всіх цих 3 (трьох) неповнолітніх дітей є рівними між собою та рівним є обов`язок відповідача, як батька, щодо утримання цих дітей. Тому, - в разі визначення розміру аліментів на дитину у цій справі саме у частці від усіх видів заробітку (доходу), а не у твердій грошовій сумі, - як на тому наполягала саме позивач у цій справі та що є в силу вимог ст. 181 ч. 3 СК України є саме виключним правом позивача, як одержувача аліментів, - то достатнім та справедливим і таким, що не порушує прав інших двох дітей та відповідає якнайкращим інтересам дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є розмір аліментів щомісяця у вигляді «1/6 частини» від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, оскільки у тому числі чинним законодавством визначено, що на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половина заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 161 ч. 1 п. 4 ЦПК України). В силу вимог ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» «… Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: - у разі стягнення аліментів…- 50 відсотків…». Розрахунок: по 1/ 6 частині на кожну із трьох неповнолітніх дітей відповідача разом становить 3/6 або Ѕ чи 50 % заробітку (доходу) відповідача, як батька. Таким чином, вказаний розмір аліментів у вигляді «1/6 частини» від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, також не порушує прав відповідача, як батька та платника аліментів. Решта доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 у частині зменшення розміру аліментів на дитину у цій справі із врахування сплати ним комунальних послуг тощо є безпідставними та не приймаються апеляційним судом до уваги у цій справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_2 , передбачені ст. 82 ЦПК України, саме розміру аліментів на дитину у цій справі відсутні. Позивач ОСОБА_2 не надала суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування розміру аліментів з відповідача ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що перевищує 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, висновки суду першої справи у цій частині ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 . Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України у цій справі відсутні, сторонами апеляційному суду не надані. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 18 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до «1/6 частини» від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось. Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 при вищевикладених обставинах, останній має право на компенсацію за рахунок держави судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у вигляді сплаченого ним судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1362,00 грн. (а.с. 100), оскільки позивач ОСОБА_2 в силу вимог закону звільнена від сплати останнього у цій справі. Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що батьки дітей не позбавлені права у подальшому у позасудовому чи судовому порядку окремо від цієї справи вирішувати питання про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України відносно кожного із трьох дітей (їх збільшення, зменшення) та інше. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2021 року у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 18 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до «1/6 частини» від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось. Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за подачу апеляційної скарги у цій справі, у розмірі 1362,00 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 12.11.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.