Постанова 4807 № 317/8/20

Дата документу 04.11.2021 Справа № 317/8/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/8/20 Головуючий у 1 інстанції Мінгазов Р.В. Провадження № 22-ц/807/2602/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Маловічко С.В. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Благводсервіс Широківської громади» до ОСОБА_1 про стягнення суми,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2020 року КП «Благводсервіс Широківської громади» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми. В обґрунтування позову, зазначено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 05.09.2018 року представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» за адресою: вул. Ювілейна, 8, с. Володимирівське, було опломбовано запірний кран (арматуру), про що складено Акт № 001А від 05.09.2018, який підписано відповідачкою. 29.12.2018 представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» головним інженером Лапченковим Ю.Г., начальником відділу збуту ОСОБА_2 , майстром ОСОБА_3 , дільничним інспектором поліції Рогозіним О.В., було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 та обстежено колодязь в якому виявлено несанкціоноване підключення з порушенням попереднього опломбування, про що складено Акт № 004А від 29.12.2018. В колодязі виявлена труба водопостачання діаметром 25 мм., шаровий кран діаметром 25, фільтр діаметром 25 мм. В сторону будівлі прокладена труба П/Є діаметром 32 мм. Засіб обліку відсутній, зі слів власника будівлі ОСОБА_1 , засіб обліку знятий нею самостійно. Договір на водопостачання між ОСОБА_1 та КП «Благводсервіс Широківської громади», щодо вказаного об`єкту, відсутній. У відповідності до наведеного вище, заборгованість Відповідача складає: * v * t = * 2,0 * (119 * 24 * 3600) * 12,984 = 130 992,98 грн. Таким чином, КП «Благводсервіс Широківської громади» відповідно до п.п.3.3, 3.4 Правил проведено розрахунок витрат води за період з 05.09.2018 по 29.12.2018 та нараховано суму 130 992,98 грн. КП «Благводсервіс Широківської громади» на адресу ОСОБА_1 направлено рахунок на оплату спожитої води № 4 від 03.01.2019 на суму 130992,98 грн. Станом на момент подачі позову відповідач заборгованість за безоблікове водокористування у розмірі відповідачкою не оплачена. Просило суд стягнути з відповідача заборгованість за безоплатне водокористування в розмірі 130992,98 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Благводсервіс Широківської громади» заборгованість за без облікове водокористування в розмірі 33 023,50 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Благводсервіс Широківської громади» витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 330 грн. 23 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. КП «Благводсервіс Широківської громади» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії витягу про реєстрацію права власності № 215300.735 від 13.01.2009 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 139980593 від 03.10.2018 ОСОБА_1 є власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 . 05.09.2018 представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» головним інженером Лапченковим Ю.Г., начальником відділу збуту ОСОБА_2 , начальником АВР Гончарук Ю.Г., в присутності ОСОБА_1 , складено Акт № 002А технічного обстеження систем водопостачання від 05.09.2018 р., згідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено підключення нежитлової будівлі до системи водопостачання. В колодязі наявна труба водопостачання діаметром 25 мм., шаровий кран діаметром 25, фільтр діаметром 25 мм. В сторону будівлі прокладена труба П/Є діаметром 32 мм. Засіб обліку відсутній, зі слів власника будівлі ОСОБА_1 , засіб обліку знятий нею самостійно. Договір на водопостачання між Відповідачем та КП «Благводсервіс Широківської громади» відсутній. 05.09.2018 представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» головним інженером Лапченковим Ю.Г., начальником відділу збуту Гузій О.А., начальником АВР Гончарук Ю.Г., складено Акт № 001А технічного обстеження систем водопостачання про те за адресою: АДРЕСА_1 , що 05.09.2018 була опломбована запірна (арматура) кран пломбою № 23227852 в зв`язку з відсутністю договору з КП «Благводсервіс Широківської громади». Акт підписано відповідачкою ОСОБА_1 без зауважень. 29.12.2018 представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» головним інженером Лапченковим Ю.Г., начальником відділу збуту Гузій О.А., майстром ОСОБА_3 , за участю дільничного інспектора поліції Рогозіна А.В. складено Акт № 004А технічного обстеження систем водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що після проведення відкриття колодязю було виявлено несанкціоноване підключення з порушення попереднього опломбування. Проведено повторне відключення від центрального трубопроводу питної води з видимим розривом. Абонент ОСОБА_1 від підпису відмовилась. 02.01.2019 року представниками КП «Благводсервіс Широківської громади» головним інженером Лапченковим Ю.Г., начальником відділу збуту ОСОБА_4 , майстер ОСОБА_3 , в присутності ОСОБА_1 складено Акт № 005А технічного обстеження систем водопостачання про те, що 29.12.2018 було проведено обстеження колодязю в якому було проведено відключення з видимим розривом від центрального трубопроводу питної вроди, про що складено Акт № 004А від 29.12.2018, та обраховано борг відповідачки щодо самовільного водокористування, в розмірі 130 992,98 грн. Абонент ОСОБА_1 з актом ознайомлена, від підпису відмовилась. На адресу відповідача 04.01.2019 направлено рахунок на оплату обсягу спожитої води № 4 від 03.01.2019. Встановлено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16.05.2019 було розглянуто справу 317/3627/18 за позовом КП «Благводсервіс Широківської громади» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за без облікове водокористування в розмірі 34 124,30 грн., за період з 05.09.2018 по 05.08.2018. В ході розгляду вказаної справи судом в силу приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що КП «Благводсервіс Широківської громади» надає послуги з водопостачання та водовідведення в с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області з 01.05.2018. На час виникнення спірних правовідносин, встановлено тарифи на централізоване питне водопостачання та водовідведення в розмірі: централізоване питне водопостачання - 12,984 грн./м? з ПДВ; 10,820 грн./м? без ПДВ, та централізоване водовідведення - 7,584 грн./м? з ПДВ, 6,320 грн./м? без ПДВ. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована юридична особа - ОСБК «Володимирівське», керівником якої є ОСОБА_1 . Відповідно до листа Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.04.2019 встановлено, що фахівцями ДФС проведено перевірку об`єкту торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що в зазначеному об`єкті торгівлі здійснює діяльність суб`єкт господарювання зареєстрований згідно чинного законодавства, який має діючи ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, використовує реєстратор розрахункових операцій. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до директора КП «Благводсервіс Широківської громади» із заявою в якій просить укласти з нею договір постачання питної води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до відповіді КП «Благводсервіс Широківської громади» від 24.09.2018 встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено, що водопостачання холодної води адресою: АДРЕСА_1 , було припинено. Відповідно до п. 4.1 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, для приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою, і відповідно, і укладення договору, ОСОБА_1 необхідно отримати технічні умови. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_1 , у вказаному нежитловому приміщенні проводиться господарська діяльність, та зазначену будівлю відключено від центрального трубопроводу питної води (акт № 001А від 05.09.2018), про що була обізнана відповідачка ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги в частині того, що в належному їй приміщенні встановлено опломбований прилад обліку, відповідно до показів якого нею здійснюється оплата за спожиту питну воду колегією суддів відхиляються з огляду на те, що скаржником не надано жодних належних і допустимих доказів наявності в приміщенні приладу обліку, який опломбовано підприємством постачальником питної води, а наявність безоблікового водокористування, яке умисно вчинялось відповідачкою, тягне необхідність плати санкцій, передбачених Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Доводи апеляційної скарги про те, що колодязь в якому встановлена запірна арматура та повинен бути встановлений лічильник не входить до майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , та не належить їй, є такими, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що саме вказаний колодязь є місцем підключення водопостачання до зазначеного будинку АДРЕСА_1 . Посилання в апеляційній скарзі на наявність у відповідача договору б/н від 01.05.2018 Про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації, є неприйнятними з огляду на наступне. Договір б/н від 01.05.2018 Про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації не можна вважати укладеним, оскільки він не пройшов реєстрації у КП «Благводсервіс Широківської громади», тобто за вказаним договором не відкрито особового рахунку. Доказів протилежного скаржником не надано. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами існує спір щодо підключення та надання послуг з водокористування та відведення стічних вод за адресою: АДРЕСА_1 , та його вирішення вимагає окремого судового провадження. Проте, вказана обставина не спростовує того, що водопостачання за вказаною адресою було припинено відповідно до акту № 001А 05.09.2018 КП «Благводсервіс Широківської громади», яке є єдиним постачальником води в с. Володимирівське. Скаржником вказана обставина не спростована. Згідно ч.ч. 1,2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги. Твердження скаржника про помилковість застосування судом Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 аналізувалося судом та цим доводам надана належна оцінка. Судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин саме Правила № 190, оскільки між позивачем та відповідачем відсутній договір щодо водокористування за адресою: АДРЕСА_1 , а так само відсутній засіб обліку спожитої відповідачем питної води за вказаною адресою, тобто фактично є самовільне підключення відповідача до водопровідної мережі позивача та існує безоблікове водокористування, Враховуючи те, що Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. не регулюють відносини щодо самовільного безоблікового водокористування, суд обґрунтовано застосував до спірних правовідносин Правила №

190. Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (Правила № 190) є обов`язковими для застосування КП «Балговодсервіс Широківської громади», оскільки останнє є юридичною особою, яке має у господарському віданні та оперативному управлінні об`єкти та систему водопостачання та водовідведення які безпосередньо приєднані до мережі централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником, тобто КП «Водоканал», укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Положеннями статей 22, 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено право споживача на підключення в установленому законом порядку до централізованого водопостачання, а підприємства питного водопостачання має право видавати дозволи та технічні умови на підключення споживача до централізованого питного водопостачання. Відповідно до п. 3.2. Правил №190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. ОСОБА_1 ні в судді першої, ні в суді апеляційної інстанції не спростовано факт безоблікового водокористування. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 допущено самовільне підключення до водопроводу за адресою: АДРЕСА_1 . За приписами статті 47 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», підприємствам питного водопостачання та централізованого водовідведення, яким заподіяно шкоду юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання та централізованого водовідведення, пошкодження цих систем, а також внаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювальних робіт, у забезпеченні нормальної експлуатації систем питного водопостачання та централізованого водовідведення або шляхом забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до закону. Відповідно до розрахунку, наведеного позивачем, нарахування за безоблікове водокористування здійснено за формулою * v * t , де р 3.14, б діаметр труби, v пропускна спроможність труби (м/сек.), t період. Таким чином позивачем було обраховано заборгованість відповідача за безоблікове водокористування за 119 діб, що становить 130 992,98 гривень. Відповідачем не піддано сумніву правильність обрахунків. При цьому, судом першої інстанції вірно враховано п. 3.4 Правил № 190 та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за безоблікове водокористування за один місяць, тобто з 29.12.2018 по 29.11.2018, що становить 30 діб, та складає 33 023,50 грн. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом неповно з`ясовані обставини справи, зокрема, як у суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в приміщенні, яке належить їй на праві власності, встановлено та опломбовано прилад обліку води. Разом з тим, судом першої інстанції ці доводи були перевірені та встановлено, що приєднання до водопостачання знаходиться в колодязі. Зокрема, в матеріалах справи міститься акт №002А від 05.09.2018 року, в якому зафіксовано відсутність в колодязі, який є місцем підключення водопостачання до зазначеного будинку АДРЕСА_1 , приладу обліку води. Зазначений акт підписаний ОСОБА_1 без будь-яких заперечень. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що вона оплачувала водокористування, хоча позивач не вживав жодних заходів для укладення договору про надання послуг з водопостачання, протягом часу надання послуг не перевіряв наявність приладів обліку та не знімав покази. Зазначені твердження не спростовують висновок суду про те, що наявність безоблікового водокористування тягне необхідність плати санкцій, передбачених Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку судом доказів по справі, оскільки, відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. А не зазначення в мотивувальній частині рішення мотивів, з яких суд бере до уваги або відхиляє докази, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, якщо справа вирішена по суті правильно. Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03). Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону. З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2021 року. Головуючий Судді: