Постанова Харківський апеляційний суд № 632/2061/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 11 листопада 2021 року м. Харків Справа № 632/2061/20 Провадження № 22-ц/818/5828/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М. суддів Маміної О.В., Яцини В.Б., учасники справи: позивач- ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 липня 2021 року, постановлене суддею Библівим С.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів - у с т а н о в и в: У дистопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача пеню за несплату аліментів за період квітень 2012 року -липень 2012 року розмірі 46940,66 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року з відповідача стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, і до повноліття сина. Вона отримала виконавчий лист та пред`явила його до виконання до відділу ДВС. Однак відповідач аліменти своєчасно не сплачував, тому має заборгованість по аліментам станом на 01.09.2018 року у розмірі 46940,66 грн., яка розрахована державним виконавцем. У зв`язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача пеню по аліментам у розмірі 46940,66 грн., розрахунок якої додала до позову. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 липня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 станом на 01.09.2018 року у розмірі 46940 (сорок шість тисяч дев`ятсот сорок ) грн. 66 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати відмовивши у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року його позовні вимоги про звільнення від сплати аліментів та заборгованості по аліментах задоволені повністю та його звільнено від сплати аліментів з 01.09.2018. Таким чином, суд першої інстанції не міг стягувати пеню за час у який він був звільнений від сплати аліментів та заборгованості по аліментам. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове її задоволення. Судовим розглядом встановлено, що на виконанні у Первомайському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 2-2075, виданий Первомайським міськрайонним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно,але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13 травня 2009 року і до досягнення сином повноліття. Згідно наданого державним виконавцем Дегтяр Е.М. розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 , сукупний розмір заборгованості станом на 01.09.2018 року становить 46940,66 грн. Вказаний розрахунок сторонами виконавчого провадження не оскаржувався. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року ОСОБА_2 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року з 01 вересня 2018 року. Вирішено питання судових витрат. Цим рішенням не вирішувались вимоги про звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам яка утворилась до 01.09.2018. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач покладених на нього судовим рішенням зобов`язань щодо сплати аліментів належним чином не виконав, правовими наслідками чого є стягнення з нього пені у розмірі 46940,66 грн тобто в сумі 100% заборгованості, оскільки заборгованість відповідача по аліментах до часу його звільнення від їх сплати станом на 01.09.2018 року складала 46940,66 грн., а сума розрахованої пені тільки за квітень - червень 2012 року дорівнює 53646,62 грн., що вже перевищує суму заборгованості, то необхідності у розрахунку решти суми пені немає. Проте повністю погодитись з такими висновками не можна. Суд першої інстанції не вірно визначився з межами позовних вимог та розглянув справу. Відповідно до ч.1ст.196 СК України в редакуції що діяла на час розгляду справи у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання полягає у сприянні належному виконанню зобов`язання та стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує лише до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватись на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Передбачена ст. 196 СК Українивідповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Зобов`язання щодо сплати аліментів виникають на підставі рішення суду або домовленості між батьками. Як убачається із матеріалів справи, зобов`язання щодо сплати аліментів на утримання сина виникло у відповідача на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області. На виконанні у Первомайському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 2-2075, виданий Первомайським міськрайонним судом Харківської област. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 серпня 2019 року ОСОБА_2 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року з 01 вересня 2018 року. Згідно наданого державним виконавцем Дегтяр Е.М. розрахунку від 21.09.2018 заборгованість по аліментам ОСОБА_2 , за період з травня 2011року по 01.09.2018 становить 46940,66 грн. Вищевказана заборгованість відповідачем добровільно не погашена. Як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути пеню за несплату аліментів за період квітень 2012 - липень 2012 року на час звернення до суду. Проте, розрахунок зроблений позивачкою не відповідає вимгам закону. Погодившись з розрахунком пені зробленим позивачкою суд першої інстанції не взяв до уваги, що заборгованість по аліментам за період ківтень-червень 2012 року, згідно розрахунку викониному державним виконавцем відповідачем погашався у лютому -травні 2013 та жовтні 2013 року. Отже, розрахунок неустойка за прострочення сплати аліментів за період з квітня по липень 2012 року складає: Заборгованість зі сплати аліментів за квітень 2012 року складає 583,75 грн х 276 днів прострочення (01.05.2012-01.02.2013) х 1% = 1611,15 грн. та 283,75 грн х 273 днів прострочення (01.06.2012-01.03.2013) х 1% = 774,63 грн. Заборгованість зі сплати аліментів за травень 2012 року складає 583,75 грн х 304 дні прострочення (01.06.2012 01.04.2013) х 1% = 1774,60 грн та 283,75 грн х 305 дні прострочення (01.07.2012-01.05.2013) х 1% = 865,43 грн. Заборгованість зі сплати аліментів за червень 2012 року складає 583,75 грн х 457 днів прострочення (01.07.2012-01.10.2013) х 1% = 2667,73 грн. У жовтні 2013 року заборгованість по аліментам за період квітень червень була погашена повністю. Таким чином всього за вказаний період неустойка (пеня) склала 5025,81 грн. За правилами ч.1ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Що стосується приписів ч.1 ст. 196 СК України, що розмір стягнення неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків основної суми заборгованості судова колегія звертає увагу, що вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки частина перша статті 196 СК України була викладена в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017, а період за який просить стягнути пеню позивачка становить квітень-липень 2012 року. Таким чином, діюча редакцію закону застосуванню не підлягає. З урахуванням викладеного, судова колегія доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та розмір пені за несплату аліментів за період квітень 2012 - липень 2012 року, який підлягає стягненню становить 5025,81 грн. Посилання апеляційної скарги на те, що рішенням суду відповідача звільнено від сплати заборгованості по аліментам судова колегія не приймає, оскільки такі вимоги судом не розглядались та відповідача звільнено лише від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року. З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року зміні. Судові витрати та витрати на правничу допомогу підлягають вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367,368,369,376,381 - 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 липня 2021 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 за період квітень 2012 року - липень 2012 року у розмірі 5025,81 грн. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 84 грн 08 коп. Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1216,26 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення та оскарженню не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський О.В. Маміна Судді В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 11 листопада 2021 року.