LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд948/441/21

від 11.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Козленка О.М. захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 948/441/21 Номер провадження 33/814/504/21Головуючий у 1-й інстанції Кравець С. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., з секретарем судового засідання Лимар О.М., з участю прокурора Гайдар О.М., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника в її інтересах адвоката Козленка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Козленка О.М. захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Зелене Павлоградського району Дніпропетровської області, жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, маючу інвалідність ІІ групи, працюючу головним лікарем КНП «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області, визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3400 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 , будучи головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Машівський центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області (далі КНП «Машівський ЦПМСД»), відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII) та примітки до ст. 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, маючи повноваження на укладення угод, переслідуючи приватний інтерес, діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення та вчинила дії в приміщенні КНП «Машівський центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області, що знаходиться за адресою: смт Машівка, вул. Незалежності,112-В, Машівського району Полтавської області, а саме: уклала з ФОП ОСОБА_2 наступні договори про надання послуг від: 1) 12.08.2019 р. №141 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. № 141, 13.08.2019 перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 2) 12.08.2019 р. №142 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. №143, 14.08.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 3) 12.08.2019 р. №143 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 12.08.2019 р. № 205, 13.08.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 4) 02.10.2019 р. №190 на суму 1050 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 03.10.2019 р. №196, 07.10.2019 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 5) 18.02.2020 р. №10 на суму 2100 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.02.2020 р. №55, 20.02.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 6) 15.05.2020 р. №75 на суму 2300 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.05.2020 р. №190, 20.05.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 7) 15.05.2020 р. №77 на суму 2300 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 19.05.2020 р. №166, 20.05.2020 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 8) 17.02.2020 р. №14 на суму 6510 грн на виконання якого відповідно до платіжних доручень від 18.03.2021 р. №109, 19.03.2021 р. перераховано 2625,00 грн та від 18.02.2021 №29, 19.03.2021 р. перераховано 1260,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 , а всього 3885 грн; 9) 09.03.2021 р. №23 на суму 390 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 11.03.2021 р. №83, 12.03.2021 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 ; 10) 17.03.2021 р. №23 на суму 80 грн на виконання якого відповідно до платіжного доручення від 18.03.2021 р. №105, 19.03.2021 р. перераховано вказані кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 , але в порушення п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила Машівську селищну раду та Машівську районну раду Полтавської області про наявність реального конфлікту інтересів та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши вказані вище договори. У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес зумовлений особистими та сімейними стосунками, та полягав у бажанні покращити ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, шляхом отримання додаткового доходу від установи де вона працює. Вказана суперечність між приватним інтересом та посадовими повноваженнями впливала і фактично вплинула на об`єктивність, неупередженість рішень та дій ОСОБА_1 щодо укладення 10 договорів про надання послуг з ФОП ОСОБА_2 її сином, що стало наслідком одержання останнім додаткового доходу на загальну суму 12 955 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвоката Козленко О.М. захисник в інтересах ОСОБА_1 . В поданій апеляційній скарзі захисник просить постанову районного суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу та події вказаного адміністративного правопорушення. Зазначає, що із визначених термінів Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII слідує, що ОСОБА_1 при прийнятті рішення про укладання Договору № 141 з ФОП ОСОБА_2 12.08.2019, як і при безпосередньому його підписанні, повинна була мати умисел на будь-який майновий чи немайновий інтерес зумовлений тим, що ОСОБА_2 є її сином і існування такого інтересу беззаперечно вплинуло на неупередженість та об`єктивність при підписанні Договору № 141, що повинно доводитись суб`єктом владних повноважень, який складав Протоколи про адміністративне правопорушення № 255 та № 256 і про що повинен був зазначити в постанові від 12.07.2021 суд першої інстанції, оскільки така вимога прямо випливає з положень статті 245 та статті 251 КУпАП. При цьому посилається на відсутність доказів, що рішення про підписання Договорів з ФОП ОСОБА_2 приймалось ОСОБА_1 не з підстав існування самих низьких цін на затребувані для лікувальних закладів послуги по ремонту і обслуговуванню комп`ютерної техніки, а виключно з підстав існування майнового чи немайнового інтересу, зумовленого тим, що ОСОБА_2 є її сином, і що саме такий майновий інтерес вплинув на прийняті нею рішення при підписанні Договорів, а тому вважає недоведеним існування реального конфлікту інтересів в діях ОСОБА_1 . Крім того, на переконання захисника, судом першої інстанції не наведено жодних вмотивувань на підтвердження саме умислу в діях ОСОБА_1 на вчинення корупційного правопорушення і не зазначено якими доказами існування умислу доводиться, а оскільки такі докази відсутні і в протоколах суб`єкта владних повноважень, то в цій частині позиція суду першої інстанції є надуманою та безпідставною. Також захисник зауважує, що ні ініціатор складених протоколів, ні суд, не спростували постійні та документально доведені твердження ОСОБА_1 про те, що вона керувалась виключно інтересами очолюваного нею лікувального закладу і не мала жодного майнового чи іншого інтересу, обумовленого сімейними стосунками з ФОП ОСОБА_2 , як це передбачено вимогами статті 172-7 КУпАП та змістом Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-УП (надалі Закон № 1700). Стверджує, що суд свою позицію щодо вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення вмотивовує існуванням потенційного, тобто можливого в майбутньому, конфлікту інтересів, що суперечить приписам статті 172-7 КУпАП та духу Закону-1700, де вимагається існування реального, а не надуманого ( можливого чи неможливого в майбутньому) конфлікту інтересів. При цьому, в протоколах за номерами від 255 до 274 від 07.06.2021 року прямо вказується на існування реального конфлікту інтересів, а не потенційного, а відтак суд вийшов за межі позиції суб`єкта владних повноважень, що суперечить нормам КУпАП, а тому такі твердження суду першої інстанції є протиправними. Вказує, що оскільки судом першої інстанції не доведені факти існування реального конфлікту інтересів за наведених фактичних обставинах в діях ОСОБА_1 , що виключає відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, то у неї відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, так як у ОСОБА_1 , беззаперечно були відсутні підстави повідомляти у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Просить звернути увагу, що ОСОБА_1 була впевнена в правоті своїх дій, оскільки вона діяла в інтересах лікувального закладу і переслідувала лише ціль забезпечити безперебійне функціонування очолюваного нею лікувального закладу та ціль економії бюджетних коштів, з огляду на те, що це повністю узгоджується з вимогами Статуту КНП «Машівський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області (пункти 7.5, 7.5.2, 7.5.3, 7.5.7 та інші). Вважає, що підписання будь-якого договору посадовою особою юридичної особи публічного права в інтересах очолюваного комунального чи іншого закладу навіть з близькими родичами само по собі не є підставою для притягнення такої особи до відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки прямої заборони на вчинення господарських договорів з близькими родичами у діючому законодавстві України не існує, а відповідальність може наступити лише при наявності реального конфлікту інтересів у такої особи при вчиненні своїх повноважень, який можливий при наявності матеріального чи іншого інтересу, зумовленого родинними відносинами і існування якого вплинуло на прийняття рішень керівником юридичної особи публічного права, що прямо випливає з диспозиції ч. 1 і ч. 2 статті 172-7 КУпАП. Відсутність вказаних складових при притягненні керівника юридичної особи публічного права до визначеної адміністративної відповідальності є правовою підставою до визнання будь-яких дій такого керівника законними. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Козленка О.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, виступ прокурора Гайдар О.М. проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах апеляційної скарги, як того вимагає ч. 7 ст. 294 КУпАП. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів і передбачає накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів і передбачає накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно примітки ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Як правильно було встановлено районним судом, 30.12.2012 укладено контракт, а в наступному додаткові угоди № 1 від 26.12.2017, № 2 від 01.03.2018, № 3 від 20.02.2019 , № 4 від 16.03.2021 між Машівською районною радою та ОСОБА_1 , за якими останню призначено на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Машівської районної ради, терміном на 5 р. з 01.01.2013 по 31.12.2017, а потім продовжено до 30 грудня 2022, а з 16.03.2021 Машівську району раду замінено на Машівську селищну раду (а.с.143-149 т. 1). Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КНП «Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги» (код 38487180) є Машівська селищна рада Полтавської області (а.с.177 т. 1). Відповідно до Розділу І Статуту КНП «Машівський Центр первинної медико-санітарної допомоги», затвердженого Рішенням третьої сесії Машівської селищної ради восьмого скликання від 22.12.2020 № 46/3-VIII, - комунальне некомерційне підприємство «Машівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» Машівської селищної ради Полтавської області (надалі Підприємство) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством. Підприємство створене відповідно до рішення двадцять шостої сесії Машівської районної ради сьомого скликання від 19 грудня 2017 року № 339 «Про створення КНП Машівський районний центр первинної медико - санітарної допомоги Машівської районної ради Полтавської області» шляхом реорганізації (перетворення) юридичної особи публічного права Машівського Центру первинної медико - санітарної допомоги у КНП Машівський центр первинної медико-санітарної допомоги Машівської районної ради Полтавської області. Майно Підприємства є комунальною власністю Машівської селищної ради Полтавської області. Згідно з п.п. 1.3, 4.1 Статуту Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку та є юридичною особою публічного права (а.с.153 т. 1). Відповідно до п.п. 7.5.3., 7.5.7. Статуту головний лікар Підприємства представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших органах, у відносинах з іншими юридичними фізичними особами, підписує від його імені: документи та видає довіреності, укладає договори, відкриває в органах Державної казначейської служби України та установах банків поточні та інші рахунки. Користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту (а.с. 151-168 т. 1). За змістом п. 3.1, 3.4, 3.5 посадової інструкції головного лікаря, останній має право: діяти від імені центру, представляти інтереси закладу з господарсько-фінансових питань у відносинах зі структурними підрозділами, та іншими організаціями. Розпоряджатися матеріальними цінностями закладу у межах повноважень. У межах своєї компетенції підписувати та візувати документи (а.с. 169-171 т. 1). Поміж тим підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Отже, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 як керівник КНП «Машівський ЦПМСД» є посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно примітки ст. 172-7 КУпАП є суб`єктом правопорушень відповідно до цієї статті. Судом було встановлено та самою ОСОБА_1 не заперечується, що в період з 12.08.2019 по 17.03.2021 між КПН «Машівський ЦПМСД» в особі ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено ряд договорів на виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту офісної техніки, зокрема: 12.08.2019 за № 141, 142 та 143 на суму 1050 грн кожен, 02.10.2019 № 190 на суму 1050 грн, 18.02.2020 № 10 на суму 2100 грн, 15.05.2020 № 75 та 77 на суму 2300 грн кожен, 17.02.2020 № 14 на суму 6500 грн, 09.03.2021 на суму 390 грн, 17.03.2021 № 23 на суму 80 грн. На виконання зазначених договорів складені акти виконаних робіт та за платіжними дорученнями сплачені кошти, зокрема: за № 205 від 12.08.2019 за договором № 143 кошти перераховані 13.08.2019, за № 141 від 12.08.2019 кошти перераховані 13.08.2019, за № 143 від 12.08.2019 за договором № 142 кошти перераховані 14.08.2019; за платіжним дорученням № 196 від 03.10.2019 перераховані кошти за договором № 190; за дорученням № 55 від 19.02.2020 перераховані кошти за договором № 10; за дорученням № 190 від 19.05.2020 перераховані кошти за договором № 75; за дорученням № 166 від 19.05.2020 перераховані кошти за договором № 77; за дорученням № 109 від 18.03.2021 перераховані кошти за договором № 14 в сумі 2625, 00 грн та за платіжним дорученням № 29 від 18.02.2021 1260 грн; за дорученням № 83 від 11.03.2021 перераховані кошти за договором № 23; за дорученням № 105 від 18.03.2021 перераховані кошти за договором № 23 (а.с. 105-138 т. 1). Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Районним судом встановлено та самою ОСОБА_1 також не заперечується, що за інформацією Відділу ДРАЦС у Полтавській області №10375/10706-13-21/05.2-40 від 14.04.2021, згідно актового запису про народження ОСОБА_2 , його матір`ю є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 05.11.1986 вийшла заміж повторно та змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с.103-104 т. 1). Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є ФОП та здійснює роздрібну торгівлю комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а також ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування (а.с. 173 т. 1). Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»: -потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; -реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; -приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Отже, для реального конфлікту інтересів необхідна наявність трьох об`єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи. Тому, під час притягнення особи за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів належить враховувати відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень. Проаналізувавши наведені вище положення, районний суд дійшов правильного висновку про те, що у діях ОСОБА_1 мав місце реальний конфлікт інтересів, оскільки її приватний інтерес полягав у майновому інтересі зумовленому сімейними стосунками, що полягало у покращенні ведення підприємницької діяльності її сина ФОП ОСОБА_2 , шляхом отримання ним доходу від очолюваного ОСОБА_1 КНП «Машівський ЦПМСД». За повідомленням заступника головного лікаря КНП «Машівський ЦПМСД» №261 від 02.06.2021 ОСОБА_1 про конфлікт інтересів Машівську районну раду та Національне агентство з питань запобігання корупції в період з 01.01.2019 по 05.04.2021 не повідомляла (а.с. 172 т. 1). Згідно повідомлення селищного голови Машівської селищної ради №547 від 18.05.2021, звернення від головного лікаря КНП «Машівський ЦПМСД» ОСОБА_1 про конфлікт інтересів за період з 01.01.2021 по 30.03.2021 р. не надходили (а.с. 180 т. 1). Слід також окремо звернути увагу, що договори про закупівлю між КНП «Машівський ЦПМСД» та ФОП ОСОБА_2 були укладені без використання електронної системи закупівель, тобто у інших потенційних учасників надання послуг не було можливості в умовах конкуренції відкоригувати ціну на відповідні послуги. Районним судом окрім цього враховано заперечення сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення інкримінованих їй правопорушень, а також того, що інші суб`єкти надають послуги з обслуговування комп`ютерної техніки за значно вищими цінами, надано обґрунтовану відповідь, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. Таким чином факт укладення договорів про надання послуг з 12.08.2019 по 17.03.2021 між ФОП ОСОБА_2 та КНП «Машівський ЦПМСД» свідчать про те, що у ОСОБА_1 , як головного лікаря вказаного медичного закладу був реальний конфлікт інтересів при прийнятті рішень, оскільки вона мала приватний інтерес, зумовлений сімейними стосунками з ФОП ОСОБА_2 , який є її сином, що виразилося у бажанні покращення ведення його підприємницької діяльності, а також вказаний приватний інтерес суперечив її службовим повноваженням, з огляду на наділення її правом на прийняття рішень на укладення договорів із суб`єктами господарювання, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість рішень і дій ОСОБА_1 на укладення вказаних вище договорів, тобто вони реально зіткнулися з її службовими повноваженнями під час підписання нею відповідних договорів у будь-якому випадку. При цьому ОСОБА_1 не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів. З огляду на викладене, районний суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Козленка О.М. захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 12 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Н.М. Харлан

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»