Постанова Вінницький апеляційний суд № 151/388/21
від 11.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 151/388/21 Провадження № 33/801/835/2021 Категорія: 155 Головуючий у суді 1-ї інстанції Моцний В. С. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 рокуСправа № 151/388/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448303 від 20 червня 2021 року, водій ОСОБА_1 , цього ж дня о 22:11 год. в с. Жабокричка по вул. Лесі Українки, керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest», що підтверджується роздруківкою тесту №2053 від 20 червня 2021 року, результат 1,60%. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячу) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 454 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448303 від 20 червня 2021 року; роздруківкою результату тестування на алкоголь приладом «Alcotest» від 20.06.2021 року о 21:39 год. №2052; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotes»; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; висновком КНП Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 червня 2021 року; показами свідка ОСОБА_2 та відеоматеріалами зі спеціальних технічних засобів. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що докази, які врахував суд першої інстанції не можуть бути взяті до уваги, оскільки працівник поліції його не зупиняв, жодних доказів керування ним транспортним засобом, зокрема і в стані алкогольного сп`яніння відсутні. Водночас, вважає, що дані результату спеціального технічного приладу «Драгер» не є вірними, оскільки «трубочка» яка вставлялася в такий прилад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була запакована не герметично і не заводським способом. Разом з тим, на переконання заявника, працівниками поліції, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було йому роз`яснено права та обов`язки. Крім того, на переконання заявника, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448303 від 20 червня 2021 року, складений з порушенням, оскільки в останньому відсутні обов`язкові до заповнення відомості, зокрема про здійснення фото або відеозапису. Вказує, що працівниками поліції здійснювалася відеофіксація огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою мобільного телефону (смартфону), використання якого не передбачено нормами законодавства. Також, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ним 12 серпня 2021 року через відділення поштового зв`язку подану апеляційну скаргу на оскаржувану постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року. Однак, 22 вересня 2021 року він отримав постанову Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2021 року про повернення його апеляційної скарги, у зв`язку із несвоєчасністю подання апеляційної скарги, відповідно до ст.294 КУпАП. Проте, апелянт зазначає, що з поважної причини пропустив строк для подачі апеляційної скарги, оскільки 12 серпня 2021 року через відділення поштового зв`язку ним у встановленні строки було подано апеляційну скаргу, про що свідчить відповідний штамп на поштовому конверті, який знаходиться в матеріалах справи. Згідно ст.294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Чечельницького районного суду Вінницької області постановлена 03 серпня 2021 року, копію якої отримана ОСОБА_1 04 серпня 2021 року, що підтверджується розпискою про отримання постанови по справі (а.с.38). Апеляційна скарга на вказану постанову подана ОСОБА_1 12 серпня 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку (а.с.52), однак постановою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2021 року повернена особі, яка її подала, у зв`язку із закінченням десятиденного строку на апеляційне оскарження (а.с.54-55). Вказана постанова, отримана заявником 22 вересня 2021 року. Апеляційна скарга на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року, повторно подана 22 вересня 2021 року, за допомогою засобів поштового зв`язку (а.с.76-77). З огляду на наведене вище, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 а Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448303 від 20 червня 2021 року, водій ОСОБА_1 , цього ж дня о 22:11 год. в с. Жабокричка по вул. Лесі Українки, керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest», що підтверджується роздруківкою тесту №2053 від 20 червня 2021 року, результат 1,60%. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. За змістом частин 3, 4 ст.256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення та роздруківки результату тестування на алкоголь приладом «Alcotest», від 20 червня 2021 року о 21:39 годин тест №2053 ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення, не вказавши мотиви своєї відмови від підписання, Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Отже, у випадку незгоди з показниками газоаналізатора «Alcotest» водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, яким особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скористався та пройшов його у КНП Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування, підтверджується висновком №84, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння 1,68% (а.с.4) Поряд з цим, жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , справжність показань стану сп`яніння, зафіксованих приладом як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, або доказів його неправильної роботи не надано. Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що він не керував транспортним засобом, а на технічному записі з нагрудної камери працівника поліції не зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки вищенаведені обставини спростовуються переглянутими технічними записами, на яких зафіксовано, як працівниками поліції здійснювалося переслідування автомобіля ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_2 , та як наздогнавши даний автомобіль, зі сторони водія вийшов саме ОСОБА_1 , якому поліцейський, підійшовши до останнього, повідомляє про те, що у нього не працює освітлення заднього номерного знака, також в процесі спілкування виявляє ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, зокрема на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». Покликання в апеляційній скарзі на те, що дані результату спеціального технічного приладу «Драгер» не є вірними, оскільки «трубочка» яка вставлялася в такий прилад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була запакована не герметично і не заводським способом не заслуговують на увагу та спростовуються технічним записом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, що працівники поліції перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння повідомили ОСОБА_1 , яким приладом буде проводитися даний огляд «Alcotest», продемонстрували його справність, дали водію на вибір «трубки», які були запаковані герметично, вибравши її самостійно та особисто розпакувавши ОСОБА_1 дав її працівникові поліції для вмонтування у спеціальний технічний засіб. Що стосується доводів викладених в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №448303 від 20 червня 2021 року, складений з порушенням, оскільки в останньому відсутні обов`язкові до заповнення відомості, зокрема про здійснення фото або відеозапису, є неспроможними та спростовуються вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки в графі «До протоколу додаються» зазначено, окрім іншого і відео. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції здійснювалася відеофіксація огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою мобільного телефону (смартфону), використання якого не передбачено нормами законодавства, не заслуговує на увагу, з огляду на наступне. Так, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучений технічний носій інформації на якому зафіксовано відеозапис огляду водія ОСОБА_1 за допомогою приладу «Alcotest», від 20 червня 2021 року, здійснений за допомогою мобільного телефону (смартфону) працівника поліції. Водночас, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати, розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху, а також з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб. За вказаних обставин, наданий працівниками поліції відеозапис який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та на якому зафіксовано проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest», з результатом 1,60%, який був проведений на місці зупинки транспортного засобу останнього, та з результатом 1,68%, який був проведений в закладі охорони здоров`я, отриманий із автоматичної відеотехніки, що знаходився в чужому володінні (працівника поліції) з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те що суд попередньої інстанції не встановив обставини, які мають значення для правильного розгляду справи не є слушними, оскільки спростовуються викладеними висновками в оскаржуваному рішенні суду з наданням належної оцінки кожному наявному доказу в матеріалах справи. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий