Постанова Херсонський апеляційний суд № 648/1866/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №: 648/1866/21 Головуючий в І інстанції: Рибас А.В. Провадження №33/819/454/21 Доповідач: Пузанова Л.В. Категорія: ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП Постанова і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Пузанової Л.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бебіка О.О. та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , встановив: Постановою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає в сумі 850 грн на користь держави та за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. З постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 04 липня 2021 року о 03 год 10 хвилин, керуючи мопедом «Хонда Діо», без н/з, по вул.Херсонська в с.Станіслав Білозерського району Херсонської області, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «ВАЗ 2108» д.н.з. « НОМЕР_1 », в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3 «б» п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею124 КУпАП Крім того, ОСОБА_1 04.07.2021 року о 03:10 год. по вул.Херсонська в с.Станіслав Білозерського району Херсонської області, керував мопедом «Хонда Діо», без н/з, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просив скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі статті 247 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, зокрема, щодо керування ним транспортним засобом, а огляд на стан сп`яніння проведений із порушенням визначеного Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, порядку, за відсутності свідків та без дотримання положень статті 266 КУпАП, тому є недійсним. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що судом накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами строком на три роки, в той час як санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено позбавлення такого права строком на один рік. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що пропустив його з поважних причин, оскільки копію постанови отримав 22 вересня 2021 року. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Бебік Олександр Олександрович підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Дослідивши матеріали адміністративного провадження, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а скарга - частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу. З огляду на матеріали справи, її розгляд відбувся 20 вересня 2021 року з проголошенням постанови, копію якої ОСОБА_1 вручено в суді першої інстанції під розписку 22 вересня 2021 року (а.с. 41-48). Враховуючи, що матеріалами справи не спростовано надану скаржником інформацію щодо дати отримання ним копії постанови суду, а апеляційну скаргу подано протягом десяти днів з дня отримання копії - 04 жовтня 2021 року, причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати поважними та поновити його із зазначених підстав. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №156099, № 156098 від 04 липня 2021 року відповідно; доданими до протоколів схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками події, в тому числі ОСОБА_1 без зауважень; наданими як під час складення протоколів про адміністративне правопорушення, так і в судах першої та другої інстанції поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , що 04.07.2021 року приблизно о 03:00 год. ОСОБА_1 , керуючи мопедом в стані алкогольного сп`яніння, здійснив наїзд на належний йому автомобіль ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, і що ОСОБА_1 під час складання протоколів не заперечував факту керування ним мопедом та дійсно відмовився від проходження на місці від медичного огляду на стан сп`яніння; поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснила, що 04.07.2021 року приблизно о 03:00 год., керуючи транспортним засобом в сторону домівки своєї знайомої, побачила як її підвозив ОСОБА_5 , керуючи мопедом; долученим до протоколу та дослідженим судом відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, із якого вбачається, що останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. ОСОБА_1 також не заперечував факту вживання алкогольних напоїв та відмови від проходження медичного огляду, однак вину у вчиненні інкримінуємих йому правопорушень не визнав, зазначивши, що мопед був в неробочому стані і він ним не керував, тому не був учасником дорожньо-транспортної пригоди. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (стаття 251 КУпАП). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, в тому в числі, подавати докази і заявляти клопотання на спростування викладених у постанові про адміністративне правопорушення обставин. Відповідно до положень статті 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. При вирішенні даної справи суд першої інстанції визнав протоколи про адміністративне правопорушення належними доказами, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та вину у їх вчиненні, зважаючи на те, що викладені в протоколах обставини підтверджені поясненнями потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , які в процесі судового розгляду не спростовані, а також відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. ОСОБА_1 доказів на спростування викладених в протоколах про адміністративне правопорушення та в постанові суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності обставин не надав. Апеляційний суд, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, як це передбачено статтею 294 КУпАП, вважає, що викладені в скарзі доводи висновків суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню. Так, посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не було досліджено докази щодо неможливості керування ним транспортним засобом у неробочому стані, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки викладені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини були підтверджені зібраними у справі доказами, зокрема, наданими під час складення протоколів про адміністративне правопорушення поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також долученими до протоколу матеріалами відеозапису проведення огляду ОСОБА_1 , який було здійснено з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису, як це передбачено частиною другою статті 266 КУпАП в редакції Закону України № 1231-ІV від 16 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року. Не спростовує висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, його твердження про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження ним медичного огляду у закладі охорони здоров`я, як це передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735, оскільки направлення для проходження відповідного огляду надається у разі згоди особи пройти такий огляд, в той час як з відеозапису проведення огляду відносно ОСОБА_1 вбачається, що він, відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Будь-яких зауважень щодо якості технічного засобу ОСОБА_1 під час проведення огляду не робив і про такі в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано положення КУпАП , правильно встановлено всі фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Разом із тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 заходів впливу за вчинені адміністративні правопорушення, не дотримався визначених статтею 33 КУпАП загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення та застосував до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на три роки, в той час як санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено позбавлення такого права строком на один рік. За таких обставин, постанова Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року в частині накладення стягнення підлягає частковій зміні з визначенням строку позбавлення права керування транспортним засобом в один рік. В іншій частині підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2021 року в частині накладення стягнення частково змінити, визначивши строк позбавлення права керування транспортним засобом в один рік. В решта частині цю постанову суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає Суддя Херсонського апеляційного суду Л. В. Пузанова