Ухвала КЦС ВС № 536/2127/18

УХВАЛА 04 листопада 2021 року м. Київ справа № 536/2127/18 провадження № 61-16788ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович, - про визнання недійсним заповіту, ВСТАНОВИВ: 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслало на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 392 ЦПК України, оскільки скаржником не було зазначено підстави касаційного оскарження. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга всупереч до вимог статті 392 ЦПК України не містить чітких посилань на підстави касаційного оскарження. Касаційна скарга містить посилання на частину третю статті 411 ЦПК України в якості підстави касаційного оскарження. Також скаржник в тексті наводить правовий висновок Верховного Суду, який на його переконання мали застосувати суди попередніх інстанцій. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Так посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник чітко не вказує, з застосуванням якої норми права вона не погоджується. Такі дії необхідні для подальшого розгляду судом касаційної скарги, оскільки за результатами касаційного перегляду Верховний Суд надає правовий висновок щодо застосування саме цієї норми права у подібних правовідносинах. Належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Скаржником не виконано в повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв`язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали. За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш