Постанова 4817 № 607/11402/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11402/21Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 33/817/608/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши 09 листопада 2021 р. в м. Тернополі за участю особи, що притягується до адмінвідповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Демковича Ю. Й. адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не працює, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 вересня 2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у відповідності до статті 36 КУпАП України в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Згідно із постановою суду ОСОБА_1 25 червня 2021 року о 00 год. 20 хв. в м. Тернополі по вул. Л. Курбаса, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Цими діями ОСОБА_1 були спричинені матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 13.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 25 червня 2021 року о 00 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Л. Курбаса керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest» ARBF-0443 та огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Демкович Ю. Й. просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду скасувати та винести нову, якою на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку із тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутній, а копію постанови отримав 05 жовтня 2021 року. Що стосується суті оскаржуваної постанови, то апелянт зазначає, що місцевий суд прийшов до хибного висновку про наявність у діях його підзахисного складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на що суд першої інстанції не звернув уваги. Наголошує на тому, що працівники поліції в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у відповідному медичному закладі. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив підстави складання спірного адмінпротоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не допитав працівників поліції, які його складали, та не з`ясував, чи має доданий патрульними відеозапис відношення до події, яка відбулась 11.08.2021, у зв`язку з чим виніс неправомірне рішення, яке підлягає скасуванню. Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його представника, адвоката Демковича Ю. Й., які просили поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду скаржнику слід поновити, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки прийняте судом рішення є законним і обґрунтованим. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи те, що під час винесення постанови судом першої інстанції ОСОБА_1 присутній не був, та те, що копію постанови отримав 06 жовтня 2021 року, що підтверджується копією заяви про видачу судового рішення, яка міститься в матеріалах справи, і апеляційну скаргу подано захисником 18 жовтня 2021 року, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження. Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оскільки захисник ОСОБА_1 - адвокат Демкович Ю. Й. постанову місцевого суду в частині визнання його підзахисного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не оскаржує, тому і рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається. Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Ці вимоги закону у повній мірі були дотримані при вирішенні справи судом першої інстанції. Так, висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Зокрема, як вбачається з рапорту інспектора роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області Проця В. В. від 25.06.2021, 25 червня 2021 року близько 00.00 год. в м. Тернополі по вул. Л. Курбаса до їхнього екіпажу звернувся невідомий чоловік та заявив, що на автомобільній стоянці по вул. Л. Курбаса, 5 м. Тернополя водій автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , має явні ознаки алкогольного сп`яніння та планує продовжити рух. Прибувши за вказаною адресою, вони встановили, що відбулося ДТП за участю автомобілів «Шкода Октавіа» та «Тойота». Зі слів охоронця, з автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , виходив лише один чоловік, який представився ОСОБА_1 , 1980 р. н. Охоронець повідомив власника іншого автомобіля, що відбулося ДТП. Під час спілкування з водієм в нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного спяніння на місці зупинки як за допомогою алкотестера Драгер 6810, так і в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 «а» Правил дорожнього руху України, а саме ухилився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В результаті зазначених вище дій щодо ОСОБА_1 працівниками поліції був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ №200777 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення всупереч доводам апелянта відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у його достовірності не викликає. Так, будь-які зауваження з приводу складеного поліцейськими адмінпротоколу чи інших матеріалів ОСОБА_1 не надавались та в матеріалах справи не містяться. Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення доведена також і долученими до матеріалів справи доказами, а саме: - матеріалами відеофіксації з нагрудних камер поліцейських, - пристроїв DSJX 300006, на яких зафіксовано обставини, які інкримінуються ОСОБА_1 , зокрема те, що працівники поліції прибули за викликом про вчинене ДТП без потерпілих за участю автомобіля марки «SkodaOctavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, що стверджується записом камери DSJX 300006 на 00:49:36-00:49:55 год.; - показаннями допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_2 , який підтвердив надані ним письмові пояснення від 25.06.21, зокрема те, що 25 червня 2021 року близько 00:19 год. він отримав дзвінок від працівників парковки (охорони), що його автомобіль марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодив інший автомобіль. Після огляду на стоянці свого автомобіля помітив пошкодження його правої сторони. Охорона вказала, що його автомобіль пошкодив автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 . Один із чоловіків, присутніх на парковці, підтвердив, що він є власником автомобіля марки «Skoda Octavia» і саме він зачепив його машину. Під час розмови від даної особи відчув різкий запах алкоголю. В подальшому ОСОБА_1 заявив, що за кермом був не він; - показаннями допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 25 червня 2021 року він з колегою знаходився на робочому місці, а саме на стоянці по вул. Л. Курбаса, 5 м. Тернополя, де побачив, як ОСОБА_1 заїхав на стоянку і зачепив автомобіль марки «Тойота». Стверджує, що за кермом автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 , в якого були ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з рота, порушена координація рухів. Таким чином, приймаючи рішення про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції дослідив наявні у справі матеріали, а також відеоматеріали у їх сукупності, якими і обґрунтував свої висновки. Твердження захисника про те, що працівники поліції в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у відповідному медичному закладі, спростовується відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що останній від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився. Доводи апеляційної скарги з приводу того, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є надуманими та такими, що надані з метою уникнення ним адміністративної відповідальності, оскільки той факт, що автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , керував саме він, підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якого саме ОСОБА_1 спілкувався з працівниками поліції щодо спричиненого ним ДТП та бажав вирішити питання щодо цього з власником автомобіля «Тойота», яке він пошкодив. При цьому будь-яких пояснень з приводу того, що хтось інший окрім нього керував даним транспортним засобом, останній протягом всього періоду відеозапису не надавав. Також допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка охоронець ОСОБА_3 пояснив, що саме ОСОБА_1 заїхав на стоянку, а тому сумнівів з приводу того, що автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 , а не інша особа, в суду немає. Посилання апелянта не те, що місцевим судом не допитано працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки суд позбавлений права відшукувати докази у справі за власною ініціативою відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП. Всі інші доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Демковича Ю. Й. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду. Інших доказів, які б могли поставити під сумнів рішення суду першої інстанції, не надано. Отже, місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення судом належним чином виконані вимоги ст. 33 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. За таких обставин постанова судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 вересня 2021 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Демковича Ю. Й. - відмові у її задоволенні, оскільки будь-яких інших переконливих доводів, які б безумовно спростували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування постанови суду, скаржником не наведено і апеляційною інстанцією не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя П О С Т А Н О В И В: Строк на апеляційне оскарження поновити. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Демковича Ю. Й. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 вересня 2021 р. відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Г. І. Коструба