Постанова 4817 № 607/7989/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/7989/26Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П. Провадження № 33/817/350/26 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч. 2 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Іщука К.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2026 року,- В С Т А Н О В И В : Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 07.10.2025 у справі №607/18353/25, що становить 5 місяців 9 днів, накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 5 (п`ять) місяців 9 (дев`ять) днів та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60коп. Згідно постанови, 03.04.2026 о 22:44 в м. Тернополі, вул. Микулинецька, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2026 року у справі №607/7989/26, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що: ОСОБА_1 не висловлював відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; працівники поліції проігнорували прохання ОСОБА_1 про необхідність отримання ним правової допомоги адвоката; виявленні працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджують факту перебування в такому стані. Заслухавши доводи захисника Іщука К.В., який просив поновити строк оскарження і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, та пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2026 року, то воно підлягає поновленню виходячи з того, що зазначені в апеляційній скарзі підстави, через які було його пропущено, підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції взяв до уваги фактичні дані, які містяться зокрема в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631366 від 03.04.2026, у якому викладено обставини вчинення правопорушення (а.с. 1); відеозаписах з реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Golf, після чого вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції; відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано: момент виявлення за кермом автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , водія ОСОБА_1 і неодноразову законну вимогу працівників поліції надати документи, що посвідчують особу, на що ОСОБА_1 протягом тривалого часу не реагував, оголошення про виявлення у водія ОСОБА_1 . Ознак наркотичного сп`яніння і неодноразове оголошення вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, від якого ОСОБА_1 чіткої відмови не висловлював, однак залишався сидіти в автомобілі, стверджуючи що чекає прибуття адвоката перед проходженням такого огляду, хоча йому було роз`яснено, що його адвокат може прибути у медичний заклад та попереджено його про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; письмовому направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.04.2026 (а.с. 3); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6961882 від 03.04.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення (а.с. 4); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6961851 від 03.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення (а.с. 5). Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. За змістом пункту 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відтак зазначені правові норми стосуються обов`язку поліцейських забезпечити доставку водія до закладу охорони здоров`я, а не надання водієві права на власний розсуд визначати момент проходження медичного огляду у межах двогодинного проміжку від моменту зупинки. Так доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та те, що такі відомості було проігноровано судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції оцінює критично з наступних підстав. Аналіз наявних у матеріалах справи відеозаписів свідчить про те, що ОСОБА_1 прямо не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зазначаючи, що очікує прибуття адвоката. Водночас така поведінка суперечить вимогам вищезазначеної Інструкції, відповідно до якої у працівників поліції виникає обов`язок забезпечити доставлення особи до медичного закладу для проведення відповідного огляду, а також може свідчити про намір відтермінувати або уникнути його проходження. Крім того, з відеоматеріалів убачається, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про можливість прибуття адвоката безпосередньо до медичного закладу. Незважаючи на це, ОСОБА_1 фактично не вчинив жодних дій, спрямованих на негайне проходження огляду, а наполягав виключно на очікуванні прибуття захисника. При цьому чинним законодавством не передбачено можливості відкладення проходження такого огляду на невизначений строк у зв`язку з очікуванням прибуття адвоката. Отже, наполягання ОСОБА_1 на прибутті адвоката за відсутності фактичного проходження огляду обґрунтовано було розцінене працівниками поліції як відмова від його проходження. Також не знаходять свого підтвердження твердження про те, що зазначені обставини були проігноровані судом першої інстанції. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, наведені доводи сторони захисту були предметом дослідження та оцінки суду першої інстанції, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині зазначеної постанови. Доводи про те, що працівники поліції проігнорували прохання ОСОБА_1 щодо отримання ним правової допомоги адвоката чим порушили ст. 268 КУпАП є безпідставними, оскільки право ОСОБА_1 на правову допомогу не було обмежене. Як убачається з досліджених судом відеозаписів, ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено його процесуальні права (файл part_00000_export-xoieb з 22:34:30 до 22:35:30 год.), зокрема право на отримання правової допомоги та користування послугами адвоката. При цьому зазначеним правом ОСОБА_1 фактично скористався, оскільки, як вбачається з відеоматеріалів та з його власних пояснень, протягом тривалого часу з моменту зупинки транспортного засобу він підтримував зв`язок та консультувався з адвокатом у телефонному режимі, а працівники поліції таке спілкування не обмежували. За таких обставин твердження сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на правову допомогу не знаходять свого підтвердження матеріалами справи. Щодо доводів захисника про те, що виявленні працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджують факту перебування в такому стані, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Захисник стверджує, що звуження зіниць могло бути зумовлене яскравим освітленням, а почервоніння обличчя хвилюванням або фізіологічними особливостями організму, то такі твердження захисника не спростовують суті інкримінованого правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду, а не в керування автомобілем у стані сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 мав реальну можливість пройти огляд у медичному закладі з метою спростування підозри у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння. Саме результати такого огляду могли б об`єктивно підтвердити або спростувати наявність ознак наркотичного сп`яніння, на які звернули увагу працівники поліції під час спілкування з ним. Крім того, з досліджених апеляційним судом відеозаписів убачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 про передбачену законом відповідальність у разі відмови від огляду на стан наркотичного сп`яніння. Незважаючи на це, останній не висловив згоди на проходження такого огляду у встановленому законом порядку, а натомість оголошував умовою проходження огляду прибуття його адвоката. Також, з даних відеозаписів встановлено, що водій ОСОБА_1 не висловив згоди їхати в медичний заклад і після того, як поліцейський роз`яснив, що адвокат може прибути безпосередньо в медичний заклад для участі в огляді. Натомість, як видно з матеріалів відеозапису водій ОСОБА_2 продовжував залишатись в своєму автомобілі і на вимогу працівника поліції проїхати з ним в медичний заклад для огляду лише твердив, що чекає адвоката, не виконуючи таким чином вимоги п.2.5. ПДР, яким передбачено безумовний обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції. Оцінюючи такі дії ОСОБА_2 та доводи сторони захисту суд першої інстанції правильно вказав, що жодним нормативним актом не передбачена обов`язкова участь адвоката у проведенні медичного огляду водія на стан сп`яніння. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Отже, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іщука К.В. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя