Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/7016/21

Справа № 303/7016/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 листопада 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Готри Т.Ю., Собослоя Г.Г. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2021 року, постановлену головуючим суддею Камінським С.Е. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення позикової заборгованості, встановив: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення позикової заборгованості. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2021 року дану цивільну справу передано до Дарницького районного суду міста Києва для розгляду по суті. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржила таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для вирішення питання про відкриття провадження в справі. В обґрунтування скарги посилається на помилковість висновку суду щодо непідсудності суду даної справи. Зазначає, що між нею та ОСОБА_4 було укладено договір позики (розписка). Внаслідок отримання позики у позичальника виникає обов`язок повернути зазначену позику за положеннями ч. 1 і ч. З ст. 1049 Цивільного кодексу України. Таким чином, після укладення договору позики у сторони позичальника виникає обов`язок повернути позику - єдиний по своїй суті за природою виконання даного зобов`язання. Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання. А тому суд допустився помилки, не врахувавши положення п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України, оскільки вважав не зазначення місця виконання договору позики в розписці як відсутність такого місця, а відтак необхідність розгляду справи в суді за місцем знаходження відповідачів. Вважає, що для договорів позики законом встановлено особливий статус місця виконання договору у разі відсутності зазначення місця виконання договору безпосередньо в договорі (в даному випадку розписці) - а саме місце проживання кредитора, який проживає в м. Мукачево. Більше того, сам договір укладався в м. Мукачево, про що зазначено в позовній заяві. Однак суд першої інстанції вказаного до уваги не взяв. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню згідно наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Передаючи справу на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що даний позов не підсудний Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, такий слід розглядати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають вимогам цивільного процесуального закону. За загальним правилом, визначеним статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України). Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Апелянт посилається на наявність обставин, що передбачені частиною восьмою статті 28 ЦПК України, та дають їй право обирати підсудність справи на власний розсуд, що є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права. Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргу за договором позики (боргової розписки) від 26.12.2018. У вказаній борговій розписці, як доказу наявності між сторонами правовідносин, місце виконання зобов`язання позичальника не зазначено, а особливостей, за яких виконати договір можливо лише у м. Мукачеві Закарпатської області, спірні правовідносини не містять. Оскільки заявлений позов не виникає із договору, у якому зазначено місце його виконання або виконувати який через його особливість можливо тільки в певному місці, суд першої інстанції вірно визначився із підсудністю справи Дарницькому районному суду міста Києва, тобто за місцем проживання відповідачів. Доводи апеляційної скарги, зазначеного висновку суду не спростовують, і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норми процесуального права при визначенні територіальної юрисдикції справи. Посилання ОСОБА_1 на те, що процесуальним законом надано їй право, як кредитору, звертатися за захистом порушеного права за її місцем проживання є невірним. Той факт, що у п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України міститься посилання на те, що якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, то виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора у даному випадку не може бути взятим до уваги. Правила статті 532 ЦК України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. Зазначена норма матеріального права передбачає місце виконання грошового зобов`язання. Однак у випадку порушення зазначеного права, захист такого права здійснюється в порядку підсудності справи відповідному суду згідно вимог процесуального права. Водночас, з позовних вимог ОСОБА_1 не вбачається факт наявності визначення місця виконання грошового зобов`язання, то за цієї обставини не може бути застосована до даного позову альтернативна підсудність (п. 8 ч. 1 ст. 28 ЦПК України) в цій справі. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень норм процесуального закону, які б було вчинено судом першої інстанції, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається. Зважуючи на викладене та керуючись приписами норм статей 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 10 листопада 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: