Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/9020/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 10 листопада 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/9020/20 Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/341/21 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого-судді: Скрипки А.А., суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л. сторони: позивач: Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 09 грудня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 16.06.2011 року у розмірі 27 909 грн. 50 коп. Вимоги заявленого позову Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк обґрунтовувало тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_2 звернулася до Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 16.06.2011 року. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у даній заяві. Позивач вказував, що заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в Акціонерному товаристві комерційний банк ПриватБанк, які були надані їй для ознайомлення у письмовій формі. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, зазначеному у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. В подальшому, розмір кредитного ліміту було збільшено до 2 000 грн. Позивач вказує, що банк свої зобов`язання за укладеним із відповідачем договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, у порушення умов кредитного договору, позичальник своєчасно не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, внаслідок чого у відповідача перед банком утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2020 року становить 27 909 грн. 50 коп., з яких: 1 972,14 грн. - заборгованість за кредитом; 22 023,03 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 3 914,33 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Суму заборгованості у розмірі 27 909,50 грн., станом на 31.08.2020 року, за укладеним кредитним договором позивач просив стягнути на свою користь з відповідача, також позивач ставив питання про відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 102 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитом в сумі 1 927 грн. 14 коп. та 148 грн. 61 коп. у відшкодування судових витрат, а всього: 2 120 грн. 75 коп. У задоволенні решти вимог судом відмовлено. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк просить скасувати рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, та ухвалити у вказаній частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову у даній частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк вказують, що у оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року є необґрунтованим, безпідставним, ухваленим судом без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами, а також продовжуючи користуватися коштами, автоматично приєднувалась до Умов та Правил надання банківських послуг, що є укладенням договору з банком. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк стверджують, що відповідач разом з анкетою-заявою, особисто підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду, в якій зазначено: тип картки, тип кредитної лінії; базова відсоткова ставка за користування кредитом - 2,5% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості; розмір штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених договором; тощо. Доводи апеляційної скарги вказують, що базова ставка за користування кредитом передбачена довідкою про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду, яка особисто підписана відповідачем, і містить базову відсоткову ставку на місяць у розмірі 2,5% на місяць. Апелянт стверджує, що вказана довідка не надавалась до суду першої інстанції, оскільки позовна заява відповідала вимогам п.5 ч.3 статті 175 ЦПК України, при цьому, суд першої інстанції не пропонував позивачу надати додаткові докази для розгляду справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що даний доказ має важливе значення для правильного вирішення справи, всебічного і повного встановлення обставин справи, у тому числі, щодо погодження із відповідачем умов кредитування. Апелянт просить апеляційний суд прийняти до уваги додану до апеляційної скарги довідку про умови кредитування, для вірного вирішення даної справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції допустив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми відсотків по кредиту та пені. Доводи апеляційної скарги вказують, що виписка про рух коштів клієнта є первинним документом, та підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів банку, при цьому, позичальник отримала кредитний ліміт на кредитну картку, та користувалась кредитним лімітом банку, що підтверджується випискою про рух коштів, і вказані обставини вбачаються із розрахунку заборгованості. Доводи апеляційної скарги зазначають, що виписка про рух коштів була надана суду першої інстанції разом із позовною заявою, але в порушення норм статей ЦПК України, не була досліджена судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті. Доводи апеляційної скарги стверджують, що встановивши, що банк надав відповідачу кредит, і відповідач його не повернула, суд першої інстанції не мав жодних підстав для відмови у задоволенні вимог позову щодо стягнення відсотків по кредиту та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. В частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року апелянтом не оскаржується. Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд переглядає дану справу, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року у оскаржуваній АТ КБ ПриватБанк частині, тобто, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 22 023 грн. 03 коп. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 3 914 грн. 33 коп. Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.12.2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, без повідомлення учасників справи. Відповідно ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.96,97), сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_2 звернулась до Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, у зв`язку з чим 16.06.2011 року вона підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.12). У підписаній анкеті-заяві відповідач висловила свою згоду з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. У вказаній заяві відповідач висловила свою згоду та власним підписом підтвердила отримання 16.06.2011 року платіжної картки Кредитка Універсальна,55 днів пільгового періоду. Відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_1 , дата відкриття: 16.06.2011, термін дії: 05/15. Як вбачається із наданого суду позивачем розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором №б/н від 16.06.2011 року (а.с.6-9), у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного із банком договору, заборгованість за даним кредитним договором станом на 31.08.2020 року становить 27 909,50 грн., з яких: 1 972,14 грн. - заборгованість за кредитом; 22 023,03 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 3 914,33 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитом в сумі 1 927 грн. 14 коп. та 148 грн. 61 коп. у відшкодування судових витрат, а всього: 2 120 грн. 75 коп. У задоволенні решти вимог судом відмовлено. Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого позову про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків та пені, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на Витяг з Тарифів та на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, є необґрунтованим. Оскільки, як зазначив суд першої інстанції у рішенні від 09.12.2020 року, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил розуміла відповідач, і що вона ознайомилась та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Суд першої інстанції також вказав у рішенні від 09.12.2020 року, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За даних обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватись, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у Заяві позичальника, яка ним безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання, як другої сторони до запропонованого договору. Відповідно до ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд переглядає дану справу, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року у оскаржуваній АТ КБ ПриватБанк частині, тобто, в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 22 023 грн. 03 коп. та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 3 914 грн. 33 коп. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 09.12.2020 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог заявленого позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками та пені за кредитним договором №б/н від 16.06.2011 року, не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. До апеляційної скарги позивачем додано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду за договором з ОСОБА_3 , яка 16.06.2011 року підписана відповідачем ОСОБА_2 , і в якій міститься відповідна інформація про умови кредитування, в тому числі, і інформація про базову відсоткову ставку за користування кредитом - 2,5% на місяць; розмір щомісячних платежів - у відповідних відсотках від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених договором; розмір комісії, тощо (а.с.82). Таким чином, між сторонами даного спору було укладено договір про надання банківських послуг від 16.06.2011 року, при цьому, сторони даного договору письмово погодили всі істотні умови кредитування, зокрема, було визначено розмір процентної ставки за користування кредитним коштами - 2,5% на місяць (30% річних), а також порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості. В доводах апеляційної скарги апелянт стверджує, що вказана довідка (а.с.82) не надавалась до суду першої інстанції, оскільки позовна заява відповідала вимогам п.5 ч.3 статті 175 ЦПК України, при цьому, суд першої інстанції не пропонував позивачу надати додаткові докази для розгляду справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що даний доказ має важливе значення для правильного вирішення справи, всебічного і повного встановлення обставин справи, у тому числі, щодо погодження із відповідачем умов кредитування. Апелянт просить апеляційний суд прийняти до уваги додану до апеляційної скарги довідку про умови кредитування, для вірного вирішення даної справи. На адресу апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивача, із клопотанням про прийняття доказів (а.с.98-101), в додатку до яких позивач надає апеляційному суду: розрахунок заборгованості відповідача за укладеним договором за ставкою 2,5% на місяць (30% річних) станом на 31.05.2015 року (по строк дії картки) (а.с.102-105), докази надсилання вказаних документів відповідачу ОСОБА_1 (а.с.106). Апеляційний суд, відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №153/1334/16-ц, провадження №61-16362св18. А саме, Верховний Суд у даній постанові вказав: Апеляційний суд, відхиливши клопотання про прийняття доказів, зазначив, що вони подані до суду апеляційної інстанції з порушенням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оскільки дані документи, як докази до суду першої інстанції позивачем не подавалися та їх неподання не зумовлено поважними причинами. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи. Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, які стосуються заявлених позовних вимог, і без виконання даних процесуальних дій ухвалити обґрунтоване рішення у справі неможливо, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти до уваги надані позивачем вищезазначені докази по справі (а.с.82,102-105) при апеляційному перегляді даної справи. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що в день отримання кредитної картки 16.06.2011 року, відповідач також підписала довідку про умови кредитування, з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду(а.с.82). Підписанням вказаної довідки відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду та із прикладами використання кредитних коштів. Таким чином, при укладенні вказаного договору між сторонами даного спору було письмово погоджено всі істотні умови кредитування, а саме, визначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 2,5% на місяць (30% річних); розмір щомісячних платежів; строк внесення щомісячних платежів; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості. Відповідачем в ході судового розгляду даної справи укладений між сторонами спору договір не оспорювався, відповідні розрахунки на спростування існуючої заборгованості не надавались. За даних обставин, апеляційний суд частково погоджується із доводами апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимог заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.10), при укладенні договору із банком відповідач отримала платіжну картку № НОМЕР_1 , строком дії до останнього дня травня місяця 2015 року, дата відкриття: 16.06.2011. Користування відповідачем вказаною кредитною карткою підтверджується, в тому числі, і випискою про рух грошових коштів по картковому рахунку, який був відкритий на ім`я ОСОБА_1 (а.с.47-49). Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за укладеним між сторонами даного спору кредитним договором (а.с.102-105), з врахуванням письмово погодженого між сторонами спору розміру процентної ставки - 2,5% на місяць (30% річних), та порядку нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а також в межах погодженого сторонами договору строку кредитування, тобто, до кінцевого строку дії кредитної картки № НОМЕР_1 - до 31.05.2015 року (а.с.10). При цьому, апеляційний суд приймає до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18 (п.54 постанови). Відповідно до проведеного позивачем розрахунку (а.с.102-105), заборгованість відповідача за договором від 16.06.2011 року, укладеним між сторонами спору, станом на 31.05.2015 року, становить: 1 972,14 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3 284,45 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками, 1 568, 45 коп. - заборгованість по пені. Вказаний розрахунок в ході судового розгляду даної справи відповідачем не спростовано. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк необхідно задовольнити частково. При цьому, рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.12.2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, частково задовольнивши позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 у вказаній частині. У зв`язку із наведеним, другий та третій абзаци резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.12.2020 року необхідно викласти у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.06.2011 року: 1 972 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом; 3 284 грн.45 коп. - заборгованість за відсотками; 1 586 грн. 45 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а всього: 6 825 грн. 04 коп. У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, - відмовити. Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви - 513 грн. 94 коп. Розрахунок наступний: 2 102 грн. (сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви (а.с.2)) х 24,45% (задоволено судом вимоги заявленого позову) = 513 грн. 94 коп. На підставі положень статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених (а.с.73) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги - 589 грн. 93 коп. Розрахунок наступний: 3 153 грн. (сума сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.73)) х 18,71% (задоволено апеляційним судом вимоги апеляційної скарги) = 589 грн. 93 коп. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 1 103 грн. 87 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій. Розрахунок наступний: 513 грн. 94 коп. + 589 грн. 93 коп. = 1 103 грн. 87 коп. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09.12.2020 року в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом за кредитним договором від 16.06.2011 року у розмірі 1 972 грн. 14 коп. не оскаржується, і за даних обставин, апеляційним судом не переглядається, в силу приписів ч.1 статті 367 ЦПК України. Керуючись статтями: 141, 367, 369, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 грудня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, частково задовольнивши позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 у вказаній частині. У зв`язку із наведеним, другий та третій абзаци резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 грудня 2020 року викласти у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.06.2011 року: 1 972 грн. 14 коп. - заборгованість за кредитом; 3 284 грн.45 коп. - заборгованість за відсотками; 1 586 грн. 45 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а всього: 6 825 грн. 04 коп. У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 1 103 грн. 87 коп. в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Дата складення повної постанови - 10.11.2021 року. Головуючий: Судді: